Психолог Олена Катеринич підготувала збірку кінострічок про материнство. Ці фільми про те, як іноді непросто виховувати дітей, про безмежну віру та любов, про жертовність.
А також про помилки, які теж трапляються.
"Мачуха", США, 1998
Про що кіно? Адвокат Люк Гаррісон розлучається зі своєю дружиною Джекі і забирає з собою двох дітей — 12-річну дівчинку та 7-річного хлопчика. Нова обраниця чоловіка Ізабель Келлі готова стати дбайливою мачухою. Проте дітям цілком достатньо їхньої справжньої матері, а сама Джекі аж ніяк не має наміру налагоджувати дружні стосунки з новою жінкою свого колишнього.
Але ситуація різко змінюється, коли Джекі дізнається, що смертельно хвора.
Коментар психолога: «Драматичний, глибокий фільм про материнську ніжність та мудрість. Мама завжди залишається людиною, яка думає про дітей, їх спокій, біль, щастя і майбутнє. І навіть вмираючи, вона непокоїться, як не образити дітей, дати їм підтримку та любити через час. Сумний, але дуже глибокий фільм.
«Таллі», США, 2017
Про що кіно? У центрі сюжету – сорокарічна мати трьох дітей Марло. У неї не вистачає часу на себе та стосунки з чоловіком. Брат радить їй найняти няньку. Так у житті героїні з'являється дівчина Таллі, а з нею й великі зміни.
Коментар психолога: «Фільм про багатодітну маму: втомлену, виснажену, іноді роздратовану, сумну та апатичну. Жінка дуже потребує допомоги, просто ще одну пару рук та очей, щоб мати можливість трохи відпочити. Цей фільм буде корисний мамам, які, незважаючи на відсутність сил, хворобу, слабкість, все одно приберуть, зшиють, влаштують, устигнуть... Але важливо розуміти: іноді наша сила — у нашій слабкості, тому треба вміти приймати допомогу, щоб не стало надто пізно».
"Син", США, 2022
Про що кіно? У фільмі розповідається про 17-річного підлітка Ніколаса, який бореться з депресією через розлучення батьків. Його батько Пітер намагається допомогти йому, але сам зазнає труднощів у відносинах з новою дружиною та її сином. Стрічка досліджує теми сімейних стосунків, психічного здоров'я та впливу розлучення на дітей.
Коментар психолога: «Важка драма про підлітка. Цей фільм розповідає про велику потребу дитини в сім'ї, яка дає безпеку, турботу та впевненість у завтрашньому дні. Підлітки особливо чутливі до людей. Хоча вони майже дорослі, та ще й діти. І їм потрібна постійна підтримка, любов, спокій та впевненість, що про них не забули».
«Мій ангел-охоронець», США, 2009
Про що кіно? 11-річна дівчинка вирішила позиватися до своїх батьків. Причиною цього стала новина про те, що вона народилася в результаті штучного запліднення, щоб допомогти збільшити тривалість життя сестрі, яка страждає на рак крові. Фільм заснований на однойменному романі Джоді Піколта.
Коментар психолога: «У фільмі розповідається про материнське сліпе кохання, бажання володіти, контролювати, керувати, приймати рішення за всіх. Де той кордон між любов'ю та власними амбіціями? Яка дитина важливіша: слабка і хвора чи здорова і вперта? І чи так ми любимо своїх дітей?».
«Прорив», США, 2019
Про що кіно? 14-річний підліток Джон живе життям простого підлітка. Але одного разу безневинна розвага закінчується справжнім лихом: Джон провалюється під лід. Рятувальники встигають дістати хлопчика із крижаної води, але його стан безнадійний. Незважаючи на це, мати Джона не втрачає віри на його спасіння.
Коментар психолога: « Сила материнської любові робить чудеса! Як можна думати про те, щоб здатися, якщо йдеться про життя сина? Фільм про жіночу впертість, силу, віру в Бога і в себе. А ще про людей, які завжди поряд: добрих, чуйних, справжніх. Адже Бог розмовляє з нами через людей, треба це вміти помічати та цінувати. Кінострічка ґрунтується на реальних подіях ».
«Чотири добрі дні», США, 2020
Про що кіно? Моллі намагається впоратися з наркозалежністю за підтримки своєї матері Деб. Вони довго не спілкувалися і тепер мають разом пережити усі травми, які завдали один одному.
Коментар психолога: «Що може бути страшніше за наркозалежну дитину? Доросла повільно вмираюча дитина не може припинити вживати наркотики. І щоразу, коли дочка розуміє, що не може більше так жити, вона йде до матері. Обіцяє та бреше, плаче та краде речі, говорить про зміни, але нічого не змінює. Але ти не можеш любити цю дитину менше, бо тобі гостро болить її біль, бо ти відчуваєш свою провину і хочеш повернути онукам їхню маму. Але цього разу ти вирішила, що більше їй не віриш, що більше не можеш розчинитись у її проблемах, більше не підпустиш її близько до себе. Вирішила? Чи зможеш?».
«Кімната», Канада, 2015
Про що кіно? Джой підлітком викрав маніяк і зачинив у тісній кімнаті. З того часу все її життя проходило в цих чотирьох стінах. Там вона народила сина Джека. Хлопчику виповнилося 5 років, і за цей час той жодного разу не залишав кімнату. Знання про навколишній світ він отримував із телевізора та розповідей матері. Але одного дня Джой разом із сином вдається втекти.
Коментар психолога : «Жінка може створити для своєї дитини щасливий світ, навіть перебуваючи в полоні. Світ, у якому першому місці завжди інтереси дитини. Або світ дитини може стати суцільним жахом навіть незважаючи на наявність різноманітних ресурсів. Вибирати лише нам» .
У тему читайте: Топ-6 мультфільмів, які варто подивитися підліткам