Ринок праці України у 2026 році переживає парадоксальний етап. З одного боку, офіційна статистика фіксує безпрецедентний рівень безробіття, який на кінець 2025 року сягнув 18%, що майже вдвічі перевищує довоєнні показники (9%). З іншого боку, роботодавці б’ють на сполох через критичний дефіцит кадрів.
Згідно з аналітичними даними, з 2021 до вересня 2025 року кількість штатних працівників в Україні офіційно скоротилася з 7 мільйонів до 5,3 мільйона осіб. Цей демографічний провал створює ситуацію, коли на ринку фізично не вистачає робочих рук. У 2025 році 95% українських компаній зіткнулися з нестачею персоналу, а загальна потреба в кадрах на 2025–2026 роки оцінюється в 1 мільйон осіб.
Ціна емоційного виснаження: суха мова цифр
Особливо гостро криза відчувається у сферах, що вимагають високої емоційної віддачі — медицині та соціальному догляді. Дослідження малюють тривожну картину стану працівників цих секторів.
- Рівень професійного вигорання серед медсестер та доглядальниць, які працюють із пораненими, у 1,6 раза вищий порівняно з колегами у цивільному секторі.
- Показники деперсоналізації (цинічного відсторонення від роботи) зросли у 1,8 раза, а відчуття зниження особистих досягнень — у 1,9 раза.
- Рівень вигорання серед жінок, які поєднують роботу з доглядом за родичами, під час війни зріс у 5 разів — з 11% до 58%. Це ілюструє катастрофічний вплив цілодобової відповідальності в умовах постійної небезпеки.
Кожен п'ятий медичний працівник в Україні (20%) повідомляє про тривалий стрес, пов'язаний з війною, що супроводжується хронічною тривогою та відчуттям безвиході.
Регіональний вимір та зміна стратегій
Для промислових регіонів, таких як Кам'янський район та Вільногірськ, ситуація ускладнюється міграцією молоді. Традиційні підходи до найму більше не працюють. Бізнес змушений адаптуватися, змінюючи портрет «ідеального кандидата» та впроваджуючи нові інструменти підтримки персоналу.
Основним трендом 2026 року стає Well-being — програми психологічного добробуту. Роботодавці усвідомлюють, що фізичний знос персоналу в умовах війни прискорюється у 1,5–2 рази. Без належної підтримки втримати фахівців стає неможливо.
Відповідь ринку: адаптація як умова виживання
Щоб вижити в умовах кадрового голоду, локальні бізнеси та національні оператори змушені переглядати свої стандарти. Яскравим прикладом такої адаптації є сфера патронажних послуг, де дефіцит кваліфікованих кадрів відчувається найгостріше.
Джерело: dobroyou.com
Компанії, такі як кадрове агентство “Добро Людям”, впроваджують комплексні стратегії утримання персоналу, які виходять далеко за межі звичайної виплати зарплати. Відповіддю на виклики стало створення груп психологічної взаємодопомоги та надання доступу до фахівців завдяки роботодавцю.
Економічна мотивація залишається критичною: в умовах інфляції 2025–2026 років прозора система бонусів є базовою умовою збереження команди. Залучення до роботи людей старшого віку та ветеранів стає новою нормою ринку праці, що дозволяє закривати критичні вакансії та забезпечувати соціальну стабільність у регіоні.
