Управлять не целями, а ценностями

Автор: Виктор Верный, политолог, "Фундация Аналитической Мысли"

17.10.07 09:17

26554

Помаранчева революція – технологія і суспільні очікування… Умовна демократія, ешелонована корупція, видимість збереження правових засад держінституціями від Кучми – та косність і брак гнучкості, надання переваги тактичним рішенням над стратегічними, руйнування основ парламентаризму і права, КС і судової системи у цілому, протистояння між силовими відомствами та всередині них, розгул корупції і ще більша розшарованість суспільства від Ющенка. До того ж (і це має свою цінність) людина, нація, країна, з перемогою помаранчевої революції отримали політичний плюралізм і свободу слова. Та у довісок – зухвале маніпулювання суспільною свідомістю і люмпенізацію широких мас населення, соціал-популізм і перманентну політичну кризу, яка раз од разу відбивається на «продовольчому кошику» пересічного громадянина. За умов знищення авторитарного режиму Кучми країна перед вибором: авторитарного режиму лідерки блоку свого імені, авторитарного режиму Партії регіонів, авторитарного режиму Секретаріату Президента Ющенка, що прикриваючись його ім’ям, готовий знищити країну. І у нації немає, власне, вибору - адже альтернативою є напіввибір: поглиблення політичної кризи і громадянський конфлікт чи соціальний консенсус. Говорячи відверто і прямо, хочемо зазначити, що на нинішньому етапі політичний консенсус можливий, як не дивно, лише за умов створення коаліції (як би ви її не називали: демократичною чи широкою) БЮТ і Партії регіонів. Об’єднання удава з павуком (ви самі розбирайтеся, хто є ким). Гарантій щодо неможливості чи можливості створення такого союзу немає ні в кого. Ми ж розглянемо це питання хоча би гіпотетично. Відтак ми проти відсутності свободи маневру на користь його волі. За загальнонаціональне примирення. Отже, об’єднання не в ім’я програшу, а заради перемоги, перемоги суспільства над амбіціями окремих політиків… Зрозуміло, що за таких умов від цих політичних сил відсахнеться та чи інша частина електорату, однак в іншому випадку і БЮТ, і Партія регіонів приречені до страти. Але у разі об’єднання як ПР, так і БЮТ в подальшому щонайменш компенсують, а то й здобудуть прихильність тих, хто склав лави розчарованих у політиці і політиках через постійні чвари, звинувачення одне одного тощо, і тому голосують будь за кого. Також можуть сподіватися на підтримку тих, хто проігнорував вибори та проголосував «проти всіх». Очевидно, подібна ситуація вимагатиме відмови від подальшої маргіналізації (аж до люмпенізації) суспільства, сумлінної роботи з електоратом, сприятиме політичній структурізації суспільства довкола розбудови єдиної, соборної, національної держави. Поряд з цим відбудеться відтиснення кон’юнктурних партійних об’єднань на кшталт НУ-НС, на узбіччя реальної політики; на політичну пенсію підуть їх почесні, формальні і неформальні лідери. Подібна ситуація сприятиме становленню нових (і справжніх!) еліт. Коаліція Партія регіонів – БЮТ, отримавши конституційну (насьогодні - у 331 голос) більшість, отримає реальну можливість проведення популярних і, насамперед, непопулярних реформ заради виконання взятих на себе передвиборчих обіцянок. Відновлення правового поля і прийняття нової редакції Конституції, проведення судової реформи і зміна виборчого законодавства, забезпечення стабільності, а відтак і надходження інвестицій, зменшення інфляційних показників, зростання ВВП, збільшення робочих місць і життєвого рівня громадян – все це стає реальністю. Звертаємо увагу, шановний читач, мова тут не про досвід політичної зради у середовищі номінальної (інакше її не назвеш) нинішньої еліти і зради її перед нацією і державою. Йдеться про розподіл політичних ризиків на двох – з одного боку на БЮТ і Партію регіонів, з іншого – на націю. Подібне об’єднання могло би призвести до розуміння необхідності - поряд з управлінням цілями прийти до управляння цінностями та до державного захисту прав громадян.