Лише кілька днів тому заклик Дональда Трампа до 30-денного припинення вогню в Україні та загрози новими санкціями проти Росії викликали обережний оптимізм серед європейських лідерів. Але розмова Трампа з Володимиром Путіним у понеділок зруйнувала ці надії, пише Bloomberg.
Після двогодинного дзвінка Трамп написав у соцмережах, що Україна та Росія «негайно почнуть переговори» про припинення вогню, проте США, можливо, у цьому не братимуть участі. Жодної згадки про санкції, чіткого графіка чи тиску на Путіна не прозвучало.
Хоча Трамп після розмови звернувся до європейських лідерів, багато хто вже розчарований його непослідовністю. Після місяців марних зусиль схилити Москву до світу, у європейських столицях зростає занепокоєння, що США просто вмивають руки.
Один високопосадовець, який побажав залишитися анонімним, сказав, що «лідери побоюються, що Трамп відмовляється від дипломатичних зусиль». Інший підтвердив: Трамп чітко дав зрозуміти, що не збирається тиснути на Москву новими санкціями і «відступає від власної пропозиції про припинення вогню». За його словами, ні Київ, ні союзники в ЄС не поділяють ідеї безпосередніх переговорів між Україною та Росією.
«Сьогодні складається враження, що ми повернулися до набагато довгостроковішого сценарію, в якому Путін купує собі і своїм військовим більше часу», — вважає Крістін Берзіна, керуюча програми «Геостратегія Північ» у Німецькому фонді Маршалла — «Путін отримав більше можливостей, а припинення вогню та врегулювання» здаються дедалі більшими.
Пізніше в понеділок Трамп зробив суперечливу заяву: хоча США не виходять із переговорів, він розглядає такий варіант, додавши, що існує певна межа, яку він відмовився конкретизувати. Він не відкинув нових санкцій чи додаткової зброї для України, але дав зрозуміти — робити цього не поспішає.
"Я думаю, що щось станеться, а якщо ні, я просто відступлю, і їм доведеться продовжувати", - заявив Трамп у Білому домі.
Аналітики Bloomberg Economics зазначають, що хоч Трамп назвав розмову з Путіним «чудовою», «ця розмова не принесла жодного помітного прориву по Україні». Експерт Алекс Кокчаров зазначає: «Залишається незрозумілим, чи це сигналізує про справжню зміну позиції Кремля, чи про продовження зусиль із затримки переговорів... перше менш імовірно, ніж друге».
Така невпевненість лише посилює внутрішньополітичний тиск на Трампа, який обіцяв завершити війну в Європі та стабілізувати Близький Схід, але зараз стикається з реаліями, які спростовують його передвиборну риторику.
Попередні заяви президента були значно рішучішими. Минулого тижня він казав: «Нічого не станеться, поки ми з Путіним не зустрінемось», і наголошував на відданості США встановленню миру. Трамп навіть припустив, що готовий змінити маршрут свого візиту до Близького Сходу, щоб зустрітися з Путіним у Стамбулі. Але на ті переговори Росія надіслала низькорівневу делегацію, а сам Трамп не прибув. Домовленості було досягнуто лише з обміну полоненими — без жодного прогресу у ширшому мирному процесі.
Володимир Зеленський, який підтримав ідею Трампа про негайне припинення вогню, наголосив у розмовах із президентом США до та після дзвінка з Путіним: якщо Росія не припинить вогонь, санкції мають бути посилені. Але Трамп відповів двозначно, зокрема заявивши, що Зеленський — «не найлегша людина у спілкуванні».
Зі свого боку Путін, коментуючи переговори, сказав журналістам у Сочі, що розмова була «відвертою» та «дуже корисною». За його словами, сторони домовились працювати над меморандумом з Україною щодо потенційного мирного договору. Деталей не прозвучало, але він повторив свою головну тезу: «Головне для нас — усунути корінні причини цієї кризи».
Марія Снігова з Центру стратегічних та міжнародних досліджень пояснює, що в розумінні Путіна це — «саме існування української держави у її нинішньому вигляді». Вона додає: «Риторично Росія уявляє себе як відкриту до переговорів і публічно вітає зусилля США, щоб уникнути роздратування уряду США. Але на практиці вона твердо дотримується своєї первісної позиції».
Ще однією несподіванкою стала заява Трампа, що Ватикан може стати майданчиком для переговорів. На запитання, чи зможе новообраний Папа Лев XIV допомогти у врегулюванні конфлікту, Трамп відповів: «Так». Так само він відповів на запитання, чи вірить, що Путін хоче миру.
Незважаючи на це, США мають важелі впливу, якщо президент наважиться їх задіяти, вважає Джон Гербст, екс-посол у Києві та директор Євразійського центру Atlantic Council. За його словами, Вашингтон міг би «відкрити трубопровід для значних військових постачань Україні» та запровадити нові санкції.
У Конгресі, схоже, готові до такого сценарію. Напередодні розмови з Путіним сенатор Ліндсі Грем закликав до нових санкцій проти РФ, а лідер більшості Джон Тун підтвердив у понеділок: «Сенат має законопроект про санкції проти Росії, готовий до розгляду. Якщо Білий дім дійде висновку, що необхідні жорсткіші санкції, ми готові до цього».
Нагадаємо, Трамп заявив Зеленському, що Україна та Росія мають самі знайти рішення.
