27 квітня лідер Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що вважає найбільш оптимальним створення в майбутньому парламенті коаліції з «Нашою Україною», що дозволить вирішити багато проблемних питань, які виникли в державі.
У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Наскільки велика ймовірність утворення коаліції Партія регіонів-«Наша Україна»?»
Дмитро Видрін (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):
„На сколько я понимаю, главная задача народных избранников – депутатов – выполнение воли избирателей. Существует социология, которая показывает сегодняшнюю волю избирателей: около 70% считают, что было бы целесообразно и морально необходимо создать, прежде всего, коалицию демократических сил, куда войдет Блок Юлии Тимошенко, «Наша Украина» и социалисты. И только около 30% считают, что возможны другие комбинации. Поэтому я считаю, что надо сейчас слушать не политиков, а избирателей, которые высказали свою позицию на выборах. Поэтому создание любой коалиции теоретически возможно, но это не означает, что она будет легитимной в глазах избирателей. А раз правительственное большинство нелегитимно в глазах избирателей – следует ожидать политических потрясений, это закон общеизвестный”.Олесь Доній (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Протягом парламентської каденції може бути кілька коаліцій, тому навіть якщо коаліція «Наша Україна»-Партія регіонів малореалістична зараз, це не означає, що вона неможлива в майбутньому.
До коаліції «Наша Україна»-Партія регіонів вже готові економічні еліти, які стоять за цими силами, в процесі напівготовності – політичні еліти, й абсолютно неготовий до цього електорат (особливо електоральні групи «Нашої України»). Якби такий союз відбувся зараз, то Блок Юлії Тимошенко із прогнозованим успіхом завоював би електорат «Нашої України», таким чином помноживши свій опозиційний потенціал.
Поки що найбільш ймовірний сценарій виглядає таким чином: «Наша Україна» успішно затягує переговорний процес, потім утворюється «помаранчева коаліція», де посада прем’єра (Юлія Тимошенко) буде обтяжена безліччю запобіжних заходів, засобами і персоналіями, що, з одного боку, звужуватиме свободу маневру для Тимошенко, а з іншого – дасть можливість в необхідний момент знайти аргументацію для виштовхування її з коаліції. Наступним етапом буде спроба дискредитації Тимошенко на посаді прем’єра в наслідок важкої економічної ситуації в країні, та спроба змінити громадську думку в бік «великої коаліції». І десь через рік - переформатування коаліції, вихід з неї БЮТ і входження туди Партії регіонів.
Не гарантовано, що цей сценарій зреалізується, але, поки що, шансів на його втілення досить багато”. Володимир Фесенко (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
„Така ймовірність існує, але, скоріш за все, не з усією фракцією «Наша Україна», а з її частиною, тому що, судячи з усього, всередині «Нашої України» є прихильники такої коаліції, але вони складають лише частину фракції, й це є головною проблемою НСНУ. Вчорашня заява Януковича фактично є свідченням того, що Партія регіонів не має союзників у новій Верховній Раді, й змушена звертатись з пропозиціями про коаліцію до свого політичного опонента, з яким вона змагалась в 2004, й у 2006 році на виборах. Ще одна дуже показова річ. Дуже суперечлива коаліційна тактика Партії регіонів: з одного боку вони звертаються з месиджем про можливу коаліцію з «Нашою Україною», а з іншого – наполягають на своїх пріоритетах при формуванні такої коаліції. Я думаю, що така тактика заздалегідь приречена на поразку, тому що коаліція з «Нашою Україною» можлива лише на підставі дуже серйозного компромісу й серйозних кадрових та програмних поступок з боку «Партії регіонів»”.Євген Копатько (директор Компанії соціологічних і маркетингових досліджень ДІАЦ м. Донецьк):
„Я считаю, что союз с «Нашей Украиной» – это абсолютно правильное политическое решение Партии регионов. Но у нынешней правящей политической элиты такого желания нет. Они не понимают одной простой вещи: создание «оранжевой» коалиции еще дальше усилит раскол Украины, который произошел в 2004 году. Если им это нужно – они это и получат. Просто вещи надо называть своими именами. Лидер Партии регионов сделал правильное заявление, с точки зрения политики, и готов идти на компромисс. Но Партия регионов будет прекрасно чувствовать себя и в оппозиции. Я не знаю, что принесет для Украины то, что не будут считаться с абсолютным победителем на выборах. Если будет объединение социалистов, БЮТ, «Нашей Украины», то «Боливар» уже такого второго объединения не вынесет, это нужно понимать. Я считаю решение Партии регионов о готовности идти на компромисс, правильным и продуманным решением. Просто, к сожалению, лидеры, которые относят себя к «оранжевым», относятся без уважения к выбору более трети населения Украины, и с этим фактически просто не считаются”. Олександр Литвиненко (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):
„Мені здається, якщо брати у відсотках, то на даний час він не дуже великий. Все ж таки, поки що, залишається ймовірність створення демократичної коаліції у складі «Нашої України», БЮТ та соціалістів, але характер і хід переговорів зменшує надію, що така коаліція буде створена: надто складно йдуть переговори й очевидно, що йдеться не лише про принципи та програми – дуже багато суб‘єктивних моментів. Очевидно, що навіть всередині окремих політичних сил існують різні підходи до коаліції – від демократичної до більш широкої. То очевидно Партія регіонів, по-перше, вирішила, що можливо це є її шансом створити коаліцію з «Нашою Україною», й оскільки вона буде там чисельно домінувати, то і буде висувати вимоги. Ну а з іншого боку, це можливо як застережний хід: навіть якщо вони не впевнені, що така коаліція відбудеться, вони знову ж показують, що вони не хотіли йди безоглядно в опозицію, а хотіли формувати владу, але їм не дали. Я думаю, навряд чи зараз і у Партії регіонів мають впевненість щодо розв‘язки усіх коаліційних процесів”.Володимир Малинкович (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
„Я согласен с тем, что такая коалиция была бы оптимальной для Украины, поскольку создавала бы правительство крупного капитала, а партии, такие как социалисты, БЮТ и коммунисты, могли бы создать социально ориентируемую оппозицию. Мы, таким образом, приблизились бы к европейскому разделению политического спектра на «правый центр» и «левый центр». Но я думаю, что это малореально, и слова Януковича тому подтверждение. Он четко говорит о том, что Партия регионов не готова при этом отказываться от кандидатуры своего премьера. Он ставит достаточно жесткие условия, которые вряд ли будут приемлемы для «Нашей Украины». Если такой блок и мог бы состояться, то только при условии, что премьером будет нейтральная фигура, то есть взаимоприемлемая. То, что сейчас Янукович выступает с такими заявлениями, по сути, свидетельствует о том, что Партия регионов, в принципе, готова переходить в оппозицию, поэтому у них такие жесткие требования: они предлагают сейчас формировать правительство, где они будут играть решающую роль. Я думаю, что «Наша Украина» не готова к такой коалиции, и, скорее всего, она пойдет на коалицию с БЮТ и социалистами, соответственно с премьерством Тимошенко, потому что в противном случае этой коалиции не будет. Но, как сказал Президент, они попытаются до июня, все это соответственным образом оформить так, чтобы Тимошенко была ограничена, по крайней мере, писменными обязательствами, что правительство должно дать такие-то результаты. А если нет, тогда у сторонников Ющенко, которые конечно боятся Тимошенко, будет повод обвинить ее в невыполнении обязательств. Тоесть, на сегодняшний день они пытаются «обложить флажками» Тимошенко, и таким образом соглашаются на коалицию, а Партия регионов будет в оппозиции. И, во-вторых, я думаю, что «Наша Украина» постарается сделать все, чтобы закон об оппозиции, который наверняка будет принят, предоставил оппозиции очень большие права, и тогда, с негласного согласия НСНУ, оппозиция Партии регионов будет клевать без конца правительство Тимошенко. Это наиболее вероятный результат. Хотя из-за амбиций Юлии Владимировны все таки не исключено, что эта коалиция может сорваться, и тогда возникнет вопрос о коалиции «Наша Украина»-Партия регионов”.
