28 травня 2006 року в порт міста Феодосія прибув вантажний корабель НАТО, що спричинило політичний конфлікт на Кримському півострові, й загалом в Україні. У зв‘язку з цим ЦДПЦ звернувся до політичних експертів із питанням: «Як вплине скандал навколо перебування військових НАТО у Феодосії на євроатлантичні перспективи України?»
Вадим Карасьов (директор Інституту глобальних стратегій):
„Якщо говорити про євроатлантичні перспективи України, то не вплине, а якщо про процес євроатлантичної інтеграції, особливо, якщо мати на увазі конкретну дату вступу України до НАТО, то, можливо, й уплине.
Навколо феодосійського казусу є два важливі показові моменти. Перший момент пов‘язаний із тим, що, з юридичної точки зору, все впирається у відсутність рішення парламенту щодо легітимного заходу військових кораблів інших країн в українські порти. Таке рішення, в принципі, може бути прийняте на пленарному засіданні Верховної Ради 7 червня.
Другий момент. Враховуючи ту обставину, що жодна із серйозних і респектабельних політичних сил, які представлені в парламенті, не відмовляється від інтенсифікації співпраці з НАТО й із іншими євроатлантичними структурами, то навряд чи цей конфлікт зможе суттєво вплинути на процес подальшої співпраці України з НАТО. Якщо узагальнити оцінку ситуації навколо американського корабля у Феодосії, то тут більше все ж таки внутрішньополітичної кон‘юнктури, а не зовнішньополітичних проекцій, тому що цей конфлікт вміло інструменталізований через окремі політичні сили іншою політичною силою для посилення тиску на центральну владу, задля реалізації кінцевої мети на даному поствиборчому етапі – формування коаліційного уряду, за участю однієї з політичних сил”.Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Курс на євроатлантичну інтеграцію української політичної еліти є цілеспрямованим, і феодосійський інцидент не може вплинути на зміну курсу. Варто нагадати, що ще більш скандальна ситуація в районі Феодосії відбулася торік і була пов’язана з російськими військами. У березні минулого року російський десантний корабель увійшов в українські води й почав висадку десанту без будь-якого дозволу з боку української сторони.
Але про що свідчить цьогорічний феодосійський інцидент, так це про незлагодженість дій державного механізму. Адже цілком очевидно, що інформація про захід судна мала бути отримана заздалегідь. Значить, і про формальний дозвіл слід було подбати заздалегідь. А то час від часу складається враження, що влада тільки й робить усе, щоб унеможливити саму ймовірність входження України до НАТО. Безапеляційні заяви вищих посадовців про вступ до НАТО через два-три роки, а тепер ще й нехтування формальністю на прикладі Феодосії лише роз’ятрюють ще живу з радянських часів нелюбов значної частин громадян до північного альянсу”. Володимир Фесенко (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
„Я думаю, що тут справа не в скандалі. Наші партнери в процесі євроатлантичної інтеграції добре розуміють, що в Україні є достатньо серйозна опозиція ідеям вступу України до НАТО й узагалі євроатлантичної інтеграції. І тому для них така ситуація не дивна, тим паче, що з такими акціями натівські військові стикалися й стикаються в різних країнах. Інша річ, я вважаю, що тут потрібно думати нашим політикам і органам влади над тим, щоб не було повторення подібних ситуацій. Треба діяти виключно в межах закону, в правовій сфері, й не давати навіть натяку на те, що порушуються ті чи інші норми закону. З іншого боку все ж таки треба політично готуватись до таких візитів і подібних акцій, щоб мінімізувати подібні ризики”.Володимир Малинкович (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
„Я думаю евроатлантических перспектив у Украины вообще в ближайшее время не наблюдается, тем более, насколько мне известно, Мороз поставил условием коалиции решение вступление в НАТО принимать только после всеукраинского референдума, а общественной поддержки в ближайшие годы не ожидается. Я не думаю, что это вообще как-то будет влиять на процесс вступления в НАТО, поскольку мы туда в ближайшее время не попадем. Но это негативно скажется на имидже тех сил, которые проталкивают Украину в НАТО, я имею в виду Тарасюка, Гриценко и Президента, поскольку они действуют вне правового поля. Чтобы там они не говорили, но разгрузка американского корабля с грузами для полигонов, с некоторой частью оружия – это нарушение наших законов, поскольку Верховная Рада санкции на это не давала. То, что говорит Гриценко, якобы санкция будет после 7 июня, так это только будет. Вот когда будет, тогда можно пускать корабль в Украину. Ни одно государство-член НАТО не позволило бы с собой так обращаться, как Украина. На мой взгляд, это ударит по имиджу руководителей Украины и в принципе, по имиджу Украины как суверенного государства”.Кость Бондаренко (директор Інституту національних стратегій):
„Я думаю, що ніяк не вплине. Фактично, більшість країн НАТО вже визначилися з тим, що Україна має вступати до цієї організації, й, скоріш за все, на Римському самміті НАТО восени цього року Україні буде запропоновано членство. Інша річ, що Україна на просто не зробила жодного кроку в напрямку того, щоб якимось чином поглиблювати знання населення України щодо того, що таке НАТО, що таке Європейський Союз та інші міжнародні структури. Те, що сталося в Феодосії, – наслідок, з одного боку, використання певних політико-ідеологічних штампів окремими політичними силами, а з іншого – рудименти старих ідеологічних догм, згідно з якими НАТО – це наш основний військовий суперник і найбільш вірогідний ворог. Я думаю, що в даній ситуації українському керівництву, якщо воно хоче, щоб Україна була членом НАТО, потрібно не поскупитися, й провести дійсно загальноукраїнський «лікбез» щодо НАТО, інакше більшість громадян просто не зрозуміють, що реально собою являє НАТО. Я особисто є противником вступу України в НАТО, але, якщо дивитися об‘єктивно, то просто розумію, що не було використано всіх можливостей і шансів для того, щоб уникнути феодосійського скандалу”. Віктор Небоженко (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
„Я думаю, на самом деле в скандале ничего политического нет, скорее скандал по задумке его авторов должен перерасти в политический кризис. Но, во-первых, политическая элита Украины очень слаба и конституционные институты, которые должны были обеспечивать баланс внутренней и внешней политики, тоже в неэффективном состоянии, поэтому особого политического кризиса не будет. Но само это событие, заход американского судна без разрешения Верховной Рады в Феодосию (как представляют нам организаторы этого политического скандала), конечно же, будет иметь продолжение, но в двух направлениях. Первое – взаимоотношение российских и украинских вооруженных сил, прежде всего Черноморского флота, который, на мой взгляд, заходит и выходит, когда считает нужным, и второе – в отношениях с НАТО, который очень тщательно должен следить за болезненным самолюбием молодых государств, таких как Украина. Я думаю, что это проблема как раз новой Верховной Рады, которая должна отрегулировать отношения между Украиной и международными вооруженными формированиями, которые по тем или иным причинам имеют интерес к нашему государству. Это относится как к России, так и к НАТО. Что касается перспектив вступления Украины в НАТО, то сейчас общественное мнение не настроено в пользу НАТО, и в этом смысле такого рода политические скандалы не добавляют и не уменьшают сторонников в Украине. По всей вероятности этот скандал сделан для внутреннего пользования и связан с «тяжелыми родами» парламентского большинства и коалиции. Я не удивлюсь, если этот скандал будет активно использоваться для разложения или создания той или иной коалиции”.
