У Верховній Раді розглядають законодавчі ініціативи, які вперше в Україні передбачають окрему відповідальність за сталкінг — нав'язливе переслідування людини, небажані контакти, стеження, регулярні повідомлення, дзвінки та кіберпереслідування. У разі ухвалення відповідних законопроєктів порушникам може загрожувати штраф до 68 тисяч гривень, громадські роботи, позбавлення волі або позбавлення волі строком до чотирьох років.
За даними українських ЗМІ, нові норми мають закрити прогалину в законодавстві, оскільки наразі багато випадків систематичного переслідування не підпадають під окрему правову кваліфікацію. Йдеться про ситуації, коли одна особа нав'язливо контролює іншу, регулярно телефонує, надсилає повідомлення, стежить за пересуванням, збирає персональну інформацію або створює психологічний тиск через соціальні мережі та цифрові платформи.
Законодавці пропонують визначити сталкінг як форму небажаної поведінки, що повторюється та викликає у потерпілої особи відчуття страху, небезпеки або суттєвий психологічний дискомфорт. Окрему увагу планують приділити кіберсталкінгу, який останніми роками став одним із найпоширеніших видів переслідування через розвиток соціальних мереж, месенджерів та цифрових сервісів.
Проєкти законів передбачають кілька видів покарання залежно від тяжкості правопорушення. За базові порушення можуть призначатися штрафи, громадські роботи або обмеження волі. Якщо переслідування супроводжується погрозами, здійснюється щодо неповнолітніх, колишніх партнерів чи має систематичний характер із тяжкими наслідками для потерпілого, покарання може бути посилене до позбавлення волі на строк до чотирьох років.
Питання криміналізації сталкінгу активно обговорюється в багатьох країнах світу. Подібні норми вже діють у США, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Франції та низці інших держав. Там переслідування розглядається як окрема форма психологічного насильства, яка може становити серйозну загрозу для безпеки людини.
Експерти з питань прав людини та цифрової безпеки зазначають, що розвиток технологій значно розширив можливості для незаконного стеження та нав'язливого контролю. Використання соціальних мереж, геолокації, месенджерів і відкритих баз даних дозволяє переслідувачам збирати значні обсяги інформації про потенційних жертв.
Очікується, що у разі ухвалення законодавчих змін правоохоронні органи отримають додаткові інструменти для реагування на такі правопорушення.
Для доведення фактів сталкінгу можуть використовуватися електронні повідомлення, записи дзвінків, скриншоти листування, відеоматеріали та інші цифрові докази.
