У серпні 2025 року під час закупівлі безпілотних авіаційних комплексів «Колібрі» для Державної прикордонної служби України конкурент, який, за версією слідства, розраховував на перемогу, після програшу почав вимагати у переможця $1 млн за безперешкодне укладення договору та приймання техніки; у справі фігурують посадовець ДПСУ Віталій Шапран та бізнесмен Роберт Степанян. НАБУ і САП 23 вересня повідомили їм про нові підозри у наданні неправомірної вигоди та легалізації незаконних доходів.
За даними НАБУ, одна з військових частин ДПСУ у серпні 2025 року проводила закупівлю партії безпілотних комплексів за переговорною процедурою. Компанія, яку слідство пов’язує з очікуваним переможцем, запропонувала поставити продукцію за 825 млн грн. Під час процедури власник іншого виробника БпЛА звернувся до директора компанії та, посилаючись на попередні домовленості з Адміністрацією ДПСУ, просив не знижувати ціну, пишуть ЗМІ.
Директор конкурента, однак, подав оновлену комерційну пропозицію з нижчою ціною, після чого його компанія перемогла. За даними матеріалів справи, остаточна пропозиція становила 760 млн грн, що на 65 млн грн менше від 825 млн грн, які пропонувала компанія, на яку, за версією слідства, спочатку розраховували фігуранти. НАБУ офіційно підтверджує, що перемогу забезпечило саме зниження ціни.
Після цього, за версією слідства, предметом домовленостей стала вже не перемога в закупівлі, а виконання укладеного за її результатами контракту. Віталій Шапран та Роберт Степанян, як стверджують детективи, вимагали від компанії-переможця $1 млн за безперешкодне підписання договору і подальше приймання поставленої техніки посадовцями прикордонної служби. НАБУ зазначає, що гроші планували розподілити між бізнесменом і представниками ДПСУ.
Для переконання директора компанії, за даними слідства, йому організували телефонну розмову з представником ДПСУ. Той заявив, що вимоги щодо виплати коштів нібито погоджені з керівництвом служби. Частина контактів між учасниками справи після звернення підприємця до антикорупційних органів відбувалася вже під контролем детективів.
Віталій Шапран отримав першу підозру у травні 2026 року разом із Робертом Степаняном. Тоді НАБУ і САП заявили про викриття посадовця ДПСУ та власника приватної компанії з виробництва безпілотників за підозрою у вимаганні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Слідство продовжило встановлювати інших можливих учасників.
У вересні НАБУ повідомило про додатковий епізод. За даними детективів, конкурент передав посадовцю ДПСУ 50 тис. одиниць криптовалюти Tether, що за офіційним курсом становило понад 2,1 млн грн. Правоохоронці кваліфікують цей епізод як надання неправомірної вигоди.
Окрім цього, слідство встановило операції Віталія Шапрана з криптоактивами на понад 15,4 млн грн у період із січня до квітня 2026 року. За даними НАБУ, частину коштів він конвертував у готівку, після чого придбав Mercedes-Benz GLC 300, оформлений на його дружину. Один із криптогаманців детективи виявили під час обшуку за місцем проживання посадовця.
Таким чином, у матеріалах нового епізоду фігурує понад 400 тис. USDT: 50 тис. токенів слідство безпосередньо пов’язує з передачею неправомірної вигоди, а понад 350 тис. — з іншими операціями посадовця. НАБУ окремо розслідує можливу легалізацію незаконних доходів. Нові підозри Віталію Шапрану та Роберту Степаняну оголошені за частиною 2 статті 369 та частиною 2 статті 209 Кримінального кодексу.
Роберт Степанян, за даними журналістських матеріалів, є співвласником 25% ТОВ «Промислові рішення», а також пов’язаний із ТОВ «Ювитек». До 2026 року ця компанія була оформлена на його сина Гаррі Степаняна. За даними відкритих повідомлень, протягом 2025 року «Ювитек» уклав із державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» контракти приблизно на 2,5 млрд грн.
Окремо журналісти проаналізували майновий стан родини Степаняна. За наведеними у публікаціях даними, офіційні доходи Роберта Степаняна за 1998–2025 роки становили близько 4,37 млн грн, його дружини — 293 тис. грн, тоді як встановлені слідством активи родини оцінювалися більш ніж у 310 млн грн. Серед активів згадувалися нерухомість в ОАЕ та дорогі автомобілі, частина яких оформлялася на родичів.
У матеріалах щодо родини Степаняна також згадується BMW X7, оформлений у жовтні 2025 року на 75-річну родичку, орієнтовною вартістю $145 тис. Іншим активом називають Audi Q8, оформлений на Марину Степанян. Журналісти також повідомляли про обговорення придбання квартир у Дубаї та паркомісця з автомобілями преміумкласу. Ці дані є частиною журналістського аналізу матеріалів справи, а не встановленим судом фактом незаконного походження майна.
Справа Віталія Шапрана має і закупівельний вимір. НАБУ повідомило, що первісно йшлося про спробу забезпечити перемогу заздалегідь визначеного постачальника. Після того як конкурент знизив ціну та отримав перемогу, за версією слідства, схема трансформувалася у вимагання $1 млн за подальше оформлення та приймання поставки.
Віталій Шапран у матеріалах НАБУ фігурує як посадовець ДПСУ, який відповідав за напрям авіаційно-технічного майна та ремонту. Саме його дії слідство пов’язує з епізодами отримання криптовалюти та приховуванням частини коштів у цифрових активах. Роберт Степанян, своєю чергою, фігурує як власник компанії-виробника безпілотників, який, за версією слідства, вимагав гроші у підприємця, що виграв закупівлю.
Наразі розслідування триває. НАБУ і САП встановлюють можливих інших учасників справи та походження коштів, пов’язаних із криптовалютними операціями. Повідомлення про підозру не означає доведеності вини: відповідно до Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не встановлено обвинувальним вироком суду.
