Економічні моделі Bloomberg Economics показують втрати світового ВВП до 1,5 трлн доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначається у публікації, Російська Федерація активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів та ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит навіть з урахуванням українського фронту.
Додаткову тривогу викликали спільні дії США та Ізраїлю проти Ірану – союзника Москви. Путін виглядає більш впевненим та готовим відстоювати розширені амбіції.
Перед стартом саміту в Гаазі Дональд Трамп має підтвердити відданість статті 5 — «колективний захист» союзників. Однак Європу турбують зміни його позиції: на G7 президент США прямо поставив питання відсутності Росії в групі.
Європейські лідери сумніваються у дієвості американських гарантій. Сценарій війни може перевірити реакцію не лише США, а й усіх країн НАТО.
Невеликі, але стратегічно важливі, Естонія, Латвія та Литва – на передовій ризику. На їхній території проживають значні російськомовні громади, кордони з РФ та Білоруссю відкриті.
За оцінками канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та генсека НАТО Марка Рютте, Росія може спробувати розпочати агресію тут уже у найближчі п'ять років. Це змушує країни вживати екстрених заходів.
Один із тривожних сценаріїв: російського поїзда зупинять на території Балтії, потім під прикриттям захисту росіян запровадять війська. Потім може бути блокада Балтії захоплення островів і блокада Сулавського коридору.
НАТО застосує статтю 5, але війна почнеться миттєво і буде гібридною з ударами по інфраструктурі, системам зв'язку і навіть підводним кабелям.
Bloomberg Economics оцінює прямі втрати у перші 12 місяців: зниження глобального ВВП на 1,3-1,5%, що становить приблизно 1,5 трлн доларів. Це майже можна порівняти з наслідками масштабного вторгнення в Україну.
Промисловість та торгівля в Балтії можуть скоротитися на 43%, ЄС втратить близько 1,2% ВВП, Росія — лише 1%. Країни на кшталт США та Китаю також відчують негатив: фінансові ринки впадуть, ціни на енергоносії зростуть, кредити дорожчають.
Військові плани НАТО зростають: тепер планується витрачати не менше 3,5% ВВП на оборону плюс ще 1,5% на інфраструктуру, цивільну оборону та кібербезпеку.
Балтія переглядає заборони на протипіхотні міни, закуповує нові системи ППО та зміцнює сухопутні силові структури. Обговорюються спільні батальйони та бази вздовж російського кордону.
Попри погрози деякі європейські лідери сподіваються на мирне врегулювання. Необхідний консенсус США, ЄС та участь Китаю як посередника. Можливий сценарій: Україна стане членом ЄС, а санкції проти Росії буде частково знято.
Bloomberg оцінює, що це принесе зростання світового ВВП: на 0,5% для ЄС та РФ, а глобальний – на 0,3%. Але Європа поки що не готова повернути колишні зв'язки з Москвою.
Тим часом Москва зміцнює свої військові позиції: модернізує ядерну базу в Калінінграді, будує інфраструктуру на північно-західному кордоні та нарощує потенціал.
США та Європа, усвідомлюючи загрозу, нарощують оборону. Україна отримує підтримку, санкції посилюються, і східний фланг НАТО готується до найгірших сценаріїв.
«Європа стоїть на рубежі нового етапу – потрібна активна оборона та дипломатична ясність. Війна може початися раптово, але шанс запобігти їй ще залишається», — йдеться у публікації.
Нагадаємо, НАТО посилює нагляд за армією РФ за допомогою передових технологій.
