Міжнародна група експертів дізналася про високогірні тварини дещо несподіване.
У ньому сказано про те, що тварини, які мешкають на висоті понад тисячу метрів, втрачають частину генів, пов'язаних з нюхом, і мають найгірший нюх у порівнянні з спорідненими видами, що живуть на рівнині.
У ході роботи вчені оцінили геноми 27 видів високогірних ссавців та їх рівнинних родичів.
Додається, що у вибірці були як дикі, і домашні тварини, включаючи мавп, кіз, лам і морських свинок.
У результаті у гірських тварин виявилося на 23% менше генів, які відповідають за нюх, а розмір нюхової цибулини в середньому був меншим на 18%.
Фахівці вважають, що причиною цього може бути те, що на великих висотах повітря холодніше, сухіше і розріджене - це не тільки ускладнює подих і викликає закладеність носа, але і знижує кількість ароматичних молекул, які тварини здатні вловити.
Зазначається, що в подібних умовах у гірських тварин через непотрібність погіршувався нюх, але поки невідомо, чи розвинулися інші почуття натомість.
Також примітно і те, що у людей, які живуть на великих висотах (наприклад, у тибетців, які освоїли високогір'я понад дев'ять тисяч років тому) таких змін не виявили.
Сказано, що це відкриття доводить, що адаптація до екстремальних умов може йти не тільки через придбання нових функцій, а й через втрату наявних, і відкриває нові перспективи вивчення еволюції та адаптації живих організмів.
Раніше австралійці розповіли, як із нами розмовляють собаки .
