Украина. Земля, вода, воздух – вот вечные ценности!

Автор: Виктор Верный, политолог, «Фундация Аналитической Мысли»

26.09.07 11:14

40269

Украина. Земля, вода, воздух – вот вечные ценности!

Ні в кого не викликає сумнівів, що особливості національного характеру зумовлюються географічними, кліматичними, генетичними, історичними і психологічними факторами. Що б не говорили про вплив глобалізаційних тенденцій і стирання міжкультурної різниці, етнокультурні стереотипи залишаються реальністю. Кожна культура, і українська, зокрема, включає до себе власний унікальний комплекс дисциплінарних практик, норм і цінностей, однією з яких є і залишатиметься любов українця до землі. Його від землі відірвати неможливо. Згадаймо, що за будь-які часи він повертається до землі. Попри потужний урбанізаційний вплив – до «фазенд», «дач», наділів, городів тощо. У важкі часи, як до годувальниці. Кожний в тій чи іншій мірі мріє про свій власний маєток. Земля… Багатство – це володіння землею, а не грошима… Нині все частіше лунає голос про тупиковий розвиток цивілізації. Гроші повинні були бути засобом обміну, а стали засобом накопичення. Це перетворило наш світ на світ «кривих дзеркал». Земля, як дух нації, не може, не повинна бути проміняна на папірці… Сьогодні широкому загалу пропонуються застарілі уяви про критерії могутності держави, які визначаються у відповідності до золото-валютного запасу, кількісних показників ВВП, а то й, взагалі, ефемерними – вступом до ВТО чи ЄС, як самих по собі. А вже зовсім зневажливо і принизливо до народу, як носія інтелекту нації, - це об’єднання понять благополуччя країни зі вступом України до НАТО. Святі місця: Єрусалим, Мекка… Для когось – Шамбала… В України-Руси свої святі місця – Софійський собор, Печерська лавра, руїни Десятинної церкви… Жодним чином не відкидаючи важливість економічних засад життя, все ж дозволю собі зазначити, що не показники ВВП (до речі, які можуть бути значно великими при невеличкій купці багатіїв і величезній масі злиденних), а інтелект, духовність і фізичне здоров’я нації визначають її могутність. Сьогодні в Україні навіть не ставиться питання щодо розбазарювання вичерпних, подарованих нам і нашим нащадкам природою багатств, коли на часі вже питання про раціональне, високоефективне, екологічно безпечне використання єдиних на Землі відновних (умовно відновних) ресурсів: грунту, води й повітря. Однак вода для людей, як і земля, давно стали товаром. Східне прислів’я говорить: «Хазяїн води – хазяїн життя». Земля, вода, повітря – єдині об’єкти інвестицій, в які чим більше вкладається грошей, тим вони стають дорожче. Покращувати родючість грунту, робити нашу воду і повітря чистішими – повинно стати національною програмою, спрямованою крізь сторіччя. Проте і сьогодні ми можемо повернути грошам, з моменту їх винаходу фінікійцями, смисл міри вартості і засобу обміну, і, припинивши їх використовування з метою нагромадження, поставити за мету накопичування істинних, а не уявних багатств. Земля і українство… Сільське господарство не може бути збитковим за визначенням, адже урожай забезпечують вода, вуглець і сонце в результаті фотосинтезу. Зважаючи на тенденції розвитку альтернативних джерел енергії, фермери, які раніше вирощували зернові, дедалі частіше роблять ставку на культури для виробництва біопалива. Тільки у Сполучених Штатах Америки за минулий рік 20% урожаю кукурудзи пішло на виробництво етанолу, водночас з року в рік кількість підприємств з виробництва цієї сировини подвоюється. Експерти з тривогою визначають, що аналогічна політика проводиться повсюди, від Європи до Індії, від Південної Африки до Бразилії. Світова продовольча організація під егідою ООН передбачає, що попит на біопальне в найближчі 3 роки зросте на 170%. Тим часом зростають ціни на продукти харчування. При скороченні площ під виробництво зерна, ціна на пшеницю з 2006 року зросла на 100 відсотків, а це призводить до рекордних цін на продукти першої необхідності: хліб, яйця, молоко, м’ясо. У звіті «Організації економічної співпраці та розвитку» зазначається, що в наступні 10 років ціни на харчі у світі можуть зрости від 20 до 50 відсотків. Ластер Браун, президент наукового Worldwatch Institute і автор бестселера «Хто накормить Китай?» виявляє стурбованість, вказуючи на демографічний бум у Китаї та Індії, країнах-гігантах, на території яких мешкає 40 відсотків населення планети: китайці та індуси відходять від традиційної дієти, багатої овочами, і віддають перевагу «американській» їжі – м’ясним і молочним продуктам. У ЗМІ з посиланням на американські офіційні особи, з’явилася інформація про скорочення запасів зерна до найнижчого рівня за останні 26 років. Зазначається, що зниження виробництва зернових відбувається на тлі власних проблем деяких країн-виробників зерна щодо наслідків стихійних лих та загальносвітових економічних тенденцій. Канадські власті оголосили, що через посуху врожай зернових буде на 20% нижче. У Британії ціна на пшеницю сягнула 200 фунтів за тонну – майже вдвічі більше, ніж торік, і це не межа. Британський еколог Джон Відал зазначає, що «найкращим негайним розв’язанням нинішньої проблеми для світу, пов’язаної з падінням експорту із США, було б виробництво Україною, Аргентиною, Польщею та Казахстаном більших обсягів продуктів харчування на експорт». Екологи в усі дзвони видзвонюють, прогнозуючи у найближчі десятиріччя світову продовольчу кризу. Законодавці Євросоюзу всерйоз обговорюють перегляд обмежень на імпорт генетично модифікованої кукурудзи, розуміючи, що це спричинить громадський протест, проте частково вирішить продовольчу проблему. Водночас, саме в Україні вони вбачають одну з ключових країн, потенціал яких може допомогти знайти вихід з продовольчої кризи, що очікується у світі. Для цього Україні потрібен інтенсивний ринковий розвиток і сільськогосподарські реформи, вважають фахівці. Сьогодні зерновий сектор України є не тільки стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість продовольства для населення країни, зокрема, продуктів переробки зернових і продукції тваринництва. Світові тенденції і визначення експертів вказують про набуття країною найближчим часом статусу світового гравця у зерновому секторі, що не тільки визначатиме валютні доходи держави за рахунок експорту зерна, стан і розвиток сільсько-господарських територій і аграрнопромислового сектору України, а соціально-економічний добробут країни і кожного українця дозволить державі посісти провідне місце у світі, нагодувавши більшість його. Нині знову ставлять питання про зняття мораторію на продаж землі… Проте слід запобігти вільному продажу землі. Потрібне тривале дотримання мораторію на продаж землі до моменту набуття землею її реальної вартості. Ви скажете, що вільний продаж землі - це швидкий приток інвестицій з-за кордону. Що за умов вільного продажу землі збільшиться обіг грошей і що можна буде створити умови, коли тримати накопичення у вигляді грошей українському підприємцю буде невигідно. Я же наголошуватиму, що у найближчому майбутньому слід буде вводити обмеження на іноземні інвестиції. Сьогодні, поруч зі зниженням ресурсно-виробничного потенціалу аграрного сектору за граничні межі національної безпеки, Президент України і політичні сили, що його підтримують, ставлять питання про зняття мораторію на продаж землі. Так, капітал у вигляді земельних ділянок неможливо вивезти за кордон, і правда те, що вкрай незадовільний стан аграрного і аграрно-переробного секторів, харчової промисловості і скорочення сільськогосподарського виробництва супроводжується притоком продовольства з-за кордону. Проте, це зовсім не означає, що слід віддати одвічно українські землі в обмін на, повторюся, папірці, що називають грошима, американцю, сину Ізраїлеву, індусу чи підприємцю з Піднебесної. Земля, вода, повітря – вічні цінності. Першозавдання законодавчої і виконавчої влади створити такі умови, аби було вигідно витрачати гроші на воду і повітря, грунт, зокрема, сільськогосподарського призначення. Високоефективне, прибуткове, екологічне сільське господарство – основа збагачення України та її кожного громадянина. Країні потрібен приклад не просто прибуткових і ефективних, а надприбуткових і надефективних технологій і методів управління природними ресурсами. Глобалізаційні тенденції і екологічні проблеми, стикаючись з соціально-економічною парадигмою сталого розвитку держав світу, стають основою політичних дій і формують нові політичні простори. Географічне положення, земля, вода, повітря – стають найбільшою світовою цінністю. В умовах усе зростаючого попиту на природні ресурси, чисту воду і чисте повітря, черноземи, державний суверенітет знаходиметься весь час під загрозою. Такий стан речей буде доти, доки Україна не стане державою, що охоплюватиме своїм впливом весь світ. Геополітичне положення кожної держави унікально по-своєму. Перш за все територія, проте це не тільки природно-географічне, наявність виходу до морів і океанів, розміри і конфігурація сухопутних і морських кордонів, ландшафт, а, як для України, то це Карпатські гори, чисті джерела, лікувальні води Закарпаття. Це - вікові букові ліси - легені Землі, а не просто цінна деревина. Це річки, в яких ще залишилася риба. Це порти Чорного моря, але, в першу чергу, це унікальний клімат Криму, це виноградники Масандри і Одещини. Це не просто ґрунти, а родючі чорноземи, якими зайняті дві третини площі країни. Самобутність держави і її народу, історична індивідуальність українців, менталітет нації нерозривно пов’язані із землею. Земля – дух нації. Відродження України-Руси можливо лише за умов залучення ментальних цінностей. Національне багатство України, поза сумнівом, всенародне надбання і набуток кожного українця. Відповідно законодавчо і інституційно розробити такі механізми, які б гарантували кожному громадянину і майбутнім поколінням рівне право на отримання доходу від використання як невідновних, так і відновних (умовно відновних) багатств. Сама земля, а не тільки значні родовища урану чи достатні для забезпечення власного споживання запаси газу, складає основи добробуту нації і є основою сталого економічного розвитку. Де-факто кожен українець багатше в десятки, якщо не в сотні разів. Україна потенційно може стати Кувейтом не за покладами і видобутком вуглеводнів, а за виробництвом невичерпної біоенергії. Такі національні природні багатства України як земля, вода, якщо і задіяні в економічному обігу, то лише частково і не мають адекватної оцінки. Нагальнішою потребою сьогодення є створення ефективної національної програми з оцінки і управління вартістю національним багатством України. Потребує вдосконалення система стягування платні за користування і землею, і водою. Необхідно створити ефективну систему запобіганню хижацькій вирубці лісів і намиванню берегів у руслах річок. Поряд з кадастровою вартістю на землю - ввести належну ставку платні за деревину, диференційовано по регіонах, породах, віддаленості, товарності і т.п. Водні басейни, вода артезіанська і мінеральні води України взагалі окреме питання і є однією з найважливіших складових національної безпеки, що нині потребує не тільки підтримання на певному рівні усіх екологічних параметрів, а й програми відновлення. Продовольча і сільськогосподарська організація при ООН підрахувала, що через 25 років потреба у воді зросте на 60%. Поміж іншим нині від нестачі води в світі страждає понад два мільярди населення. Підрахунків щодо вживання неякісної питної води взагалі не існує. Яка вода тече в наших кранах усім добре відомо. А якість води безпосередньо впливає на здоров’я нації. Сьогодні чиста природна вода – стратегічна сировина. Відверто і без зайвої амбіційності, Україна – країна планетарного значення. Національна програма «Земля, вода, повітря – вічні цінності» - може і повинна стати складовою національної ідеї, невід’ємним розділом внутрішньої і зовнішньої політики, концепції національної безпеки. Начасі визначення геополітичного положення України на даний історичний момент, місця і ролі держави у системі світових і регіональних економічних і політичних відносин.