Олег Зарубінський: Верховна Рада може стати тераріумом однодумців
Автор:
Олексій Бєлишев, Центр досліджень політичних цінностей, Интернет репортер
04.04.06 15:22
2527
Народний депутат України, член Народного блоку Литвина Олег Зарубінський про відставку уряду Єханурова, результати парламентських виборів, та інше у ексклюзивному інтерв’ю для І-РЕПОРТЕРАНепроходження до Верховної Ради Народного блоку Литвина стало однією із несподіванок цьогорічної кампанії. В чому Ви вбачаєте основну причину цього факту?Серйозний аналіз результату, не такого, як ми очікували, ми ще проведемо, але зараз ще зарано робити висновок щодо проходження чи непроходження, адже за нашими підрахунками та підрахунками незалежних експертів ми маємо бути в Верховній Раді, якщо перерахунок голосів відбудеться. Не хочу використовувати слово «вкрали», скажімо більш толерантно: дуже багато бюлетенів із голосами за наш блок опинилися в інших стопках. За нашими даними це від 2.8% до 3.2%. А якщо додати їх до тих 2.43%, що показує ЦВК?
Наразі ЦВК негласно дає команду комісіям, що можна з бюлетенями робити все, що завгодно, це при тому, що бюлетень є документом суворої звітності і має зберігатися чотири роки. Скажімо, Давидович, виступаючи 2 квітня по УТ-1, заявив: «Ну хто ж зараз знайде ці бюлетені?». У мене був шок, адже після цього треба заводити кримінальну справу!
Як приклад, по Хмельницькій області спостерігачі багатьох політичних сил звернули увагу на відкриті двері в приміщенні, де зберігалися бюлетені, та відкриті мішки.
Тому на сьогодні актуальним є питання щодо захисту голосів тих людей, що за нас голосували. Очевидно, що великі демократи чи антидемократи вважали, що Макіавеллі був правий: мета виправдовує засіб, у даному випадку цей засіб – фальсифікація.
Чи вплинуло на рейтинг Народного блоку Литвина приєднання Володимира Литвина до коаліції проти Юрія Єханурова, адже згідно деяких соціологічних даних до 70% виборців, що довіряло особисто Литвину як політику, прихильно ставилися до Віктора Ющенка?
Це складне питання. Коли відбувалося голосування, то я на 60% був упевнений, що ми поступили правильно. Сумніви були, але коли виявилося, що місяць знадобився міністрам закордонних справ - Б. Тарасюку, фінансів - В. Пинзенику, економіки – А. Яценюку, щоб давати приблизно ті самі оцінки, що й давали ми тим угодам уряду, то я переконався, що ми поступили правильно, по-державницьки.
Те, що ми були праві, щодо оцінки цієї авантюри, підкреслює подальший розвиток подій. Єхануров говорив, що 40 млрд. кубометрів газу по 50 доларів нам має продати Турменбаші, але не дав нічого. Нуль! Очевидно, що ці Єханурова висловлювання були нечесними.
Наша проблема була в тому, що ми думали лише про адекватну оцінку авантюри, а не про зайві відсотки. Можливо, це була наша помилка, але не в плані державницького підходу чи моралі, а виключно технологічна.
Все ж таки, що безпосередньо спонукало Вашу політичну силу голосувати проти уряду Єханурова?
Газова угода, яка, до речі, викликала шок не тільки у нас. Мені не хочеться використовувати слова «корупційна схема», але це дуже близько до цього поняття. Президент до сих пір не може сказати, хто є засновниками цього незрозумілого комерційного підприємства, що стало монополістом всього імпорту газу в Україну зі всіх країн. Хто ці люди, серед яких називають навіть Могілевича, що перебуває у міжнародному розшуку? Як могла наша політична сила реагувати на ці речі?
Але я хотів би звернути увагу на дуже цікавий, але маловідомий момент: коли ми запросили Єханурова, щоб він дав відповідь на цілий ряд запитань щодо проблем загальнодержавної ваги, то він на жодне питання не зміг відповісти. Або він не був посвячений у ситуацію, або ж ця схема є дійсно корупційною.
Більш того, проти відставки уряду проголосувало лише 50 депутатів. У мене склалося враження, що багато людей, що асоціювали себе як адепти Єханурова, із задоволенням прийняли цей сценарій. І коли Володимир Михайлович Литвин запропонував зробити перерву і з’ясувати позиції, а для цього треба були заявки від двох фракцій, то ні «Наша Україна» ні УНП, ні ПРП, ні інші такої заявки не подали.
Те, що лише 50 чоловік проголосувало проти відставки, а решта сором’язливо утрималася, викликає у мене підозри, що відставка уряду не дуже суперечила сценарію деяких членів команди «Нашої України».
Про непрозорість цієї схеми говорили і Євросоюз, і США, то чи повинні ми були мовчати? Так мають робити політики, а не технологи.
Складається враження, що боротьба Народного блоку Литвина та СПУ за спільну електоральну нішу призвела до відтоку частини голосів іншими політичними силами, зокрема БЮТ. Наскільки, на Вашу думку, вірним є таке припущення?
Ми ще не проводили детальний аналіз виборчої кампанії. Єдине, що я можу сказати, то це те, що ми не боролися з СПУ в жодному разі. Для цієї політичної сили, очевидно, було характерним ведення брудної кампанії. Вони намагалися забруднити не тільки нас, вони брудом обливали всіх – і Тимошенко, і «Нашу Україну», і комуністів.
Щодо переходу певної частини електорату до Юлії Тимошенко, то треба ще перерахувати голоси і з’ясувати, хто скільки реально набрав, адже на всіх дільницях, де зараз проводиться перерахунок, є явна невідповідність між результати ЦВК і нових підрахунків. Жодної дільниці немає, де ці цифри збігаються і обсяг цих неспівпадінь від 20 до кількох сотень голосів по кожній дільниці.
Як Ви вважаєте, наскільки ефективним було позиціонування Народного блоку Литвина, адже ці парламентські вибори проходили по інерції минулих президентських і, відповідно, електоральний запит на ідеї єднання був не дуже великий?
Теза порозуміння є природною для Литвина. Не можу говорити за інших, але вона є природною і для мене – я не переступав через себе. Мені здається, що до цієї ніші належать багато громадян України. Якщо в суспільстві немає на це попиту, то це є проблема в плані технологій виборчої кампанії. Але попит є - ви можете переконатися, коли у Верховній Раді політичні сили почнуть мочити один одного, розпочнеться війна всіх проти всіх. Я не буду говорити ні про пані, яка називає Ющенко президентом Галичини, ні про інші подібні закиди. Це - тераріум однодумців. Мені здається, що попит на нашу силу є - це факт, хоча, можливо, ми це не до кінця донесли нашу позицію до виборця. Але я наголошую, якщо будуть чесно підраховані бюлетені, ми пройдемо до парламенту - тому я не буду посипати голову попелом. Наша помилка була в тому, що ми не очікували, що й ці вибори будуть фальсифіковані. Якщо ж відмовляться перераховувати голоси ті політичні сили, що заявляли про факти фальсифікації, то виглядатиме це так, що на злодії і шапка горить.
Існує інформація, що в середовищі політичних сил, що підтримали Володимира Литвина, існувало кілька штабів, що конкурували між собою. Як Ви можете це прокоментувати?
Це неправда – я був у гущі цих подій і можу сказати, що Шаров був заступником керівника штабу.
Які Ви бачите подальші перспективи для Народного блоку Литвина?
Це буде залежати від того, як ми завершимо виборчу кампанію. І вона не завершиться до тих пір, поки не будуть перераховані голоси. Партії, що звернулися до президента із закликом, щоб він виступив гарантом Конституції і прав людини, будемо працювати дуже активно і всередині країни, і ззовні. В усякому разі, всі інформація щодо цих відвертих, нахабних, кричущих порушень під час підрахунку голосів буде надана міжнародним організаціям та дипломатичному корпусу і весь світ узнає, як в Україні відбувався підрахунок голосів – щоб ні в кого не було ілюзій.
Якби Вам запропонували перейти на роботу до органів виконавчої влади, яка б посада Вас могла би зацікавити?
Мені здається, що я є професійний парламентар - вмію писати закони і їх відстоювати, і я багато чого зробив для захисту інтересів виборців. Якщо в Україні немає демократії, а для мене це тотожньо відмові у перерахунку голосів, то доведеться шукати іншу роботу. Я можу займатися чим завгодно – батьки виховали в мені трудоголізм, а не алкоголізм. І я можу послужити Україні в різних сферах – в органах виконавчої влади, в третьому секторі. Без роботи я не залишусь.
