«Фраза» уже писала о том, что на этих выборах женщины усиленно пытаются завоевать достойное место на политическом Олимпе. А буквально вчера – 23 марта - глава ЦИК Ярослав Давыдович обнародовал полные данные по гендерному «раскладу» выборов-2006.
Как оказалось, из 7 599 кандидатов в депутаты, допущенных к участию в выборах 26 марта, 6147 - мужчины и лишь 1452 женщины.
«Фраза» попыталась подсчитать, сколько женщин гипотетически могут пройти в парламент. По самым оптимистическим прогнозам – их будет не более 40, что составляет около 8 процентов. Хотя, по прогнозам некоторых экспертов, женщин в новой ВРУ будет 15-20%. В общем - поживем-увидим…
Собственно - список «гипотетически проходных женщин»:Партия регионов
1. Нина Карпачова (№2)
2. Раиса Богатырева (№6)
3. Елена Лукаш (№26)
4. Татьяна Бахтеева (№33)
5. Людмила Кириченко (№46)
6. Анна Герман (№106)
7. Татьяна Засуха (№117)
8. Юлия Ковалева (№119)
Блок Юлии Тимошенко
1. Юлия Тимошенко (№1)
2. Ульяна Мостипан (№29)
3. Наталья Королевська (№ 79)
4. Зоя Шишкина (№82)
5. Анжелика Лабунська (№88)
6. Елена Бондаренко (№89)
Блок «Наша Украина»
1. Ольга Герасимьюк (№4)
2. Руслана Лыжичко (№5)
3. Ксения Ляпина (№7)
4. Лилия Григорович (№10)
5. Оксана Билозир (№19)
6. Наталья Прокопович (№27)
7. Екатерина Левченко (№35)
Социалистическая партия Украины
1. Валентина Семенюк (№2)
2. Галина Гармаш (№16)
Народный Блок Литвина
1. София Евдокименко-Ротару (№2)
2. Екатерина Фоменко (№6)
3. Екатерина Ващук (№11)
4. Юлия Чеботарёва (№23)
Коммунистическая партия Украины
1. Екатерина Самойлык (№4 в списке)
2. Валерия Заклунна-Мироненко (№6)
3. Алла Александровская (№17)
Удастся ли женщинам консолидироваться и проводить свою политику в жизнь, и насколько вообще возможна на сегодня в Украине «женская дружба» - об этом наш сегодняшний разговор с представительницами Блока «Наша Украина» и одной из самых известных женщин-политиков Александрой Кужель...
Лилия Григорович (№5 в списке блока «Наша Украина»)
(увеличенное фото - в новом окне)
Григорович считает, что наша женщина просто спит: «Це міф, що жінці важче. Жінка наша просто спить. От вона собі сидить, як кожна слов'янка, і чекає на білий танець. Вона не розуміє, що політика і державотворення - це не білий танець. Це треба встати, так як піднімаєшся вранці, щоб навести в домі лад та приготувати сніданок, так й треба займатися державотворенням. Тому немає законодавчих перепон або історико-правової традиції, яка б в цьому перешкоджала. Є просто ментальність жінки, яку вона мусить переломити. Тобто проблема на сьогодні в ній самій. Це більш суб'єктивне, ніж об'єктивне». При этом Лилия Степановна не думает, что если женщина придет в парламент, политика государства сильно изменится.
Григорович также открыла маленькую тайну. Оказывается, политики-мужчины в Украине не сильно отличаются от женщин: «В переважній більшості я працюю довкола з чоловіками. Але хочу відкрити маленьку таємничку: мої колеги-чоловіки по парламенту мало чим відрізняються від жінок. Вони люблять попліткувати, вони люблять якусь новинку довідатися. Тобто вони іноді впадають до таких емоцій, які може собі дозволити і жінка. Всі ми - люди. Це ще раз доводить, що великої грані між чоловіками і жінками як такої немає. Є просто чоловіча та жіноча логіка, і є чоловіче та жіноче начало. Жінка може піти вперед тільки тоді, коли вона більше працює. Вона може принести в політику більше любові, більше сподвижництва, більше самопожертви. Оце і є жіночий фактор».
Лилия Степановна также напрочь отказывается работать в сугубо женском парламенте или фракции. «Я б збожеволіла в жіночій фракції! Це жахливо! Жіноча партія, жіноча фракція - це анахронізм. Навіть Софія Русова, Мілена Рудницькі та Ольга Кобилянська до такого б не додумалися. Ми живемо в полігамному суспільств».
А вопрос, тяжело ли оставаться женщиной, занимаясь политикой, Григорович почему-то рассмешил: «Це так смішно. На дворі 21 століття, ми побілки міняємо що півроку, а ви запитуєте, чи важко бути жінкою? А довбати асфальт на проїжджій частині не важко? А працювати в червоних плащ-палаточках на дорожніх роботах не важко? Жінка може все. Якщо їй там не важко тягати того бетонного валка, то ми вже в парламенті попрацюємо».Оксана Билозир (№19 в списке блока «Наша Украина»)
(увеличенное фото - в новом окне)
С мужчинами бороться «дуже важко, - отмечает Оксана Владимировна, - тому що в політиці, щоб зробити кар’єру, потрібно мати потужні ресурси, в тому числі фінансові і мати можливість користуватися адміністративними ресурсами. Бо що таке політика? Це реалізація конкретного інтересу. А щоб реалізовувати, треба мати кошти і мати можливості це робити. На жаль, жінка сьогодні немає доступу до великого фінансового ресурсу, який в Україні є... Ми знаємо, що серед великих підприємців жінок майже немає, а серед представників малого і середнього бізнесу жінок десь біля 5%. Тобто цього ресурсу, можна сказати, у жінки немає. І якщо взяти управлінську структуру, тобто адміністративний ресурс, ми там маємо десь такий самий показник, може на кілька відсотків більший. Тобто і цього ресурсу також немає. І тому я, коли була ініціатором прийняття в парламенті закону «Про рівні права і рівні можливості..», то у відповідний законопроект вводила спеціальну норму, так звану квоту для представництва жінок – і у адміністративній системі, і у політичній системі. Ця норма, звичайно, не була підтримана чоловічим парламентом, який ми маємо на сьогодні».
Билозир также уверена, что женщина должна быть представлена в политике наравне с мужчинами: «Жінка є таким самим соціальним партнером в суспільстві, як і чоловік. Жінка має свій тип мислення, тип поведінки, відношення до вирішення тих чи інших проблем. Чоловік теж має свій стиль і свої особливості. І якщо ми маємо суто чоловічу представницьку структуру – і управлінську, і політичну, і бізнесову, то ми мусимо розуміти, що на рівні підсвідомості ми маємо тільки реалізацію однієї частини інтересів і бажань, а суто жіноча - не врахована. І тому це абсолютно природній процес, що чоловіки-політики починають розуміти, що жінка по-своєму права, по-своєму ефективна, більш того - жінка сьогодні за статистикою більш освічена, ніж чоловік (на 120 освічених жінок в Україні припадає 100 чоловіків). І якщо ми розглянемо пропорцію в політиці чоловіків і жінок, то ми зрозуміємо, що жіночий інтелектуальний ресурс не є використаний. Це дуже показова тенденція, яка нам говорить про те, що перед нами попереду ще велика перспектива».
Договариваться с женщинами Билозир так же легко, как и с мужчинами. Хотя, «проблема може виникнути в першому і в другому випадках Це залежить від індивідуальної комунікабельності конкретної людини. У мене таких проблем, щоб я сказала, що з чоловіками мені легше домовитися, а з жінками гірше, абсолютно немає. Є цікаві люди, є складні люди, є доступні, є недоступні, є такі, яких я сприймаю чисто інтуїтивно, а є такі, яких не сприймаю. Ось і все. До них різне відношення відповідно».
А вот тему создания женской коалиции в парламенте Билозир не признает «ни под каким соусом»: «Ніколи в світі, ніхто цього не буде робити, і я перша буду противниця цього. Тому що я приймаю тільки партнерську коаліцію, яка складається і з чоловіків, і з жінок. Так само як природньо і генетично складається наша сім’я. Я особисто не сприймаю суто жіночих партій, я дуже негативно до цього відношуся. Тому що, коли ми говоримо про чоловічу партію, правда - відразу робиться смешно? Так само чоловікам смішно, коли говоримо про суто жіночу партію».
Что же касается вопроса, легко ли оставаться женщиной, занимаясь политикой, для Оксаны Владимировны – это «дуже цікаво. Мені після шоу-бізнесу – це дуже цікаво...».
Александра Кужель
(увеличенное фото - в новом окне)
Она вот уже 12 лет в политике. Поэтому ее мнение будет как бы завершающим акцентом в нашем диалоге с женщинами-политиками.
Александра Владимировна считает, что женщине в политику «пробиться не сложно»: трудно завоевать авторитет, потому что нужно преодолеть мнение «Дайте женщине слово». "Знаете, есть такая фраза «Ну дайте женщине слово!». Есть понимание, что женщина - хороший помощник, хороший член команды, но мнение о том, чтобы женщина стала руководителем - здесь гораздо сложнее… На пятом канале как-то обсуждали проект закона о гендерной равности. И там была первоначально норма - 30% женщин во всех ветвях власти. Когда молодой ведущий задал мне вопрос: Александра Владимировна, а что есть в Украине 30% женщин, готовых идти во власть? - я была в шоке от самого подхода, ментальности. То есть, 70% мужчин, он уверен - есть. Вот этот подход и является самой большой проблемой. То есть мы заранее думаем, что женщина менее интеллектуальна, менее способна работать в органах власти. Но это неправильно".
Также Кужель считает, что «самой большой проблемой, к сожалению, до сих пор в Украине, являются сами женщины. При том, что у нас более 100 всеукраинских женских организаций (можете себе представить?), они не могут даже объединиться - только потому, что каждая не хочет быть под второй. И больше всего женщин поддерживают, к сожалению... мужчины. Это - тоже наша ментальность».
При этом, Кужель отмечает, что ей легче находить общий язык "первично с мужчинами, потому что они пытаются определить наличие у тебя только одного качества: профессионализма... С женщинами – наоборот. Первая эмоция на женщину – выскочка, фифочка, "а почему ты?"...". При этом Кужель легко общается и с женщинами: "Могу сказать, что женщина женщине, как и мужчина мужчине – рознь. Совершенно не делю по половым признакам, понимаю одно – я буду рада, если будут приходить профессионалы, чтобы с ними можно было работать... Плохо, когда женщина сама не дает женщинам рядом с собой развиваться. По той же Юлии Тимошенко, как вы видите - нет ни одной женщины рядом. То есть она просто не приемлет рядом с собой появление какой-либо женщины. Это не лучший показатель и для меня это - сигнал, что она боится каких-то там сравнительных характеристик. Частично этим же отличается Инна Германовна (Богословская – авт.), она держит подругу с химчистки рядом. В принципе тоже тяжело. Хотя она говорит, что у нее 40% женщин будет. Может быть...».
Кужель оставаться женщиной в политике совсем не тяжело: «Это такой стимул, это замечательно - понимать, что за тобой следят. Вот я одела обруч на дебаты с Тимошенко, полстраны уже сказало, что это модно и начали носить обручи. А я просто в сауну ехала, была без прически и придумала себе такой вариант. То есть ты понимаешь, что ты - носительница не только каких-то идей, а образа, моды, культуры, вкуса. Я, например, очень многого не могу себе позволить из того, что может себе позволить просто женщина – например, одеть декольтированное платье на работу, мини-юбку, обтягивающие джинсы, многое из того, чего просто нельзя. Я не могу курить, пьянствовать, ходить лохматой, неумытой. Хотя есть женщины, которые говорят, что это есть степень свободы. И все же - нет... Знаете, приятно, когда ты заходишь на какое-либо совещание, и понимаешь, что ты даешь этому совещанию как бы другой оттенок – и своим внешним видом, построением предложений… Нужно только вести себя подобающим образом. Если ты не даешь тем для разговоров, что ты себя фривольно ведешь, ведешь какие-то там любовные интриги, либо подставы делаешь для коллег - тебя отблагодарят сторицей».
