Автор:
По материалам "Центра Досліджень Політичних Цінностей" подготовил Николай Неизвестный, «Фраза»
28.09.06 15:52
4008
РИА «Новости», з посиланням на МЗС Росії, оприлюднило коментар, в якому стверджується, що «факти дискримінації російської мови в Україні більше не можна ігнорувати і представляти як малозначуще явище». У зв’язку з цим ЦДПЦ звернувся до політичних експертів з питанням: «З якою метою МЗС Росії критикує мовну політику України?».
Вадим Карасьов (директор Інституту глобальних стратегій):„По-перше, для того щоб нав’язати думку, що в Україні дійсно існує дискримінація з мовних питань.
По-друге, для того щоб нав’язати мовний політичний порядок денний в Україні – щоб українські політики і українські виборці, особливо на сході України, не забували, що існує мовне питання в Україні і воно має і повинно мати серйозні політичні та електоральні проекції і наслідки.
По-третє, це спроба зробити так, щоб українська влада виправдовувалася перед своїми виборцями і можливо перед міжнародною спільнотою, а можливо і в двосторонніх відносинах щодо мовної ситуації в Україні.
А можливо тут ніякої мети немає, а просто є укорінений в російській політичній думці мовний міф щодо дискримінації російської мови в Україні”.Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):„ «РИА Новости” послалися на якесь анонімне джерело в російському МЗС. Це може бути міністр, може бути заступник міністра, але може бути або секретарка, або прибиральниця. Анонімний коментар не є офіційним документом, і таким чином позбавляє можливості зробити закид щодо втручання державних структур Росії у внутрішньо-українські питання. З іншого боку, чудово зрозуміло, що в Росії провідні інформагенції проводять узгоджену політику з Кремлем, а значить заява подібного типу мусить бути певним сигналом.
Швидше за все цей сигнал спрямований до «проросійського крила» в Партії Регіонів. Справа в тому, що відверто проросійське крило в Партії Регіонів не таке сильне, як про це заведено писати. Основні еліти, яки стоять за Партією Регіонів достатньо індиферентно ставляться і до питання російської мови в Україні, і до питання НАТО. Ці питання були використані під час передвиборчої кампанії з двома цілями: з метою мобілізації власного електорату, і з метою потрафити своїм впливовим московським союзникам. Після входження партії Регіонів у владу виявилося, що керівництво регіоналів готово йти на достатні поступки в гуманітарній політиці націонал-демократам. Щось подібне відбувалося в 1994 році з Леонідом Кучмою, який переміг під гаслом введення російської мови як другої державної, але швидко сховав цю ідею.
Кремль боїться знову бути ошуканим прагматичним східноукраїнським бізнесом, тому і нагадує про власні інтереси. Олександр Дергачов (провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України):„Ми маємо новий вимір політизації цього питання, воно політизоване в середині України і виникає ще й міжнародний аспект. В решті, особливо дивного тут нічого немає, оскільки в Росії завжди дуже хворобливо сприймали питання пов’язані з присутністю в інформаційному просторі, гуманітарного впливу і т.д.
Тут настільки важко говорити про якийсь предмет, що я не заздрю російським дипломатам, яким прийдеться це якось обґрунтовувати.
Резонанс в Україні виникає тільки тоді, коли він штучно оплачується і організовується ”.Володимир Малинкович (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):„Я считаю, что сейчас должен меняться характер взаимоотношений России и Украины, последнее время очень плохих отношений. Безусловно, сейчас выдвигаются взаимные претензии друг к другу, и в том числе и претензии в отношении русского языка. Поскольку Киев не реагирует на обращение русскоязычных граждан, многие из них обращаются за поддержкой в Москву и игнорировать это Москва не может”.Максим Стріха (керівник наукових програм Інституту відкритої політики):„Я вважаю, що це просто нагнітання напруженості, політичної нестабільності в Україні, намагання перешкодити створенню широкої коаліції з участю «Нашої України».
Кінцева мета, на мою думку, це забезпечення дедалі повнішого контролю Росії над політикою та економікою в Україні”.Володимир Лупацій (виконавчий директор Центру соціальних досліджень «Софія»):„По-перше, все це більше схоже на втручання у внутрішні справи. По-друге, це сигнал певним політичним силам в Україні. Це сигнал тим політичним силам, які, орієнтуючись виключно на Росію, повинні знову почати мусувати це питання в Україні.
З іншого боку, це можна розцінювати як ніби в такій формі Росія намагається підтримати партію війни в оточенні Віктора Януковича.
Фактично, такі заяви спрямовані на те, щоб підірвати той крихкий компроміс, який склався між Президентом та Прем’єр – міністром на базі підписаного універсалу”.
