Україна «виконала всі кроки», визначені наприкінці Європейської комісії від 2022 року про надання статусу кандидата. Серед іншого, у документі позитивно зазначено зусилля України щодо прав нацменшин — незважаючи на те, що Угорщина вважає прогрес «недостатнім». Про це свідчить проект звіту ЄК щодо України в рамках так званого пакету розширення, витримки з якого опинилися в розпорядженні журналістів.
ЄК позитивно оцінює зміни до законодавства щодо меншин, схвалені у грудні 2023 року, при цьому Брюссель пішов навіть на те, щоб підтвердити підтримку українського закону навіть без його аналізу Венеціанською комісією. ЄК вважає, що «Україна виконала необхідні заходи».
Єврокомісія кілька разів наголосила, що «обмеження основних прав, пов'язаних із військовим становищем, залишаються загалом пропорційними».
Видання Радіо Свобода, яке ознайомилося зі змістом документа та оприлюднило кілька цитат, зокрема, про те, що Україна «продовжувала заохочувати доброчесність та заслуги в судовій системі» та «зміцнювати антикорупційну інституційну базу та нарощувати результати правозастосування у справах про корупцію на високому рівні» .
Згідно зі звітом, незважаючи на прогрес у фундаментальних реформах, «потрібні подальші зусилля».
В ЄК також закликають Україну працювати над подальшим застосуванням оновленого законодавства про права нацменшин у тісній кооперації з ними, а також наголошується на необхідності вдосконалювати реформи в галузі державного управління та децентралізації.
Єврокомісія наголошує на ратифікації Україною Римського статуту, наголошує на необхідності привести у відповідність національне законодавство, а також зазначає, що скринінг українського законодавства на відповідність європейському «просувається без вад».
ЄК очікує на відкриття переговорів щодо кластерів — переговорних розділів — починаючи з основ, найшвидше у 2025 році.
Нагадаємо, ЄС допоможе Україні відремонтувати пошкоджені об'єкти генерації.
