Начало новой политической эры в Украине?

Автор: Виктор Ткаченко, независимый журналист, Киев

05.10.07 09:09

47389

Начало новой политической эры в Украине?

Отже, розклад сил після дочасних виборів загалом відомий. Сумарно перемогли сили, що позіціонують себе, як національно-демократичні. Це - Блок Юлії Тимошенко та Блок «Наша Україна-Народна Самооборона», які отримали 45% голосів виборців. А поява Блоку Литвина в новому майбутньому парламенті тут не відіграє якогось вирішального значення. То що ж далі? У Зверненні Президента України Віктора Ющенка чітко і ясно прозвучав заклик до подальших дій — формувати конфігурацію майбутньої парламентської коаліції, а на її основі – Кабінет міністрів. Він, як Президент всієї України, звичайно, не міг прямо й недвозначно закликати «помаранчеві» сили до реального владного об’єднання, але й так зрозуміло, що саме навколо цих сил буде сконцентрована увага всього суспільства, яке стомилося від існуючого тривалого безладу в державі, створеного певними деструктивними силами, які, на щастя, не попали на цей раз у парламент. На нашу думку, в Україні розпочинається нова й цілком реальна ера — ера подальшого поступу в Європу, заявленого декларативно нашим Президентом ще на початку 2005 року. Обнадійлива поява нових облич (хоч, на жаль, їх ще так обмаль!) в оновленому парламенті надає деякого оптимізму. Так, зі слів Олеся Донія, він і його товариші прийшли в активну політику, щоб реалізувати ті завдання, які вони ставили ще на початку дев’яностих років, коли підняли мирний революційний бунт «на граніті». Через об’єктивні й суб’єктивні причини Україна втратила десять років і серйозно відстала у розвитку від країн Центральної та Південної Європи, а також колишніх совєтських прибалтійських республік, з якими одночасно починала свою ходу як незалежна держава. Тож завдання оновленого демократичного крила українського парламенту - повернути вектор свого розвитку до Європи й Сполучених Штатів Америки, але й не відвертатися від великого сусіда — Росії... Для цього слід створити такий прагматичний і компетентний уряд, щоб там не переважали політики, які не найкращим чином показали себе в минулому... Попереду важка й виснажлива робота «переможців» і «переможених» на благо народу, який до цього понад п’ятнадцять років обходили різномасті політики, що не позбулися комуністичного синдрому, і переважно просували свої корпоративні інтереси та нахабно й безсоромно дерибанили добро, набуте важкою працею українського народу. Не втратити б і на цей раз шанс!