Український будівельний сектор на початок 2026 року остаточно трансформувався під тиском двох факторів: необхідності екстреного відновлення та гострого енергодефіциту. Традиційні підходи до скління комерційної нерухомості, що домінували десятиліттями, стрімко відходять у минуле. На зміну важкому та крихкому силікатному склу приходять полімерні рішення, які з категорії «допоміжних матеріалів» перейшли у статус стратегічних.
Джерело: profplastic.com.ua
Економіка крихкості проти полімерної стійкості
Статистика експлуатації об’єктів у 2025–2026 роках демонструє колосальний розрив у характеристиках матеріалів. Звичайне скло сьогодні розглядається девелоперами як зона підвищеного ризику. При вазі 10,0–15,0 кг/м² воно має критично низьку ударостійкість, тоді як монолітний та профільований полікарбонат (ППК) перевершує його за міцністю у 200–250 разів. В умовах постійної загрози вибухових хвиль ця різниця стає питанням життя та смерті: полікарбонат не розлітається на гострі ріжучі частини, а лише деформується або вилітає з кріплень цілим листом.
Інвестори та страховики у 2026 році почали враховувати фактор «вторинних уражень» при оцінці ритейл-об’єктів. Застосування антивандального полікарбонату дозволяє мінімізувати збитки ритейлу та суттєво знизити витрати на подальший ремонт комерційної нерухомості. Специфікації матеріалів сьогодні включають обов’язкову стійкість до граду: сучасні бренди, представлені на ринку, офіційно витримують удари крижаних сфер діаметром до 20 мм при швидкості польоту 21 м/с.
Енергонезалежність через світлопрозорість
Дефіцит електроенергії змусив архітекторів переглянути роль денного освітлення. Світлопроникність профільованого ПК досягає 90%, що практично ідентично показникам скла. Однак ключовою перевагою систем 2026 року є їхня термоізоляція. Кожен квадратний метр світлопрозорої покрівлі сьогодні розглядається як інструмент зниження навантаження на генератори та системи кондиціювання ТРЦ.
Математика будівництва також диктує свої правила. При вазі всього 1,1–1,5 кг/м² полікарбонат у сотні разів легший за скло, що дозволяє:
- Знизити навантаження на тримальні металоконструкції та фундамент;
- Проводити монтаж без залучення важкої спецтехніки;
- Прискорити введення об’єкта в експлуатацію у 3-4 рази.
Ринкова відповідь: гнучкість як стратегія відновлення
В умовах, коли «рахунок йде на дні», ринок адаптується через локальні рішення та безперебійну логістику з Європи. Місцевий бізнес змушений змінювати стратегії, переходячи на гібридні моделі. Одним із яскравих прикладів такої адаптації є компанія Profplastic, яка масштабує постачання сертифікованих матеріалів спеціально під потреби українського відновлення. Використання «гібридних фасадів» — поєднання глухого профнастилу та прозорого полікарбонату з ідентичним профілем — стало трендом 2026 року, дозволяючи ТРЦ зберігати сучасний вигляд навіть при обмежених бюджетах.
«Архітектура ТРЦ в Україні сьогодні — це баланс між міцністю та відкритістю. Профільований полікарбонат дає ту саму візуальну легкість, яка необхідна мешканцям міст, що втомилися від бетонних загороджень. Можливість гнути листи без термообробки дозволяє створювати футуристичні форми куполів, які стають новими символами стійкості», — зазначають експерти галузі.
Класифікація та терміни служби: пастка “економу”
Попри технологічний ривок, питання якості залишається гострим. Аналіз українського клімату показує, що термін служби матеріалу безпосередньо залежить від його класу:
- Преміум/стандарт: служить понад 15 років (у деяких випадках до 25 років) завдяки двосторонньому захисту від УФ, зберігаючи до 80% ударостійкості.
Джерело: profplastic.com.ua
2. Економ: стає крихким вже через 2–5 років через руйнування структури ультрафіолетом.
При товщині всього 0,8 мм якісний профільований полікарбонат завдяки ребрам жорсткості здатен витримувати снігове навантаження до 350 кг/м², що є критичним для північних та центральних регіонів України. Перехід на такі антивандальні системи — це не благодійність, а вимушена ринкова необхідність, що забезпечує життєздатність комерційної інфраструктури в умовах воєнного часу.
