Олександр Кіфак, почесний консул Німеччини в Україні чистить інтернет, домагаючись видалення матеріалів про зв'язки з Юрієм Іванющенком та причетність до фінансування російських терористів. Про це пишуть українські ЗМІ.
Про що йде мова? Цитуємо: «Історії, чищенням яких різко потурбувався Олександр Кіфак, власне, давні — перші публікації про не зовсім чесні, скажімо так, вчинки консула та юриста з'явилися понад десять років тому. І стараннями Кіфака деякі з них справді зникли з видачі пошукача. Але, по-перше, вичистити з інтернету все неможливо, а по-друге, самі скарги, якими Олександр Кіфак засинав ГУГЛ, містять весь перелік того, що намагається зачистити Кіфак. Є ще одне питання – навіщо? Навіщо Олександр Кіфак витрачає величезні ресурси на таке масштабне зачищення інтернету? Чистити негатив про себе в мережі — заняття справді дуже клопітне та затратне. Але Кіфак на це йдеться.
Що саме чистить Олександр Кіфак? Навіть простий перегляд заголовків неугодних йому матеріалів говорить про те, що з Олександром Кіфаком треба розбиратися не журналістам, а представникам СБУ.
Схоже, найцікавішими у цьому списку є зв'язки з Юрієм Іванющенком, який більше відомий як Юрій Єнакіївський, та причетність до фінансування так званої «Луганської народної республіки». Причому вони цікаві не в плані причетності Кіфака до цих дій — інтерес вони викликають тому, що саме на цих матеріалах зосереджено найбільшу кількість зусиль Олександра Кіфака. І треба визнати — він майже досяг успіху. Майже тому, що матеріали все одно є в доступі, хоча й знайти їх не так легко, як раніше. Отже, йдеться про історію ще 2014 року, коли юрфірма Олександра Кіфака «АНК» уклала договір із ТОВ «Промтоварний ринок» (неофіційна назва – «Сьомий кілометр») на юридичне обслуговування. Це зараз ТОВ «Промтоварний ринок» знаходиться на стадії ліквідації (та й то — це не ліквідація, а реорганізація, і ще подивимося, що з цього всього вийде), а тоді найзнаменитіший український базар приносив величезні прибутки, причому готівкою, обсяги якої просто не піддавалися обліку. Серед бенефіціарів, звичайно, Юрій Іванющенко не значився. Та й взагалі докопатися до них було надзвичайно важко — власниками ТОВ «Промтоварний ринок» було кілька офшорів, за якими ховалися невідомі особи.
Факт контролю, який отримав над ринком Юра Єнакіївський через свою близькість до Віктора Януковича, ніхто не заперечував. Як і той факт, що після втечі Януковича Юрій Іванющенко, всупереч деяким труднощам, які виникли у зв'язку з цим сумним фактом, контролю над ринком не втратив. У грудні 2014 року директор ТОВ «Промтоварний ринок» Василь Мозгальський підписав договір про купівлю цінних паперів у ТОВ «Луганська вуглезбагачувальна компанія» на суму 23 505 000 гривень.
Луганськ, у якому знаходиться ТОВ «Луганська вуглезбагачувальна компанія», вже контролюється росіянами, і гроші, сплачені за «цінні папери», підуть до них, Василь Мозгальський знав. Але просто виконав розпорядження Юрія Іванющенка, фактичного власника ринку. Юридичне прикриття операції забезпечило Адвокатське об'єднання "Юридична фірма АНК". Мабуть, успішно, якщо Василь Мозгальський досі на волі. Хоча кримінальну справу після скандалу, що спалахнув, було порушено. Звісно, прямо Олександра Кіфака у виведенні грошей терористам звинуватити не можна – документи підписував не він. Але й не можна стверджувати, що він захищав Мозгальського як адвокат і цим виконував свій обов'язок. Олександр Кіфак у даному випадку здійснював юридичний супровід усієї діяльності ТОВ «Промтоварний ринок», тобто, зокрема, і готував цей договір про перерахування 23 мільйонів гривень російським терористам. Йдеться про, як мінімум, співучасть.
Проте справа була успішно розвалена. Може, одна з причин такого масового очищення інтернету саме в тому, що хтось цю справу намагається відродити? Нам це невідомо, але ще один епізод, який активно намагається вичистити Олександр Кіфак з інтернету, стосується купівлі семи земельних ділянок у найпривабливіших місцях Одеси за 30 мільйонів гривень. У 2016 році міська рада Одеси ухвалила рішення продати Олександру Кіфаку дві ділянки загальною площею один гектар на Моторній вулиці (склади); ділянка 1,45 га на Проселочній; ділянка 0,1724 га на Канатній, 1в; ділянку 0,3 га на проспекті Маршала Жукова, 30а (ТЦ "Скриня"); півтора гектари на Люстдорфській дорозі, 140а (бізнес-центр «Вузовський») та 0,17 га на 25-й Чапаєвській дивізії, 14а (автоцентр «Рено»).
Розгорівся скандал — земля була оцінена в рази нижчою за реальну вартість, крім того, багато хто сумнівався, що справжнім власником є саме Олександр Кіфак. І тут теж спливло прізвище Юрія Іванющенка.
Але чому саме Олександр Кіфак перейнявся зачисткою інтернету від матеріалів, у яких його ім'я пов'язується з підсанкціонованим членом Партії Регіонів Юрієм Іванющенком — достеменно невідомо. Але здогадатися про причини неважко. Йдеться про дві речі. По-перше, співпраця з іноземними компаніями. Так, зараз на стадії остаточного завершення знаходиться угода про покупку нідерландською компанією Viterra українською ТОВ «Пеньківський ЗПК», бенефіціаром якої до продажу був Олександр Кіфак. Угода коштує десятки мільйонів гривень і, якщо голландці звернуть увагу на зв'язок Кіфака з Юрою Єнакіївським та фінансуванням «ЛНР», із цими грошима можна попрощатися. І не тому, що голландці такі чесні та педантичні — воно просто не захочуть зв'язуватися з проблемним активом, який, до того ж, як і ринок «Сьомий кілометр», може належати не Кіфаку, а Юрію Іванющенку.
А друга причина пов'язана із німцями. Адже їм теж не посміхається тримати в почесних консулах людину, пов'язану з видатним представником злочинного світу і причетного, хай і опосередковано, до фінансування терористів. А питання німцям із приводу призначення Олександра Кіфака почесним консулом ставлять уже давно. Для Кіфака ця неоплачувана посада означає втрату дипломатичного імунітету, яким він активно користується.
До речі, серед почесних консулів, які працюють в Одесі, окрім Олександра Кіфака, є й інші досить цікаві особи. І скандал із Кіфаком цілком може торкнутися і цих людей — подібні питання виникають і щодо багатьох з них. Тому можна припустити, що Олександру Кіфаку просто нема куди подітися — з одного боку тисне Юрій Іванющенко, номіналом якого в як мінімум кількох підприємствах виступає Кіфак; з іншого боку - німці ставлять неприємні питання; з третьої - може зірватися багатомільйонна угода; з четвертої - тиснуть колеги-консули зі схожими біографіями; з п'ятої — шум у пресі змушує українську правоохоронну систему хоч би імітувати діяльність. У МЗС теж надходять неприємні питання. А саме українське МЗС і подає іноземним державам на затвердження кандидатури людей, яких потім призначають почесними консулами. І він як подав, так само може і відкликати ".
