У НАТО точаться складні дискусії щодо майбутньої підтримки України, а частина країн виступає проти фіксованих внесків на допомогу Києву. Про це заявила голова Місії України при НАТО Олена Гетьманчук в ефірі телемарафону.
За словами посолки, Альянс уже входить до фінальної фази підготовки до саміту в Анкарі, де підтримка України стане однією з головних тем.
Одним із ключових питань залишається пропозиція генсека НАТО Марка Рютте щодо виділення країнами-членами Альянсу 0,25% ВВП на допомогу Україні.
Гетьманчук зазначила, що наразі вже сім держав НАТО досягли або перевищили цей рівень фінансування.
«Зрозуміло, що ці сім країн підтримали цю ідею разом із деякими іншими. Але є країни, які хотіли б мати, як вони кажуть, більше гнучкості і не мати зафіксованих зобов'язань щодо підтримки України. Вони хотіли б бачити якийсь альтернативний варіант», — пояснила вона.
Незважаючи на це, питання допомоги Україні вже офіційно визначено одним із трьох головних пріоритетів саміту НАТО.
Ми серед пріоритетів саміту. Саме тому триває така жвава дискусія, в чому ця підтримка має вимірюватися, як вона має бути зафіксована», - зазначила Гетьманчук.
За її словами, ідея з 0,25% ВВП хоч і не отримала підтримки в нинішньому вигляді, проте запустила ширшу дискусію про те, як зробити допомогу Україні «постійною, передбачуваною та значною».
«Можливо, генсек свідомо завищив цю планку. Але почалося жваве обговорення, ця ідея дала старт правильному обговоренню: як все ж таки зробити так, щоб підтримка України була зафіксована, і щоб вона була постійною, передбачуваною та значною. І навіть, я сказала б, оцифрованою: щоб це було на рівні певних цифр», — додала глава Місії України при НАТО.
Посолка також зауважила, що часу для компромісу залишається небагато — до саміту НАТО лише шість тижнів, а частина країн не готова погоджувати конкретні цифри чи відсотки фінансування на папері.
«Відбувається складна та делікатна дискусія щодо розподілу фінансового тягаря серед країн НАТО. Тому що, погодьтеся, не дуже адекватною є ситуація, коли цього року із усіх задекларованих внесків для України на військову допомогу фактично дві країни покриватимуть майже половину всіх внесків», — зазначила вона.
Аналогічна ситуація і з програмою PURL, де менш як десять країн «фактично на собі цей тягар тримають».
Водночас вона назвала позитивом те, що жорстке закріплення показника в 0,25% не підтримали, адже це могло б стати своєрідною стелею для держав, які вже виділяють Україні більше допомоги.
«Ми таким чином не демотивуватимемо країни, які вже вийшли на 0,25% або більше, зупинитися на цих показниках. Тому що, якби зафіксували 0,25%, то ми б встановили певну стелю. А ті, які нам найбільше можуть допомогти нам, вони вже вийшли на ці 0,25%», — пояснила Гетьманчук.
За її словами, саме ці країни і надалі залишатимуться головними донорами військової підтримки України.
«Тому нам не треба їх зупиняти чи обмежувати, тому що ми й надалі до них звертатимемося за новими внесками», — підсумувала посолка.
Нагадаємо, у НАТО не змогли погодити пропозицію щодо щорічної військової допомоги Україні у розмірі 0,25% ВВП від членів Альянсу.
