Сполучені Штати та Україна готуються до напружених переговорів у Джидді (Саудівська Аравія), які відбудуться за десять днів після емоційної сцени в Овальному кабінеті, коли Україна відчула на собі гнів Дональда Трампа, пише The Economist.
Настає момент істини: чи стануть переговори в Джидді 11 березня початком врегулювання, чи ще одним етапом дипломатичного тиску? Американська сторона заявляє, що головною метою зустрічі є створення «основ для мирної угоди та початкового припинення вогню».
У той же час у Києві побоюються, що це може бути тактикою затягування або спробою Трампа досягти поступок, вигідних Росії. Тим більше, що зустріч відбувається в умовах посиленого військового тиску з боку Москви: українські міста зазнають обстрілів безпілотниками та ракетами, а російські та північнокорейські війська продовжують наступальні дії в Курській області анклаву всередині Росії, захопленому Україною минулого року.
У переговорах беруть участь найвпливовіші представники обох сторін. Американську делегацію очолять держсекретар Марко Рубіо та радник з національної безпеки Майк Волц, проте ключову роль може зіграти Стів Уіткофф — довірена особа Трампа, який нещодавно зустрічався з Володимиром Путіним. З українського боку переговори очолить Андрій Єрмак, найближчий радник Володимира Зеленського, разом із міністром закордонних справ Андрієм Сибігом, міністром оборони Рустемом Умеровим та військовим помічником Павлом Палісою. Однак у Трампа скептично ставляться до Єрмака, що може ускладнити діалог. При цьому Зеленський у цей час перебуватиме в Ер-Ріяді, що Київ пояснює випадковим збігом обставин.
Україна координує свої переговорні позиції з Францією та Великою Британією, які виступають посередниками між Білим домом та Києвом. Одна з ключових цілей — укладання угоди про спільну розробку корисних копалин із США. Також 7 березня Зеленський запропонував припинення вогню у повітрі та на морі, щоб змусити Росію відповідати на ці ініціативи. Західні чиновники сподіваються, що такі кроки створять враження, що Київ готовий до співпраці з адміністрацією Трампа. Якщо ж Москва відкине ці пропозиції, Вашингтон буде змушений діяти жорсткіше щодо Путіна. Однак незрозуміло, які саме умови Трамп готовий висунути у Саудівській Аравії.
Україна наполягатиме, що будь-яка угода, яка обмежує її право на переозброєння, визнає окуповані території російськими або втручається у внутрішні справи країни (наприклад, через вимогу проведення виборів під час воєнного стану) є неприйнятною.
Крім того, Київ може продовжити вимагати гарантій безпеки від США, хоча поки що Вашингтон не демонструє готовності до таких зобов'язань. Великобританія та Франція пропонують, щоб США надали підтримку європейським миротворцям у разі припинення вогню, але поки що жодних конкретних обіцянок не було. Більше того, минулого тижня США обмежили обмін розвідданими з Україною, що ще більше ускладнює її військовий стан.
Чого хоче Росія? Деякі джерела стверджують, що Путін може погодитися на перемир'я за певних умов. Проте інші експерти вважають це дипломатичним маневром. За словами високопоставленого джерела, близького до Кремля, Москва вимагає від Києва проголошення нейтралітету та відмови від іноземних миротворців.
Такий сценарій для України є неприйнятним принаймні до початку повноцінних переговорів. Курт Волкер, колишній спецпредставник США по Україні, переконаний, що Росія відкине будь-яке перемир'я: «Вони скажуть: ми не можемо погодитися на це, а давайте зробимо щось інше. Путін досить розумний, щоб просто не сказати «ні».
Український дипломат додав, що США та Росія застосовують тактику поступового висунення вимог, змушуючи Київ поступово йти на поступки.
Нагадаємо, делегація США спробує з'ясувати, чи готовий Київ до поступок РФ.
