3 березня 1861 року імператор Олександр II видав маніфест «Про Всемилостивий дар кріпосним людям прав стану вільних сільських обивателів». Ця подія відома сьогодні як скасування кріпосного права.
Звідки взялося кріпацтво?
Спочатку служила государів людина – як правило, військова – містилася на землю, звідси й саме слово «поміщик». Селяни мали забезпечити йому купівлю дорогого військового спорядження та зброї. Земля належала державі, і поміщика могли будь-якої миті з цієї землі «зняти».
Поступово зростала централізація держави, сходили зі сцени боярські та князівські пологи зі своїми автономією, поміщики грав дедалі більшу роль країні. Одночасно зростала і влада поміщика над селянами. Земля із власності держави поступово відходила у власність поміщика, потім селянам заборонили йти з неї до іншого поміщика. А потім уже сам селянин перетворився на власність.
Апогею кріпацтво досягло при Катерині II. Поміщик міг продавати селян поодинці, поділяючи сім'ї, карати їх, посилати на каторгу одноосібним рішенням і повертати звідти. Єдине, чого не мав права робити поміщик – вбити селянина. Але на практиці і цю заборону оминали, піддавши селянина такому покаранню, яке він не міг пережити.
Селян перетворили на худобу, що говорить, саме в той момент, коли з поміщика зняли обов'язок служити державі. Таким чином, поміщик просто за фактом народження отримував селян і землю, перетворившись на чистого соціального паразита. Тяжкість годування якого лежала на селянах.
Скільки було кріпаків?
Існує думка, що всі ми – нащадки кріпаків і рабство у нас в крові. Насправді, відсоток кріпаків ніколи в історії країни не піднімався вище 45% працездатного населення, а на момент скасування кріпацтва становив близько третини населення.
Які причини скасування кріпосного права?
Кріпацтво вже з кінця XVIII століття стало гальмом на шляху розвитку країни. Сам собою соціальний паразитизм поміщицтва, що розкладається, вже був серйозною проблемою. Але до цього додавались інші чинники.
Селянське населення росло, але зайві роти не могли залишити поселення, оскільки були власністю пана. Освоєння країни «вшир» йшло туго. Щільність населення селі вела до подрібнення селянських наділів, життю надголодь, і унеможливлювала впровадження нових методів обробки землі. Така сама проблема була і з землею поміщика, тому що в міру розмноження дворян і їхні маєтки дробилися і зменшувалися в розмірі. Сільське господарство – основа економіки дореволюційної Росії – дедалі більше відставало передових країн Заходу.
Всупереч ліберальній історіографії той факт, що з моральної точки зору кріпацтво було ганьбою, грав при звільненні селян мізерно малу роль. "Передові люди" готові були б терпіти цю ганьбу нескінченно, як терпіли більше ста років, якби не зазначені вище фактори.
Як відбувалося скасування кріпосного права?
Заходи щодо скасування кріпацтва обговорювалися довгі десятиліття. Існувало понад десяток різних «секретних комітетів». Але лише в кінці 50-х років XIX століття - набагато пізніше, ніж треба - питання вийшло на «фінішну пряму». Основою метою реформи було не образити тих же дворян, нехай і явних соціальних паразитів, але як і раніше становили основу управлінського шару Російської Імперії.
За умовами звільнення вся земля – зокрема і та, що традиційно вважалася селянської, – було власністю поміщика, і селянин мав її викуповувати. 80% коштів замість селянина виплачувала поміщику держава. Селянин на виплат на 49 років мав цю суму державі повернути. Ще 20% викупу для поміщика селянин мав знайти сам. Вартість землі була завищена багаторазово. За результатами обліку орної землі середній селянський наділ зменшився у своїй на 20%.
Селянин опинився в ситуації, коли він заборгував державі значну суму, його наділ скоротився на 1/5, а сам він, як і раніше, залишився прикутим до землі доти, доки не розплатиться з державою і з поміщиком.
Реформа не вирішила жодну з проблем, що її породили. Дворян за малим винятком працювати так і не змусили, забезпечивши їх грошима. У селі так і залишилися малі та череосмужні наділи, що заважали господарюванню передовими способами. Відтік робочих рук із перенаселеного села до міста чи нові сільськогосподарські регіони, як і раніше, був дуже утруднений.
Всі ці проблеми призвели до Революції 1905 року та невдалих столипінських реформ. Але це зовсім інша історія.
FAQ
Коли скасували кріпацтво і чому це сталося?
Кріпацтво в Російській імперії офіційно скасували в 1861 році. Реформа стала відповіддю на глибокі економічні та соціальні проблеми, а також зростання відставання країни від європейських держав. Влада дійшли висновку, що стара система гальмує розвиток економіки та держави.
Хто скасував кріпацтво?
Скасування кріпосного права пов'язані з ім'ям імператора Олександра II. Саме за нього було підписано маніфест, який надав селянам особисту свободу. Через цю реформу Олександра II пізніше почали називати «царем-визволителем».
Якими були наслідки скасування кріпосного права?
Реформа стала однією з наймасштабніших подій ХІХ століття і серйозно змінила суспільство. Селяни отримали особисту свободу, проте багато хто зіткнувся з новими економічними труднощами та викупними платежами. Історики вважають, що скасування кріпосного права запустило масштабні зміни у соціальній та економічній системі країни.
