Доживем до весны. Политический водевиль
От редакции. Этот текст мы получили со следующей авторской припиской: "Оскільки неодмінною прикметою новорічних свят є всілякі розважальні вистави, прийміть від мене як вдячний святковий подарунок вам усім цю до безглуздя добру й цинічну п'єску". Окей. Принимаем... * * * Дійові особи: Іннокентій Хорощенко – мер міста Нашин. Розводить кролів. Вован Плохович – міський авторитет, заступник мера. Акуліна Бублик – вродлива, трохи істерична жінка. Носить капелюшка у формі бублика. Лаврентій Лучшенко – весела людина в пенсне, бороді і береті із зірочкою. Побратим - ходить в камуфляжі. Олександр Запроданченко – завідувач канцелярією в мерії. Петро Запроданченко, його рідний брат. Торгує антикваріатом. Богдан Сірокрис – помічник Плоховича. Аполоній Жутін – мер сусіднього міста Долгоруково, маленький чоловічок у галіфе і білому кімоно. Носить вуса і постійно палить люльку. Торгує торфом. Спецушник – права рука Жутіна. Носить довгий чорний плащ з високо піднятим коміром, широкополого капелюха і темні окуляри. Містер Куш – голова міжнародного фонду сприяння розвитку європейських міст. Робітник. Учителька – його дружина. Студент – їхній син. Дід Степан – батько Робітника і дідусь Студента. Глухий правильний дідуган із радянськими медалями. Студентка. Дід Тодось – її дідусь. Глухий правильний дідуган із медаллю УПА. Червоні криси. Коричневі криси. Містер Ватсон – іноземний журналіст. Ходить в шортах з маленькою відеокамерою і дурнуватим виразом обличчя. Олена Білозерська – журналіст і політолог, блондинка. Населення міста Нашин. Поки не доведуть, працює, п’є пиво, дивиться футбол і серіали та розводить кішок. Місце дії: місто Нашин і місто Долгоруково. Час дії: сьогодення і дуже недалеке майбутнє. ДІЯ І Кабінет мера. Хорощенко проводжає до дверей Лучшенка. Хорощенко: Ви ж там якось обережніше, пане Лаврентію... Лучшенко: Не хвилюйтесь, Іннокентію Леонідовичу. Чи я колись когось бив? Я з владою завжди домовлявся. Обоє сміються. Лучшенко виходить. Через інші двері до кабінету заходять Плохович, Акуліна Бублик і Олександр Запроданченко. Сідають за круглий стіл. Хорощенко (підсмикуючи манжети): Любі друзі, у нас проблема. Жутін знову підвищує ціну на торф. Акуліна: А Плохович куди дивиться? Він же обіцяв домовитись. Плохович: На тебя бы посмотрел. Совсем бы, (з-з-з), без торфа, (з-з-з), зимой сидели. Все бы (з-з-з) себе поотмораживали. Акуліна: А я б домовилась. Тільки не я ж тепер заступник мера. Запроданченко: Панове, ми відволіклися від головного. Пан Хорощенко негайно має передати нам з паном Плоховичем всі мерські повноваження. Він мені це обіцяв. В усіх європейських містах головний не мер, а його заступник і зав. канцелярією. У цьому полягає сама суть канцелярсько-мерської форми правління. Крім цього, так хоче Жутін. І ми з братом. Акуліна ніжно посміхається, демонструючи гострі білі зуби. Хорощенко зітхає, Плохович задкує, Запроданченко однією рукою хапається за серце, другою – за крісло. Акуліна тягне Хорощенка за рукав у куток. Акуліна: Ти ж мені обіцяв! Без мене Плохович і Запроданченки тебе з лайном змішають. Хорощенко: Акуліночко, ти гарна жінка, я понад усе на світі хочу, щоб ти була моїм замом, але зрозумій – я інакше не міг! (з відчаєм) Ти ж не моя кума! Акуліна: А Плохович тобі кум? Хорощенко: Звичайно, ні. То хай за все й відповідає. Весною. Акуліна: А Лаврік до весни що робитиме? Хорощенко: Та заспокойся, Акуліночко! Лучшенко тобі не конкурент. Ну і що з того, що у вас електорат спільний? Він авантюрист, гаряча голова. Не лишає шляхів для відступу і до весни шию собі зламає. Ти ж бачиш – я його випроводив. Акуліна (ніжно всміхаючись): Тільки кинь мене втретє. Всю біомасу на тебе спущу. Повертаються під руку. Плохович одразу хапає Хорощенка за комір і затягає в інший кут. Плохович: Кеша, ты че, не пацан? Ты ж обещал все мне передать! Пацан сказал – пацан сделал! Хорощенко: Обіцяв – то передам. Але ж Ви спочатку проявіть себе, Воване Сидоровичу. Давайте спершу перезимуємо. А то бачте – Акуліна скандалить. А економіка падає… Плохович: Кушу своему позвони, (з-з-з) . Пускай бабла подгонит. Хорощенко: Дзвонив йому на тому тижні. Він гроші дає, але за умови, що ми поводитимемось точнісінько так, як вони там за океаном… Плохович (поміркувавши): Так они ж с другой стороны Земли. Нам че, (з-з-з), на голове ходить, чтоб как они? Хорощенко (зітхаючи): Приблизно так. Плохович: Ой, (з-з-з)! Лучше уже нам с Жутиным как-то договариваться. Хорощенко: От Ви і домовляйтесь, домовляйтесь (відходить до вікна). А там побачимо. За вікном населення працює, п’є пиво, дивиться футбол і серіали та розводить кішок. Затемнення. * * * На авансцені з’являються Плохович і Сірокрис. Сірокрис: Воване Сидоровичу! Ви що, не розумієте – це ж Хорощенко час тягне. Хоче до весни перечекати. Щоб менше залежати від жутінського торфу. От і йде на поступки. А весною він Вас у всьому звинуватить і зніме. Плохович: Я че, совсем тупой, (з-з-з), не понимаю, че он хочет? Только до весны весь город наш будет, пусть только рыпнется. Сірокрис (знічено): Воване Сидоровичу! Тут ще таке питання… Плохович (підбадьорливо): Валяй, пацан. Сірокрис: Ви ж розумієте… Для мене є певна межа. Ви ж не допустите, щоб наше місто повністю приєдналося до Долгорукова? Плохович (сміється): Да шоб я этому недомерку (з-з-з) Жутину служил? Перетопчется. Куш, (з-з-з) политкоректная, нам бабла не дает – ну, взял у Жутина. Сейчас еще торфу выбью, а к весне закрепимся, (з-з-з), и пошел он на (з-з-з). Пусть сидит в своем торфяном болоте и не квакает. Сірокрис (розчулено): Я знав, що ви справжній патріот! * * * Площа перед мерією. Великий натовп, у перших рядах – жінки середнього віку з портретами Акуліни Бублик. Тримають прапори – білі з намальованою у центрі червоною зубастою рибкою. З’являється Акуліна. Побачивши її, всі присутні жінки і літні чоловіки починають розчулено схлипувати. Містер Ватсон (ошелешено, із сильним акцентом): Что здесь происходит? Жінка з натовпу: Это ж наша Акулиночка! У нее ж бублик! Ватсон (ошелешено, із сильним акцентом): Не понимаю. Акуліна (зі слізьми в голосі): Рідні мої! Ми з вами скинули антинародний режим попереднього мера. Але нас знову зрадили. Клани украли в нас нашу перемогу. Тепер нам лишається тільки один вихід. Треба розпустити мерію і обрати її наново. Заступника мера має обирати все місто, а не десяток олігархів на чолі із завканцелярією! Натовп ридає вголос і скандує «Акуля, Акуля!» На задньому плані населення працює, п’є пиво, дивиться футбол і серіали та розводить кішок. ДІЯ ІІ Кабінет Жутіна. В центрі – опудало ведмедя, що тримає в лапах глобус. Жутін за письмовим столом відкладає газету і натискає кнопку. Через 1,5 секунди з’являється Спецушник. Спецушник: Изволили вызывать, Аполоний Иосифович? Жутін (розмахуючи газетою): Спецушник. Вы пачкун. Спецушник: Так точно. Жутін: Нужно мыть руки. И вытирать ноги. Почему вы всюду следите? Спецушник: Виноват, Хозяин. Работа такая. Жутін: Ладно. Действуем по плану. Свежие крысы есть? Спецушник: Так точно, Хозяин. Жутін: Запускайте. Стойте. Сколько коричневых, сколько красных? Спецушник: 618 красных, 403 коричневых, Аполоний Иосифович. Жутін: Плохо. 100 красных перекрасить в коричневых. Приступайте. * * * На лавочці, обійнявшись, сидять Студент і Студентка. Студент: Пойдем на митинг, флагами помашем. 50 гривен, как обычно. Студентка: А хто платить? Студент: Крыса какая-то. Студентка (підозріло): Коричнева чи червона? Студент (ображено): Конечно, красная! К коричневым мы же на завтра договорились. Студентка: Ну, пішли. (Взявшись за руки, відходять). * * * Через сцену швидко проходить Побратим, за ним ледь встигає Олена. Олена: Ти до Лучшенка йдеш? Побратим: Ну. Олена: Візьми мене з собою. Я з ним познайомитись хочу. Може, пораджу щось. Побратим: Тобі не положено. * * * Мітинг на центральній площі міста Нашин. Зліва попереду – червоні криси з іконами і гербами міста Долгоруково, серед них Петро Запроданченко з портретом Тутанхамона. Справа попереду – коричневі криси з гербами міста Нашина. Їх розділяє кордон з двох неозброєних мєнтів. Червона криса (в мегафон): Мы собрались здесь, чтобы засвидетельствовать вековую дружбу между нашими городами и сказать решительное нет всем попыткам свидомитов искусственно разделить нас на два города! Вигуки з коричневого натовпу: Ганьба! Ганьба! Коричнева криса (в мегафон): Там, боягузливо сховавшись від нашого гніву за спинами міліції, стоять споконвічні вороги нашого міста. Давайте усі разом! По кілька разів на рік! Збиратися тут із бандурами і сопілками і співати тужливих пісень, аж поки вони всі не повиздихають або не заберуться геть! Вигуки з червоного натовпу: Свидомиты! Садисты! Они стреляли нам в спины! Мєнти посміхаються і крутять пальцями біля скроні. Містер Ватсон знімає на відеокамеру, Олена – на фотоапарат. Ватсон (ошелешено, із сильним акцентом): Что здесь происходит? Олена: Отам – червоні криси, а там – коричневі. І тих, і тих проплатив Жутін, щоб сіяли розбрат. Хто бере гроші у Жутіна, поступово стає крисою. У нього запливають жиром очі і виростає довгий лускатий хвіст. Ватсон (ошелешено, із сильним акцентом): Не понимаю. (Відходить подалі). Олена (підходить до організатора коричневих крис): Дайте мені хвилину на виступ. Я знаю, що казати і що робити. Коричнева криса: Не можу, панянко. У нас тут все вже забито. Олена відходить. Знімає з коміра значок з гербом міста Нашин, тихенько обходить двох ментів і зникає серед червоних крис. * * * Мітинг червоних крис. На передньому плані Олена спілкується з Богданом Сірокрисом. Олена: Пане Богдане! Ваш батько і Ви самі брали участь… Ось я вимкнула диктофона, ну скажіть відверто – як могло статися, що Ви опинилися в команді Плоховича? Сірокрис (тяжко зітхаючи): Як? Як усі. Прийшов до команди Хорощенка, а там старі коричневі криси сидять, з такими от довжелезними хвостами. Відійди, кажуть, хлопчику. Тут всьо забито. А я ж був – молодий, розумний, талановитий, сміливий. Скільки ж користі міг принести… Ну, й пішов, куди взяли. Хай тепер лікті кусають. Олена: І як же Ви тепер житимете? Сірокрис: Я сподіваюся, що всі політично активні мешканці нашого міста поступово окрисіють. І я тоді поміж них виявлюсь далеко не найгіршим (відходить). Олена (зі співчуттям): Який жах! На задньому плані населення працює, п’є пиво, дивиться футбол і серіали та розводить кішок. * * * На лавочці сидять дід Степан та дід Тодось. Дід Степан: Бездельники безрукие! Провокаторы! Дід Тодось: Га? Дід Степан: Я бы их из калаша! (Показує) Дід Тодось (зраділо, теж показує): З обрізу гадів, з обрізу! Базікала! Тюхтії! Ніц не роблять, тільки горлянки деруть. Дід Степан: Цацкаются с ними! Вот при Сталине… (Тицяє пальцем вгору) Дід Тодось: Це точно. (Теж тицяє вгору) Бандера – ото була людина! Він би зараз порядок навів! Дід Степан: В Сибирь сволочей, на лесоповал! Дід Тодось: На гілляку! (Допомагають один одному підвестися, обнімаються і йдуть) * * * У переповненій кав’ярні сидить Лучшенко. До його столика протискується Побратим. Ручкаються. Лучшенко: Привіт ветеранам війн і зон! Побратим: Привіт, Ернестовичу! Лучшенко: Присядь, Побратиме. Чим порадуєш? Побратим: Все як домовлялися. Приніс схему наших політичних дій. (Розгортає, Лучшенко дивиться). Ставимо людей тут, тут і ось тут. Основний напрямок удару… Але отут мєнти стоять. Лучшенко (посміхаючись): Міліція з народом! Побратим (з реготом лізе під стіл): Ну ти, Ернестовичу, утнеш так утнеш! Обоє сміються. * * * Вечір. Робітник, Учителька і Студент дивляться новини. На екрані коричнева і червона криси б’ються за шматок ковбаси. Чути вереск: «Оккупанти, геть з нашої землі!», «Долой свидомитов!» Робітник: Ой, беда… Наши крысы между собой подрались. Видать, не жить нам теперь вместе. Придется отделяться. Учителька: Я тебе дам отделяться!! Ты как себе хочешь, а я – за Акулиночку. Робітник: За воровку? Учителька: Как ты можешь?! Она же за людей! У нее ж бублик! (Раптом помічає на екрані сина, що промайнув у натовпі) Учителька (кричить): Это ты там шарфом лицо замотал? Дурак! Тебя ж покалечить могли! Студент (трохи розгублено): Не-е, мам. Если драка, мы сразу убегаем. Нам за это не платят. Учителька: У тебя что, своей позиции нет? Студент (ображено): А вот где все ваши с папой сбережения? Крысы съели? Так я хоть немножко назад отберу. На пиво хватит. А опять пойдет веселуха, так я и бесплатно пойду. Там клевый музон лабают, над крысами стебутся. Учителька: Как бы тебе самому крысой не стать... Робітник: Раньше, когда жили мы одним городом, и колбаса дешевле была, и жизнь понятнее…(сьорбає пиво). Учителька: Сама голосовала б за Плоховича, но Акулиночка... (гладить кішку). ДІЯ ІІІ По вулиці, обійнявшись, ідуть Студент і Студентка. Проминають довгий зелений паркан і наклеєні на ньому листівки: «Скільки нам терпіти бандитську владу?», «Руки геть від нашої Акуліночки!» і «Пиплы, начинается веселуха! Все на тусняк перед мэрией!». Студентка: Дивись, яке сонечко тепле. Як пташки співають. Які бруньки набухають. Студент: Здамо державний іспит і одружимось. Студентка (притискаючись до нього): Здамо. Всіх-всіх на весілля запросимо! Студент (спохмурнівши): Спочатку треба заробити на те весілля. Ціни ж як підскочили… А батькові на заводі два місяці зарплату не платять. (Проходять). * * * На площі перед мерією збирається натовп. Третина в спортивних костюмах, третина у білих светрах з червоною рибкою, третина в камуфляжах зі зброєю. Два неозброєні мєнти поступово припиняють посміхатися і швидко й нерозбірливо гомонять щось по раціях. На задньому плані населення полишає свої заняття і потроху підтягується на площу. Чути бій у порожні залізні бочки. З’являються Плохович в спортивному костюмі, Акуліна в білому светрі з червоною рибкою і Лучшенко в камуфляжі. Населення (скандує): До-ве-ли! До-ве-ли! Машини, що проїздять повз площу, сигналять в такт по 3 рази. Згори на стрілі підйомного крану повільно спускається Хорощенко, весь в білому. Хорощенко: Любі друзі! Настав час примирення. Я не можу допустити, щоб пролилася кров моїх земляків. Тому я беру всю повноту влади і всю відповідальність в свої руки. Кожній зі сторін знайдеться робота у моїй мерії. Бо холода нарешті скінчилися. Пора садити картоплю. Всі на городики! А вас, пане Лучшенко, прошу залишитись. Уточнимо плани посадок. Лучшенко сміється, поблискуючи пенсне. Населення бурхливо аплодує. Ватсон (ошелешено, із сильним акцентом): Что здесь происходит? Плохович (прозріваючи): Ну, (з-з-з), развел Леонидыч! Как кроликов. Ватсон (майже без акценту): Понимаю!.. Задоволене населення розходиться садити картоплю. ЗАВІСА.

Тэги:

Комментарии

Выбор редакции
Скоро русскоязычные украинцы станут просто русскими?
Скоро русскоязычные украинцы станут просто русскими?
Скоро русскоязычные украинцы станут просто русскими?
Скоро русскоязычные украинцы станут просто русскими?
Дискриминационный закон о языке можно смело не выполнять
Дискриминационный закон о языке можно смело не выполнять
Про «язык животных» и одноклеточного депутата
Про «язык животных» и одноклеточного депутата
ТОП 8 сериалов про тайные общества
ТОП 8 сериалов про тайные общества
fraza.com
В центре Одессы кавказцы устроили перестрелку в одном из ресторанов
В центре Одессы кавказцы устроили перестрелку в одном из ресторанов
В центре Одессы кавказцы устроили перестрелку в одном из ресторанов
В центре Одессы кавказцы устроили перестрелку в одном из ресторанов
В Мьянме родился двухголовый ребенок
В Мьянме родился двухголовый ребенок
Во Львове рядом с детской площадкой заметили гадюку
Во Львове рядом с детской площадкой заметили гадюку
В Одессе 4-летняя девочка одна гуляла по городу, пока ее мама выпивала в кафе
В Одессе 4-летняя девочка одна гуляла по городу, пока ее мама выпивала в кафе
Бубка окончательно утратил статус рекордсмена
Бубка окончательно утратил статус рекордсмена
В Киеве чиновник Минюста продавал бизнесмену госдолжность за очень крупную сумму
В Киеве чиновник Минюста продавал бизнесмену госдолжность за очень крупную сумму
Трампа обвиняют в сексуальных домогательствах: появилось скандальное видео
Трампа обвиняют в сексуальных домогательствах: появилось скандальное видео
В Днепре пьяный мужчина открыл стрельбу около супермаркета
В Днепре пьяный мужчина открыл стрельбу около супермаркета
Сын Шуфрича угодил в ДТП в центре Киева. Виноватым себя не считает
Сын Шуфрича угодил в ДТП в центре Киева. Виноватым себя не считает
В Кривом Роге в частном доме поселилась гадюка
В Кривом Роге в частном доме поселилась гадюка
fraza.com

Опрос

За какую партию вы проголосуете на местных выборах?