1 березня 2009 року близько 17 год. 30 хв. на автодорозі Київ-Харків у напрямку міста Полтава рухався автомобіль Мітсубіші Лансер, д.н.з. АА 7039 НР, під керуванням Дзика Д.В., 1980 р.н., який на 375 км + 800 м вищевказаної дороги внаслідок невідомої причини опинився на смузі зустрічного руху, де зіштовхнувся з мікроавтобусом Фольксваген-ЛТ-35, д.н.з. СА 9907 АС, під керуванням Михна О.В., 1973 р.н.
Внаслідок ДТП загинув водій автомобіля Мітсубіші Лансер д.н.з. АА 7039 НР, Дзик Денис Віталійович, та пасажир цього автомобіля – Мартинюк Андрій Іванович, 1974 р.н., обидва – мешканці міста Києва.
За фактом цієї ДТП було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Автомобіль Мітсубіші Лансер рухався із дозволенною швидкістю, а згідно з висновком судово-медичної експертизи, водій та його пасажир перебували у тверезому стані.
Що саме спричинило ситуацію, внаслідок якої автомобіль опинився на зустрічній смузі, правоохоронці досліджувати не хочуть, а, як це зазвичай робиться у нашій «демократичній та правовій державі», намагаються кримінальну справу закрити за відсутністю складу злочину та недостатністю свідчень.
Друзі загиблих вирішили провести власне розслідування і 2 березня 2009 року виїхали на місце трагедії, аби з’ясувати обставини цієї жахливої події. Одразу по тому як вони полишили Полтаву і почали наближалися до місця трагедії, стало зрозуміло – молоді життя Андрія та Дениса забрала дорога, що була вкрита суцільними велетенськими вибоїнами, міжнародна автотранспортна магістраль М-03-Київ-Харків-Довжанський, що збігається з міжнародним транспортним коридором Європа-Азія, Е-40-Кале-Дрезден-Краків-Львів-Київ-Харків-Волгоград-Кан (Китай).
За той час, поки друзі проїхали 35 кілометрів від Полтави до місця трагедії, у їхньому авто відмовила система проти заносів (ABS) та прийшли в непридатність ще деякі елементи ходової частини автомобіля за того, що вони рухалися зі швидкістю 50 км/год… І коли вони нарешті дісталися місця трагедії, то зрозуміли, передчуття їх не підвели, якраз на тому місці, де відбулася автокатастрофа, – дві величезні вибоїни, саме не смузі, якою рухався легковий автомобіль Мітсубіші Лансер. Не треба бути криміналістом, аби зрозуміти, як усе сталося…
Після потрапляння колеса (коліс) у вибоїну автомобіль став некерованим, внаслідок чого і опинився на зустрічній смузі. Також з фотографій, які були зроблені на місці події, вбачається, що Фольксваген-ЛТ-35 зіштовхнувся з Мітсубіші Лансер саме з боку пасажира, що також підтверджує той факт, що автомобіль Мітсубіші Лансер в момент зіткнення не виконував обгін, а рухався прямолінійно (частина автодороги, де сталася ДТП не містить поворотів чи інших конструктивних викривлень траси у горизонтальній площині).
Окрім того, з автомобіля Мітсубіші Лансер зникли: гроші, ноутбук, мобільні телефони, годинники, одяг, взуття та інші особисті речі загиблих. Коли їхні родичі написали заяву стосовно зниклих речей – їм повернули лише ноутбук, заяву щодо зникнення решти речей правоохоронці прийняти (принаймні, зареєструвати, як те передбачено чинним законодавством) відмовилися.
Це був не перший і не останній випадок, коли дорожнє покриття забрало людське життя… дуже боляче, що через нехлюйство чиновників гинуть молоді українці і це сприймається нашим суспільством; якби такий випадок трапився в європейській країні, то суспільство змусило б бездіяльних чиновників відповісти за таку халатність – в Україні ж виграти таку справу у дорожніх служб – майже не можливо…
Ми платимо європейські штрафи, європейські дорожні збори, але на наших дорогах продовжують гинути українці…
Біль… Розпач… Зневіра…
