25 травня розпочала свою роботу перша сесія Верховної Ради V скликання. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до експертів із питанням: «Чого варто очікувати від першої сесії новообраної Верховної Ради?»
Володимир Фесенко (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
„Багато очікувати не слід. Дай, Боже, щоб новий склад Верховної Ради спромігся вирішити на першій сесії кадрові питання. Це і формування коаліції, і формування персонального складу нового уряду, і, звичайно, розподіл посад у Верховній Раді. Швидше за все, ця перша сесія буде присвячена лише кадровим питанням. Серйозна законотворча робота розпочнеться лише на наступній сесії восени”.
Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Український парламентаризм вступив у кризову смугу. Рішення парламенту в перший же день сесії зробити перерву на два тижні – це неповага до суспільства й засвідчення факту безалаберності «помаранчевої коаліції». З 26 березня тріада «Наша Україна»–БЮТ–Соцпартія не спромоглася утрясти протиріччя між собою. Така деструктивна поведінка «помаранчевих союзників» вже негативно відобразилися на соціальному почутті нації. Зневіра населення щодо влади наростає. Якщо діяльність Верховної Ради буде продовжуватися в тому ж руслі, то може бути дискредитований не лише сам парламент, але і ідея парламентаризму загалом. А це означатиме, що суспільні настрої зможуть схилятися в бік пошуку сильної руки”. Вадим Карасьов (директор Інституту глобальних стратегій):
„Легше сказати про те, чого не варто очікувати від новообраної Верховної Ради. Не варто очікувати високої якості роботи парламенту й дотримання конституційного терміну роботи.
По-перше, політична конфігурація сил в парламенті є досить складною, і за будь-яких умов буде сильна опозиція, що перешкоджатиме високим темпам роботи правлячої коаліції, як урядової, так і парламентської.
По-друге, сама ситуація всередині вірогідної коаліції теж виглядає мозаїчно, складно та не цілісно. Тому в парламентській коаліції будуть суттєві тертя й високий рівень транзакційних витрат на виробництво коаліційних домовленостей та урядових рішень.
Навряд чи цей парламент пропрацює весь відведений Конституцією термін. Не виключена й зміна коаліційних комбінацій та персонажів на складній парламентській шаховій дошці. Але при всьому цьому для цього парламенту буде характерна висока вартість політичних та урядових посад, висока вартість участі в коаліції, низькою вартістю перебування в опозиції.
Цей парламент, хоча й обраний за партійними принципами на партійній основі, буде перехідним. І залишиться він не стільки парламентом національного інтересу, скільки парламентом корпоративно-бізнесових груп”.Михайло Погребінський (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):
„Насамперед, ми очікуємо внесення ясності в питання про те, хто очолить виконавчу владу в державі. На це є два місяці. Хоча я не думаю, що саме це є ключовим питанням.
Крім того, є ще декілька питань стосовно таких концептуальних речей, як, наприклад, «Куди йде Україна?». Сподіваюся, що після всієї коаліційної плутанини виникне питання й стосовно швидкої інтеграції в НАТО, стосовно стосунків із Росією та проблем із газом.
Я не думаю, що ці питання будуть вирішені на цій сесії, але сподіваюся, що вони будуть поставлені. І тоді буде зрозуміло для суспільства, для експертного середовища, в якому напрямку цей парламент буде вирішувати доленосні питання для України”.Микола Михальченко (президент Української Академії політичних наук):
„Від першої сесії Верховної Ради варто очікувати обрання її керівних органів, у тому числі й керівників комітетів. Щодо формування уряду, то тут виникнуть великі проблеми. Може не бути сформований уряд аж до осені цього року.
Таким чином, організаційні питання можуть бути вирішені, але стратегічні питання щодо модернізації економіки України, економічних та політичних реформ доведеться відкласти на кілька місяців”.Андрій Єрмолаєв (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):
„Сьогодні депутати вже відповіли на це запитання – нічого: вони знову збираються вести переговори.
Якщо говорити про змістовні речі, наприклад, житлово-комунальна реформа, земельне питання, реформа між бюджетних стосунків – це актуальні проблеми цього року.
Кожне з цих питань потребує конкретного вирішення. Так, ЖКГ потребує кодексу та зрозумілої енергетичної політики, яка б забезпечила його рентабельність, формування нових умов для самоорганізації громадян, зокрема відхід від радянщини, яка стримує розвиток громадянського суспільства.
Другий момент – перехід від розмов про самоврядування до практики. Тобто потрібне не тільки законодавче, але й економічне забезпечення самоврядування. Бюджет 2007 року має бути орієнтованим на самоврядування, а не регіоналістику. А це вимагає серйозного перегляду діючого бюджетного кодексу.
Щодо земельного питання. Або парламент буде закривати на нього очі, або рано чи пізно відбудеться соціальна революція, пов’язана із землею. В усіх країнах земельне питання пов’язане із радикальними змінами у суспільстві.
Це речі загальні, а є ще й тактичні. Найближчий місяць – критичний у плані розробки принципів бюджету 2007, моніторингу реалізації бюджету 2006 року та енергетичного питання.
Ці проблеми є незалежно від політичного кольору парламенту. Є політична складова: парламент буде приречений на колективну форму самоорганізації.
На що спроможний парламент? Звичайно, що його ніхто не буде розганяти зараз, але його дієздатність як сфери політичного компромісу, що віддзеркалює ситуацію в суспільстві, виглядає дуже незбалансованою. Бермудський трикутник «БЮТ – «Наша Україна» – «Регіони» – це міна сповільненої дії.
Тому я думаю, що буде кілька коаліцій, оскільки офіційна не буде збігатися з розкладом інтересів у парламенті. Можлива робота однієї коаліції й кількох більшостей, як у червні, так і в жовтні.
Я не думаю, що цей парламент пропрацює п’ять років, але 2006 рік він точно пропрацює”.
