Ющенко или попустит, или парализует

Автор: Виктор Верный, политолог, «Фундация Аналитической Мысли»

19.09.07 17:31

29990

«Чим слабше доводи, тим міцніше позиція», - сказав якось Станіслав Єжи Лец. Знайомий чи не знайомий автор «Незачесаних думок» Віктору Балозі, – питання відкрите. Проте, не викликає сумнівів, що саме цією ідеєю пройнявся Секретаріат Президента. Команда з Банкової знову «послала» свого «патрона», не аби куди, а в бік Росії вишкірятися. З острахом очікуючи, що раптом хтось з протиборчого табору закине чинному президенту питання щодо його отруєння, стратеги з Секретаріату вирішили вбити «двох зайців»: застерегтися від подібних нападок і розіграти стару схему «свій-чужий», опосередковано нагадавши Заходу про «справу отруєння Литвиненка» (пристебнувшись до неї) і вказати пальцем на Кремль, як уособлення ворога, і особисто Ющенку, і Заходу. Отже основний посил – для Заходу. Українські ЗМІ, що поширюватимуть подібну інформацію, розглядаються у якості підкріплення тез. Український президент не тільки звинувачує Росію, що вона блокує розслідування замаху на його життя із застосуванням діоксину, а й фактично кидає «тінь» на Кремлівські палати. Британське видання The Times у статті, опублікованій 11 вересня, зазначає, що в інтерв’ю Віктор Ющенко наголосив, що російська сторона відмовляється від співробітництва навіть після того, як президент України прямо торкнувся цього питання в розмові із президентом Путіним. На питання, чи вважає він, що до замаху причетна якась держава, Ющенко на сторінках The Times відповідає: «Тут діяли не приватні особи». Росія - єдина країна, що відмовилася надати українським слідчим для аналізу зразки діоксину, виробленого в її лабораторіях. Крім того, генеральний прокурор РФ ігнорує запити щодо екстрадиції підозрюваних - громадян України, збіглих до Росії. Не нове, що Віктору Андрійовичу багато чого відомо про обставини його отруєння, але він не має наміру тиснути на слідство. Однак, виявляється, троє ключових учасників, які найбільше потрібні слідству у розслідуванні справи щодо його отруєння, наразі перебувають у Росії. На пряме запитання про причетність Росії Ющенко відповів: «Якщо я відповім на це питання, то слідчим буде нема чого робити. Нам потрібно допитати людей, які безпосередньо причетні до справи». «Метод, застосований для отруєння, спричинив припущення про причетність до справи Кремля, що твердо мав намір удержати Україну в сфері впливу Росії й тому намагався привести до влади Януковича», - констатує британський часопис. Газета нагадує, що Росія була єдиною державою, котра відмовилася надати українським слідчим зразки діоксину, який виробляється в її лабораторіях. Вустами Ющенка журнал зазначає: «Дві лабораторії надали зразки, а російська сторона - ні. Це, безумовно, обмежує можливості слідства». Відреагував Надзвичайний і Повноважний Посол РФ в Україні Віктор Черномирдін: «Хто звертався, до кого звертався - поняття не маю, я постійно знаходжуся тут, не раз зустрічався з Президентом і вперше почув (такі звинувачення – ред.)». «Розбирайтеся в себе! Все вам хтось заважає, хтось винен», - додав посол. Згодом на шпальтах «Комерсант-Україна» з’явилася інформація, що все ж було таке звернення. «Воно отримано 7 вересня і зараз знаходиться на розгляді. У визначений термін Україна одержить на нього відповідь. Більше нічого до цього додати я не можу», – цитує газета слова чергового прокурора Генпрокуратури РФ Наталії Брусенцевої… В Росії вибори до Держдуми і їм не до України, та й Володимир Путін на подібні закиди з боку українського президента відповідати, навряд чи буде. Як кажуть, багато честі… Однак, для мене, як для українця, це не пересічна подія, хоча останнім часом з нашим Президентом я звик до всякого… Спочатку, щодо запиту (якщо такий має місце) екстрадиції «трьох ключових учасників». Мабуть подібну позицію Секретаріат вважає за ідеальну, адже якщо таке станеться, то ніхто не гарантує, що тих не чекатиме судьба російського бізнесмена Максима Курочкіна (нагадуємо, застреленого у дворі Святошинського суду м. Києва), проте, скоріш за все, Росія проігнорує українські вимоги, і тоді опосередковано підтвердить звинувачення Ющенка. Здавалось би, скільки завгодно можна блазнювати з ситуації, дивуватися, коли сам Віктор Ющенко твердить, що у світі тільки три країни мають виробничі можливості щодо синтезу діоксану, і з двох із них українські правоохоронці отримали зразки, то за методом виключення можна визначити приналежність отрути. Не можна обійтися без сарказму, коли тема щодо отруєння мусується вже третій рік, а постраждалим є перша особа в країні. Тим самим ставиться під питання не стільки дієздатність українських спецслужб і усієї правоохоронної системи, а викликає сумнів сам факт отруєння. Однак, не все так просто… Очевидно, що мова йде про розігрів русофобських тем, грі на антиросійських настроях в контексті передвиборчої кампанії. Що це не покращить російсько-українські взаємини. Путін – піде. Незалежно від спадкоємця, Росія – залишиться. Акцент я би поставив на тому, що заради влади Ющенко і його оточення готові жертвувати національними інтересами. Історії відомо, коли подібного роду заяви призводили не тільки до загострення політичного, економічного протистоянь, а й до війн. Впевнений, якщо б на місці Росії була інша країна, то і наслідки були інші. В свою чергу, якщо б на місці Росії була інша країна, то у Ющенка і питань не було. От така позиція Президента нашої України. Йому здається, що у нього міцна, навіть, тверда позиція… Тоді ще раз звернемося до автора «Незачесаних думок», а він сказав: «Іноді тверда позиція є наслідком Паралічу».