Експерти з університету гастрономічних наук у Полленцо в Італії дізналися про музику дещо цікаве. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому сказано, що музика, що грає в ресторанах і кафе, може вплинути на враження від прийому їжі.
У досвіді брали участь 103 особи, яких набрали зі студентів та співробітників наукової установи.
Вказується, що для того, щоб забезпечити послідовність та релевантність, вчені вибрали білий хліб фокаччу як модельну страву.
Пояснюється, що фокачча – популярний у країні продукт, який підходить прихильникам вегетаріанської та веганської дієт, а отже, доступний широкому колу споживачів.
Повідомляється, що для музичного супроводу використовували два типи музичних треків з різними темпами: швидкий (145 ударів за хвилину) та повільний (85 ударів за хвилину).
Інформується, що кожному добровольцю потрібно було прослухати одну із шести випадково складених музичних добірок, щоб забезпечити різноманітний вплив.
Також людям потрібно з'їсти 150-грамовий шматок фокаччі, слухаючи призначену музику в індивідуальних кабінках, обладнаних пристроями відеозапису.
Додається, що записи фіксували докладну харчову поведінку, включаючи кількість жування, укусів та ковтків води, зроблених кожним учасником.
Наприкінці піддослідні заповнили анкету, щоб оцінити свої переваги в їжі та музиці.
У результаті було виявлено суттєві відмінності у поведінці прийому їжі та емоційних реакціях між групами, слухали музику у повільному і швидкому темпі.
Йдеться про те, що люди, які слухали музику в повільному темпі, демонстрували тривалішу тривалість прийому їжі і більш ретельне пережовування порівняно з тими, хто слухав музику в швидкому темпі.
Зазначається, що група повільного темпу в середньому робила 18,8 жування та витрачала на їжу близько 382 секунд, тоді як група швидкого темпу в середньому робила 15,6 жування і витрачала на їжу близько 314 секунд.
Але, при цьому, суттєвої різниці у кількості споживаної їжі між двома групами не було.
Водночас, за їхніми словами, емоційно повільна музика викликала почуття спокою та умиротворення, тоді як швидка музика викликала вищий рівень енергії та ентузіазму.
Були виявлені й гендерні відмінності: жінки у групі повільної музики повідомляли про більш високий рівень задоволеності порівняно з чоловіками, які почувалися занепокоєними при дії швидкої музики.
Резюмуються, що музичний темп може впливати на певні форми харчової поведінки. Хоча обсяг споживаної їжі залишився незмінним, дослідження припускає, що музичний темп може впливати на темп та відчуття від їжі, потенційно впливаючи на довгострокове почуття ситості та подальше споживання їжі, зазначили вчені.
Раніше австралійці розгадали секрет сумної музики .