Масштабні навчання НАТО в Естонії виявили серйозні слабкі місця Альянсу у війні нового покоління. Симуляція високоінтенсивного бою з масованим застосуванням безпілотників показала, що досвід України поки що не повною мірою інтегрований у підготовку західних армій.
Про це пише член редакційної ради The Wall Street Journal Джилліан Кей Мелхіор про маневри «Їжак-2025», які відбулися у травні минулого року за участю понад 16 тисяч військовослужбовців із 12 країн-членів NATO. До навчань приєдналися й українські фахівці з безпілотних систем, зокрема військові із передовою.
За словами підполковника Арбо Пробала, керівника програми безпілотних систем Сил оборони Естонії, навчання моделювали «спортивне та перевантажене» поле бою. Метою було створити максимальний стрес та когнітивне навантаження для підрозділів, щоб перевірити їхню здатність адаптуватися.
Однак під час одного зі сценаріїв бойова група чисельністю кілька тисяч військових, зокрема британська бригада та естонська дивізія, під час настання фактично проігнорувала нову реальність повної прозорості поля бою.
«Бойова група НАТО просто ходила без маскування, розставляючи намети та бронетехніку. Все було знищено», - розповів один із учасників, який грав роль противника.
Під час маневрів українці застосували систему управління полем бою «Дельта», розроблену за участю фахівців ГО «Аеророзвідка». Платформа в режимі реального часу збирає розвіддані, аналізує їх з використанням штучного інтелекту, визначає цілі та координує удари.
Це дозволяє створити швидкий «ланцюжок знищення»: виявити, передати інформацію та завдати удару — іноді за лічені хвилини.
Одна українська команда з близько 10 осіб, яка діяла як умовний супротивник, за півдня імітувала знищення 17 одиниць бронетехніки та завдала ще 30 ударів з інших цілей.
За словами Айвара Ганніотті, який очолював «ворожий» підрозділ чисельністю близько 100 осіб, понад 30 дронів діяли на площі менше ніж 10 квадратних кілометрів. І це лише половина тієї щільності застосування безпілотників, яку зараз спостерігають на фронті в Україні. Ганніотті сказав: «Не було можливості сховатися. Ми досить легко знаходили машини та механізовані підрозділи та швидко їх знищували ударними дронами».
Загалом, за оцінками учасників, «ворог» зміг умовно знищити два батальйони на день. Після цього підрозділи фактично втрачали боєздатність.
Колишній командир Центру військової розвідки Естонії Стен Райманн назвав результати навчання «шокуючими» для військових чиновників та особового складу.
Навчання продемонстрували, наскільки прозорим стало сучасне поле бою та наскільки вразливою є будь-яка техніка чи підрозділ без належного маскування, швидкого обміну даними та адаптованої тактики.
Окремий виклик – швидкість прийняття рішень. Українці активно обмінюються великими обсягами даних між командуванням та підрозділами, прискорюючи удари. Водночас у багатьох арміях НАТО зберігається інстинкт обмежувати доступ до чутливої інформації, що уповільнює «ланцюжок знищення».
Генерал у відставці Девід Петреус наголосив, що сам факт виявлення проблем не означає їх вирішення: «Уроки не засвоюються автоматично. Вони засвоюються лише тоді, коли ви розробляєте нові концепції, змінюєте доктрину, переглядаєте підготовку, вимоги до озброєння та навіть кадрову політику».
Естонія вже почала оновлювати свою доктрину та підготовку з урахуванням досвіду війни дронів, збільшує оборонні витрати та співпрацює з технологічним сектором.
Втім, за словами Марії Лемберг з «Аеророзвідки», багато членів Альянсу досі демонструють «фундаментальне нерозуміння сучасного поля бою» і продовжують навчати військових із застарілої допомоги.
Один із командирів, спостерігаючи за результатами симуляції, підсумував коротко: «Ми приречені».
Підполковник Пробал, коментуючи цю реакцію, зазначив, що головною метою було змусити військових мислити критично та не бути самозадоволеними. На його думку, якщо це вдалося, «місія виконана».
Нагадаємо, жителі Заходу чекають на глобальну війну в найближчі 5 років.
