Конец Европы?..

Автор: Василий Горелов, член украинской диаспоры в России

24.03.07 15:17

24131

Думки про те що західна цивілізація швидко загине не нові. Досі багато людей беруть до рук олівець та папір або комп’ютерну клавіатуру та починають доводить, як погано жити в Європі, які там погані люді та те що західній цивілізації загрожує загін. Багато таких людей і в Україні, і навіть в самому Європейському Союзі. Звідки же ці думки? Чому такі думки виникають серед серйозних аналітиків, представників громадського руху, журналістів. Чому на цьому сайці вже багато було заміток, автори яких намагались довести що європейська цивілізація не має перспектив? Відпóдповідь проста. Ці розмови базуються на не досить гарному знанні історії, та наслідках стереотипів радянського життя. По-перше треба сказати, що йдеться саме про Європейську цивілізацію. Поєднання її з американською у якомусь міфічному „образі ворога” є дуже серйозною помилкою. Американська цивілізація по-перше набагато молодше європейською, а по-друге розвивалася зовсім інакше. Історія Європи – це історія побудови суспільства, в якому людина не залежить від своїх національних, мовних або релігійних ознак, в якому їй гарантовано дотримання її прав та свобод. І очевидно, що сьогоднішній Європейській Союз є продуктом довгого розвитку європейської цивілізації. Цей розвиток, безумовно, був інколи дуже складним. Сьогодні ЄС є прикладом надзвичайно успішної інтеграції кольких держав, при якій кожна зберігає свою національно-культурну своєрідність. Причин цього успіху багато. Це і прозорість кордонів, коли узнати про переїзд через кордон можна по знаку коло дороги, і запровадження єдиної валюти і інші фактори. Але головний принцип побудови сучасного європейського суспільства завдяки якому суспільство це є міцним, - це як дотримання прав та свободи кожної людини так і збереження національної ідентичності окремних держав. Жодна країна Євросоюзу не претендує на роль головної і не намагається запровадити свою мову та культуру у інших країнах. Кожному народу, якій мешкає в Європі гарантується можливість користуватися своєю мовою, та своєю культурою, та і сама європейська культура складається з елементів різних культур: Німецької, Французької, Італійської тощо. Європейська спільнота – приклад розуміння народами того що в умовах життя на одній землі тільки рівність та взаємоповага є шляхом до майбутнього, що зміцнення однієї нації та приниження іншої веде до колапсу. Це розуміння необхідне для успішної інтеграції, це очевидна річ. Важливо також сказати, що двері Європи залишаються відчиненими для представників інших, неєвропейських націй. Досвід Європейської інтеграції, історія європейської цивілізації, безумовно, є, мабуть, гарним прикладом для інтеграції народів слов’янських. Сьогодні Європа має багато проблем. Про це свідчать і події у Франції кілька років тому і сьогоднішні судові справі проти колишнього прем’єра Італії Берлусконі, але проблеми ці з часом вирішуються і розвіток Європи продовжується. Сьогодні висловлюються думки що Європейська політика йде у фарватері американської політики. Це глибоко не так. Європейський Союз має свою самостійну політику, про це свідчить те що під час початку війни у Іраку більшість європейських лідерів висловилася проти цей дії. І у межах Євросоюзу постійно йдуть суперечки міх лідерами різних країн, жодна країна Євросоюзу не має виключної „монополії на істину”. Це також доводить демократичну суть ЄС. Поєднуючи це треба сказати що розмови про швидкий „кінець Європи” не мають під собою якогось підґрунтя. Вони базуються на небажанні бачити об’єктивні факти та на не дуже гарному знанні історії.