Украина стала полигоном для иностранных религиозных организаций

Автор: Наталия Титова, практический психолог в области образования

07.06.07 14:53

32661

Украина стала полигоном для иностранных религиозных организаций

Чи хоча б один раз у своєму житті ми замислились над проблемою дітей-сиріт, які проживають у дитячих будинках, інтернатах, гуртожитках? А якщо ми згадуємо про них, то хоча б раз з‘являлась необхідність захистити релігійну свободу цих сиріт: наших із вами дітей, дітей Української держави. Їхніх прав вірувати або не вірувати. Переважну більшість наших пересічних громадян і педагогів така проблема не обходить, а у професійній діяльності практичного психолога часто-густо зіштовхуєшся з діючими на Херсонщині релігійними іноземними організаціями та місіями різного штибу. У переважній більшості такі релігійні організації та місії, що працюють майже у всіх дитячих будинках, інтернатах і гуртожитках, мають потужну економічну базу. Як правило, вони фінансуються з-за кордону, а на їхніх рекламних буклетах зазначено адреси далеких і близьких країн. Свою провідну мету, подекуди не зовсім зрозумілу, вони прикривають глибокою релігійністю, благими намірами, величезною любов'ю до дитят-сиріт, добродійністю чи начебто безкорисною допомогою. На території Херсонської області діє їхній інститут (з їхніх слів і наданих буклетів), де повним ходом готують педагогів для роботи в державних установах із дітьми-сиротами. Чужоземні викладачі працюють за програмами, розробленими їхніми методистами. Ясна річ, що такі програми – ані апробовані ані мають відповідних грифів Міністерства освіти і науки України. Наразі на мій запит документи не надані. Чи то не є прямим порушенням чинної нормативно-правовою бази в галузі освіти України? І постає запитання: «Чому український учитель із багаторічним педагогічним досвідом, який хоче працювати за неузгодженою, не дай боже(!), навчальною програмою, такої можливості не має?». Не існує статистичних даних про діяльність іноземних релігійних організацій в Україні. Склалося враження, що релігійні організації поділили Херсонську область, а цілком імовірно, і всю Україну на зони впливу. Усі вони працюють із різними віковими чи соціальними верствами населення. Ті, з ким зіштовхнулась я, працюють із дітьми-сиротами. Це й насторожує. Іноземні місії імплантуються у сферу освіти нашої держави для організації власної місіонерської діяльності (cui bono?). І це є цілком зрозумілим, бо наші діти та підлітки, безумовно, - найперспективніша категорія для впливу на свідомість громадян. А сфера освіти сиріт в силу певних причин і обставин ще й погано контролюється державою, а тому будь-хто може діяти майже безкарно і безперешкодно. Використовуючи своїх викладачів, свої програми та методики, іноземні релігійні організації отримали потужний інструмент психологічного та соціального впливу на підростаюче покоління. Відбувається приховане психологічне маніпулювання особистістю, а тим самим наноситься збиток здоров'ю дитини, що ще виявить себе в майбутньому. Але найголовніше, що іноземні місіонери трансплантують на підсвідомому рівні певні форми колективної поведінки. Такі діти не мають соціальних зв'язків із родичами та зачаїли глибоку, часом на рівні підсвідомості, образу на суспільство. І саме такими дітьми можна буде скористатися в потрібний період і одержати у відповідь певні, необхідні їм, іноземним місіонерам, рефлекторні форми реагування групи людей. І можна припустити, що це дасть можливість таким організаціям у майбутньому впливати на суспільно-політичний устрій України. Адже сфера їхнього впливу (інформація з рекламного буклету) поширюється не тільки на інтернати чи училища. Принаймні на сьогодні під їхнім постійно зростаючим впливом тільки на Херсонщині знаходиться понад п‘ять тисяч дітей. Так це ж ціла армія! А що станеться через рік, два? Порахували? Ми з вами спостерігаємо вже не приховану, а явну експансію іноземних релігійних організацій в Україні. Так що, діти-сироти – можливий політичний інструмент у руках релігійних організацій? А це дає підстави дійти думки, що майбутня політика країни вже зараз формується в інтернатах, дитячих будинках, гуртожитках… Відтепер Україна є полігоном для релігійних ідеологій іноземних організацій. Як таке могло статися? Хто й коли це зупинить? Кожна дитина має законне право на рівний доступ до освіти в релігійній сфері, відповідно до власних бажань. «Хто має молодь, має майбутнє». Ви пригадали автора цієї сентенції? Так, саме так, ви не помилились Адольф Гітлер. P.S. «Існують два плани історичної реальності. Один із них є загальним, що називається відкритою думкою та впроваджується у свідомість середнього громадянина засобами масової інформації, а згодом людьми, які переписують ці відомості вже як історію. З іншого боку, цьому протистоять події, котрі не доводять до відомості громадськості. Це – світ, у якому діють таємні ложі та секретні співтовариства, що сплітають воєдино капітали, політику, економіку та релігію. На цьому рівні виробляється формування націй, починаються війни, всідаються на свої місця президенти, яких згодом усувають, якщо вони не функціонують належним чином», так писав дослідник масонства Й. В. Хельзинг у своїй книзі «Таємні товариства та їх могутності в ХХ сторіччі», що вийшла в Германії в 1994 році. Чи не саме так є насправді?