“Агенты влияния” о донорской крови в Украине

Автор: Гепатит С в Украине

16.04.08 09:05

5884

Артем Шевченко, ведучий: Донорська кров особливо рідкісних груп і резусів вже стала таким самим товаром, як і майже все в українській медицині. Тільки на відміну ліків чи бинтів, які пацієнт купує відкрито, продаж крові приховують наче від сорому. Медпрацівник в реєстратурі: Будь ласка, підпис. Так, Ви це не знімайте, будь ласка. Артем Шевченко, ведучий: Ну, очень нам нужно, очень. Медпрацівник в реєстратурі: Ні, Вам це не потрібно. Артем Шевченко, ведучий: А що тут такого забороненого? Прошу? Літня жінка: Купляють. Артем Шевченко, ведучий: Ну, і що? Медпрацівник в реєстратурі: Хто купляє? Літня жінка: Ні, я кажу, може, Людина хоче продати. Медпрацівник в реєстратурі: Ні. Артем Шевченко, ведучий: А часто продають? Літня жінка: Я не знаю, питайте в усіх. Медпрацівник в реєстратурі: Ні, ми не часто продаємо, ми видаємо безплатно. Артем Шевченко, ведучий: Тобто, можна і купляти, і безкоштовно. Літня жінка: Ні, безкоштовно не получається. Артем Шевченко, ведучий: Ніяк не получається? Літня жінка: Ну, ось Людина є, людині в палаті купляю, бідна, нещасна. Немає ні, не може і пенсію, все. Медпрацівник в реєстратурі: Жіночко, я… Літня жінка: І вона не може. Медпрацівник в реєстратурі: Зателефонував Ваш доктор, я сказала, щоб виписували ОПК, він сказав, що будуть купляти. Літня жінка: І що таке, що, могли дати і даром? Медпрацівник в реєстратурі: Конечно. Літня жінка: Боже, боже! Які равнодушіє, які бідні люди сільські лежать, які гроші з них скачуються. 194 гривні заплатила. Я Вас умоляю, не вздумайте це сказати, бо мені ще лічитися. Артем Шевченко, ведучий: Сірий ринок існує передусім від дефіциту компонентів крові, порівняно із радянськими, за часів незалежності в Україні донорів стало вдвічі менше. Компоненти крові зберігають у таких от герметичних контейнерах – гемаконах. Тисячі літрів такого дефіцитного ресурсу в Україні часто-густо просто виливають у трубу. Через низьку якість систем перевірки безпечну кров можуть забракувати, і відправити у каналізацію, порушуючи при цьому санітарні приписи. Майже ось так, з тією лише різницею, що це у мене кров не донорська, а свиняча. І навпаки крок, заражену різними хворобами – від банального герпесу до смертельно ВІЛ – можуть влити пацієнтові помилково. Так сталося із маленьким Артемом, хворим на рак крові дітям під час виснажливого і ризикованого лікування десятки разів переливають донорську кров. Під час однієї з таких процедур дитині, скоріше за все, і занесли гепатит. Артем Степанов, син Ганни Степанової: Микробы живут в булавочке. Артем Шевченко, ведучий: А где же ты их взял, этих микробов? Артем Степанов, син Ганни Степанової: А они сами залезли туда. Ганна Степанова, мати Артема: Всі, хто лежали тоді з нами там, вони практично всі мають гепатит. Єдине, що я знаю, що в лікарню ми лягали без гепатиту, через два місяці після того, як ми звідти виписались, у нас з’явився гепатит. Артем Шевченко, ведучий: Перед переливанням крові гарантій жодних у пацієнта. Після – жодної відповідальності в медика. Статистику ведуть тільки на ВІЛ, випадки. Занесені із донорською кров’ю інших хвороб не тільки не розслідують, а навіть не фіксують. Лариса Вахненко, зав. відділенням переливання крові інституту ім. Шалімова: Статистику вы не найдете ни в санэпидстанциях, ни в институтах гематологии. Эту статистику никто не ведет, к сожалению. А мы не имеем возможности проанализировать наши деяния, не имеем возможности понаблюдать, что за кровь мы переливаем, и какие ее последствия. У одного больного до 13 литров крови, кровопотери, и мы обеспечивали. Артем Шевченко, ведучий: Лариса Вахненко написала 100 статей і концепцій змін служби крові. Досі більшість з них поховані під сукном чиновників від медицини. Сергій Дима, лікар відділення дитячої гематології Київського обласного онкодиспансеру: Вот тробмоциты в плазме, вот так оно выглядит. С каждого донора получается два таких пакетика. Артем Шевченко, ведучий: Сергій Дима майже щодня вливає донорську кров своїм маленьким онкохворим пацієнтам. Сергій Дима, лікар відділення дитячої гематології Київського обласного онкодиспансеру: С помощью тест-системы вы можете в 75-ти случаях выявить инфицирование крови. То 25 случаев пропускается. Кто виноват в этой ситуации? Артем Шевченко, ведучий: Система. Сергій Дима, лікар відділення дитячої гематології Київського обласного онкодиспансеру: Другой системы нету. Да, тест-система. Галина Расиська, доктор медичних наук, звинувачена у кримінальній справі: Фактически, анализы проводятся вот в таком планшете, в каждую луночку вводится исследуемый образец… Артем Шевченко, ведучий: Виробництво і продаж тестів для перевірки крові – це жорсткий бізнес. На українському ринку, окрім кількох закордонних лише єдина вітчизняна компанія – «ДІАПРОФМЕД». Тест-системи її виробництва закуповує держава майже для всіх бюджетних медустанов. На цей ласий шмат ринку жодного іншого виробника, фактично, не допускали роками. А єдина спроба скласти конкуренцію провалилася. Нова компанія, заснована цими двома докторами наук, протрималась на ринку недовго. Подружжя звинуватили у злочині – крадіжці унікальних клітин у їхнього колишнього роботодавця – «ДІАПРОФМЕД». Галина Расиська, доктор медичних наук, звинувачена у кримінальній справі: Совершенно абсурдное обвинение. Для того, чтобы, как бы, возбудить это дело, были сфальсифированы огромное количество материалов. Артем Шевченко, ведучий: Агенти впливу звернулися до другої сторони конфлікту, але наштовхнулися на жорстку реакцію керівника компанії. Олександр Шевчук, голова правління АТЗТ НВК «ДІАПРОФМЕД»: Абсолютно офіційно наша позиція озвучена конкретно, і розглядається в суді. Тому ми не зацікавлені в тому, щоб це питання виносилось на громадське слухання. Ігор Ніколаєнко, доктор біологічних наук, звинувачений у кримінальній справі: Монополія є монополія. Або бери це, або бери нічого. А іншого тобі не запропонують. Якщо вони поставили 10 донорам діагноз ВІЧ, що вони ВІЧ-інфіковані, ВІЛ-інфіковані, то 9 із них – це здорові люди. Ще і може пропускати хвороби у хворих людей, що ще є більш небезпечним в даному випадку. Тобто, вибір у пацієнтів, які потребують переливання кров, невеликий: або покластися на Божу волю, сумлінність медиків і якість тестів, або спочатку власним коштом придбати кров, і потім її додатково перевірити іншими тест-системами, неукраїнськими, за чималі гроші. Сергій Троїцький робить це декілька разів в місяць, його дочка бореться із раком крові. Сергій Троїцький, батько дівчинки, хворої на рак крові: Сдаем в частную лабораторию? Артем Шевченко, ведучий: За свой счет? Сергій Троїцький, батько дівчинки, хворої на рак крові: Ну, естественно. 180 гривен – проверка на гепатиты одного донора… Лариса Вахненко, зав. відділенням переливання крові інституту ім. Шалімова: Нужно стучаться выше. Мы сами создаем такую ситуацию, ситуацию терпимости, ситуацию всепозволительности. Той ситуации, когда родственники ездят в транспорте с этими гемаконами, наполненными кровью. Артем Шевченко, ведучий: П’ятирічна Настя Маловик вже перешила шість зупинок серця і ком. На тілі дівчинки не залишилося жодного живого місця. Їй вводять по декілька препаратів одночасно. Кров третьої групи позитивного резусу потрібна постійно. Настя Маловик: У меня уже новые часы. Артем Шевченко, ведучий: Ух-ты, а где взяла? Настя Маловик: Это они показывают, сколько время. Только больницу надо переделать.