Країни G7 хочуть "максимізувати тиск на експорт російської нафти". План включає підвищення видобутку в Саудівській Аравії та ОАЕ та зниження закупівель російської нафти в Індії та Туреччині. Про це повідомляє Reuters.
Як зазначає коментатор агентства Х'юго Діксон, якщо багаті демократії діятимуть рішуче, вони можуть знизити доходи Москви від продажу нафти на суму до 80 млрд. доларів на рік.
Це стане серйозним ударом по економіці Кремля, що слабшає, і, можливо, навіть змусить Володимира Путіна припинити війну проти України, йдеться в публікації.
Міністри фінансів G7, які зберуться на засідання Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, вже мають список заходів для спустошення військового бюджету Москви. До нього входять додаткові тарифи на країни, які купують російську нафту, як це зроблено США стосовно Індії.
Проте стиснення експорту російської нафти може бути контрпродуктивним, якщо інші виробники не заповнять нестачу. Інакше обмеження пропозиції призведе до зростання світових нафтових цін, що вдарить по економіці західних країн. Доходи Москви можуть навіть не зменшитися, оскільки вищі ціни компенсують скорочення обсягу.
Найкращий план залежить від того, чи вдасться переконати інші країни, особливо держави Перської затоки, збільшити видобуток нафти. Одночасно G7 потрібно переконати основних покупців російської нафти, таких як Індія, купувати менше російської нафти та більше саудівської та еміратської.
Саудівська Аравія може збільшити видобуток на 2,43 млн. барелів на день, ОАЕ - на 0,85 млн. барелів, за даними Міжнародного енергетичного агентства. Королівства готові збільшення видобутку: їх витрати низькі, а резерви нафти можуть забезпечувати їх десятиліттями. При цьому Саудівська Аравія має дорогі проекти поза нафтовим сектором, що збільшує бюджетний дефіцит.
Проблема в тому, що різке зростання пропозиції може зменшити світові ціни. Щоб стимулювати збільшення видобутку, G7 необхідно гарантувати, що вартість нафти не впаде. Це можливо, якщо на ринок буде поставлено обсяги нафти, що замінять російські поставки.
"Угода з Перською затокою" спрацює тільки в поєднанні з "угодою Індія-Туреччина". Китай є найбільшим покупцем російської нафти, але з урахуванням міцного союзу з Москвою припинити цей потік неможливо. Більш перспективно працювати з Нью-Делі та Анкарою.
Індія імпортувала близько 1,9 млн. барелів російської нафти і нафтопродуктів в останні місяці, Туреччина — 0,9 млн. барелів. G7 має показати цим країнам вигоду від скорочення закупівель у Росії та збільшення поставок із Перської затоки. Зниження цінової стелі на російську нафту дозволить Індії та Туреччині заощаджувати мільярди доларів.
Якщо Індія скоротить російські закупівлі на 75% і отримає знижку 20 доларів за барель, економія становитиме 3,5 мільярда доларів на рік. Туреччина матиме аналогічні вигоди. Європейський Союз повинен припинити 0,2 млн барелів імпорту з Росії, що залишилися. Спільно скорочення в Індії, Туреччині та ЄС компенсує постачання з Перської затоки.
Якщо Росія зможе продавати лише 5 млн. барелів по 40 доларів замість 7,3 млн. барелів по 56 доларів, вона втратить половину експортних доходів. Втрати за рік можуть становити 76 мільярдів доларів.
Реалізація такої складної угоди вимагатиме переговорів із Перською затокою, Індією та Туреччиною. Але фінансові стимули можуть зробити його привабливим всім учасників. Ця стратегія виявиться вкрай невигідною для Москви і може значно зменшити її військові ресурси.
Нагадаємо, ЄС став ближчим до відмови від російської нафти та газу.
