Андрій Вітренко, перший заступник міністра освіти і науки, депутат Київської міської ради та керівник фракції «Слуга народу», визнав, що зустрічався з колишнім депутатом Київради Денисом Комарницьким в офісі, де НАБУ проводило приховане прослуховування. Вітренко пояснив контакти політичними переговорами, однак заперечив обговорення землі та бюджету і будь-які корупційні домовленості.
За словами Андрія Вітренка, йому як керівнику фракції були потрібні голоси під час роботи Київради. Він стверджував, що Комарницький мав вплив на окремих представників УДАРу, тому контакти з ним мали політичний характер. Серед депутатів, із якими в цьому контексті спілкувався Андрій Вітренко, він називав Володимира Прокопіва, Валентина Мондрієвського та Дмитра Білоцерковця, пишуть ЗМІ.
Окремо від заяв Андрія Вітренка існують дані про голосування Київради за земельні питання. Громадські активісти проаналізували 15 рішень 2023–2024 років, які вони віднесли до так званих «туалетних схем». Йдеться про механізм, за якого право на значні земельні ділянки оформлювалося через невеликі об'єкти нерухомості, зокрема приміщення, які використовувалися як формальна підстава для отримання землі без повноцінного аукціону.
За оприлюдненими підрахунками, Андрій Вітренко підтримав 11 із 15 таких рішень. Дмитро Білоцерковець голосував «за» у 13 випадках, Володимир Прокопів та Валентин Мондрієвський — по 11. Ще дев'ять депутатів Київради підтримали всі 15 рішень. Ці цифри характеризують конкретні голосування, але самі по собі не встановлюють участі Андрія Вітренка в організації або отриманні вигоди від відповідних земельних операцій.
Пізніше Андрій Вітренко публічно виступав проти практики, яку називали «туалетними схемами», та заявляв про необхідність проведення земельних торгів. Таким чином, його позиція у публічних заявах відрізнялася від результатів частини голосувань, які громадські активісти включили до свого переліку.
Політична кар'єра Андрія Вітренка почалася з роботи помічником народного депутата Павла Сушка у 2019 році. У липні 2020 року він став заступником міністра освіти і науки, а восени того ж року був обраний депутатом Київради. У грудні 2020 року Андрій Вітренко увійшов до бюджетної комісії Київради, а в серпні 2021 року отримав посаду першого заступника міністра. 31 січня 2024 року його призначили керівником Київської міської організації партії «Слуга народу».
Окремо у публічному просторі з'являлися твердження про можливі зв'язки Андрія Вітренка з представниками «95 кварталу». Андрій Богдан називав Вітренка сусідом і близьким знайомим Євгена Кошового та припускав його участь у просуванні чиновника. У подальших публікаціях фігурувала версія про ланцюжок контактів Кошовий — Микола Тищенко — Денис Комарницький — Андрій Єрмак і можливе сприяння політичній кар'єрі Андрія Вітренка. Документального підтвердження цієї версії у наведених матеріалах немає, а сам Андрій Вітренко її заперечує.
Майнові дані Андрія Вітренка містяться у його декларації. Зокрема, з 2 січня 2024 року родина безоплатно користується садовим будинком площею 135,4 кв. м, який належить батькові чиновника. Вартість об'єкта на дату набуття права власності становила 2,745 млн грн. Ділянка під будинком має площу близько 721 кв. м.
У декларації Андрія Вітренка також зазначені готівкові кошти. Йдеться приблизно про 20,5 тис. доларів та 3 тис. євро. Загальний дохід Андрія Вітренка за відповідний звітний період становив близько 1,3 млн грн. Документ також містить інформацію про нерухомість та інші активи родини.
Ще одним епізодом, який привернув увагу до біографії Андрія Вітренка, стала його кандидатська дисертація «Ринок рекламних послуг у трансформаційній економіці». Дослідники заявили, що приблизно два десятки сторінок роботи практично дослівно повторюють фрагменти двох російськомовних кандидатських дисертацій, захищених у Санкт-Петербурзі у 1999 році та Новосибірську у 2001 році. У матеріалах дослідження йдеться також про збереження окремих формулювань із першоджерел.
Пізніше Андрій Вітренко здобув докторський ступінь. Заяви про можливі академічні запозичення стосуються саме кандидатської роботи 2005 року. Вони не означають автоматичного встановлення порушення без відповідної процедури перевірки та рішення уповноважених органів.
Окремий напрям роботи Андрія Вітренка пов'язаний із Національним військовим меморіальним кладовищем. Він входить до координаційної ради проєкту. У 2026 році стало відомо про значні бюджетні виплати підрядникам будівництва. Станом на липень консорціум «Білдінг ЮА» отримав близько 779 млн грн за контрактом на 1,76 млрд грн.
Окремо «Паритетбудінвест» отримав 19 грудня 2025 року 750 млн грн одним платежем. Загальний обсяг виплат цій компанії на той момент становив близько 778 млн грн за договором на 1,21 млрд грн. Водночас публічних доказів участі Андрія Вітренка у визначенні підрядників або розподілі цих коштів наведені матеріали не містять.
У червні 2025 року Антимонопольний комітет зобов'язав державну установу «Національне військове меморіальне кладовище» скасувати рішення про визначення «Паритетбудінвест» переможцем тендера на будівництво другої черги комплексу. Скаргу подавала «Автострада», яка брала участь у процедурі закупівлі.
Андрій Вітренко також був учасником інших політичних та судових конфліктів у Києві. У 2022 році він судився з Київрадою щодо управління районами столиці, а у 2023 році виник конфлікт навколо повноважень секретаря Київради Володимира Бондаренка. Улітку 2025 року Андрія Вітренка називали серед можливих кандидатів на посаду міністра освіти.
13 листопада 2025 року Андрій Вітренко заявив, що у його службовому автомобілі виявили пристрій для зчитування інформації, після чого звернувся до правоохоронців. Цей епізод став ще одним приводом для уваги до діяльності посадовця, який одночасно працює у центральній виконавчій владі та бере участь у прийнятті рішень Київради.
Зустрічі Андрія Вітренка з Денисом Комарницьким, його голосування за частину земельних рішень, участь у бюджетній комісії та робота у сфері державного управління утворюють сукупність фактів, які привернули увагу до його політичної діяльності. Водночас наявні матеріали не встановлюють, що Андрій Вітренко отримував особисту вигоду від конкретних земельних рішень або мав стосунок до розподілу коштів на будівництво меморіального кладовища.
