Помаранчева команда, до якої одним із перших належить нинішній в.о. Прем’єр-міністра України Юрій Єхануров, зібралася покласти <...> на 314 народних депутатів України та статтю 94 Конституції України.
Скандал розгорнувся навколо прийнятого Верховною Радою України Закону України „Про внесення змін до „Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та інших законодавчих актів України” від 15 грудня 2006 року № 3205-IV (реєстраційний № 8015). Відомо, що 21 лютого Верховна Рада України у кількості 314 голосів народних депутатів України, представників практично з усіх депутатських груп і фракцій, подолала вето Президента України на цей Закон. Після чого Закон був поданий на підпис Президентові України.
Відповідно до статті 94 Конституції України Президент України протягом десяти днів зобов’язаний підписати цей Закон та офіційно його оприлюднити. Однак, 3 березня 2006 року В.О. Прем’єр-міністра України Юрій Єхануров за ініціативи В.О. міністра економіки Арсенія Яценюка, направляє до Президента України листа № 1849/0/2-06 (спасибі чесним працівникам Секретаріату Президента України, що ознайомили нас з листом), в якому жалібно прохає Президента України не виконувати Конституцію України та не підписувати Закон. З метою вплинути на спікера парламенту, Юрій Єхануров таким же листом звертається до нього з неконституційним проханням скасувати щойно прийнятий Закон.
В.о. міністра економіки А.Яценюк та В.О. Прем’єр-міністра України Ю.Єхануров мають зібрати під вибори до ВРУ, яких залишилося чекати не так довго, певну суму коштів. Проте, якщо Президент України підпише Закон України „Про внесення змін до „Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та інших законодавчих актів України”, їм цього не вдасться зробити, бо Закон ламає існуючі корупційні схеми відмивання бюджетних коштів. Крім того, Закон передбачає впровадження низки заходів для забезпечення умов захисту вітчизняного ринку та підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, що абсолютно не узгоджується з спільними планами урядовців та представників іноземних транснаціональних корпорацій, чиї інтереси лобіюються у стінах Кабінету Міністрів України. Тому урядовці вдалися до використання славнозвісного адміністративного ресурсу, щоб неконституційним шляхом блокувати підписання Закону Президентом України.
Журналістське розслідування з цього приводу триває.
ОФІЦІЙНО
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
м. Київ
3 березня 2006 p.
№ 1849/0/2-06
Президентові України
В. А. ЮЩЕНКУ
Шановний Вікторе Андрійовичу!
Звертаюся до Вас у зв’язку з тривожною ситуацією, що склалася у сфері державних закупівель, пов’язаною насамперед з внесенням тричі за минулий рік (двічі - після застосування права вето Президента України) змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", ініційованих деякими народними депутатами України.
Останні зміни внесено 15 грудня 2005 p., коли Верховна Рада України прийняла у другому читанні Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та інших законодавчих актів" (реєстраційний номер 8015), поданий народним депутатом України Осикою С.Г. 055489٭
Зазначений Закон суттєво відрізняється від схваленого у першому читанні законопроекту і міститьнеприйнятні та не узгоджені належним чином положення насамперед, щодо запровадження норм Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"на всі підприємства — суб’єкти господарювання державної форми власності (близько 4000) без урахування особливостей їх функціонування, що суперечить законодавству ЄС та економічним інтересам держави, а також розосереджує виконання функцій щодо державного регулювання сфери державних закупівель між Антимонопольним комітетом, Мінагрополітики, Рахунковою палатою, Тендерною палатою, Державним казначейством, Держкомстатом та ГоловКРУ.
При розгляді законопроекту не враховано висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, згідно з яким переважна більшість його положень суперечить Конституції та законам України.
Крім того, зазначений Закон одержав негативну оцінку не тільки фахівців міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, СБУ, але і міжнародних організацій, зокрема Світового банку (копії листів СБУ та Світового банку додаються).
Оскільки переважна більшість положень законопроекту суперечить Конституції та законам України, Президент України застосував до нього право вето.
Верховна Рада України 21 лютого 2006 р. подолала вето Президента України без урахування зауважень і пропозицій Президента України, а також негативних висновків Головною юридичного управління та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, яке пропонувало прийняти зазначений Закон в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента України. Крім того, не була взята до уваги позиція Уряду, зокрема Міністра економіки, який за два тижні до подолання вето надіслав листи до кожної фракції та комітету Верховної Ради України, докладно описавши існуючу ситуацію.
Основні негативні наслідки прийняття Закону полягають у нижче викладеному.
Зміни до статті 3, доповнення Закону новими статтями 31, 32 і 33 передбачають встановлення контролю над системою державних закупівель Верховною Радою України, Антимонопольним комітетом, Державною контрольно-ревізійною службою, Державним казначейством, Міністерством аграрної політики, Держкомстатом, Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та Тендерною палатою як спілкою громадських організацій, що суперечить нормам Конституції України щодо поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6 Конституції України) стосовно визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади (стаття 75 Конституції України), віднесення до відання комітетів законопроектної роботи (стаття 39 Конституції України) та надання повноважень на здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету від імені Верховної Ради України Рахунковій палаті (стаття 98).
Змінами передбачається поширення норм Закону на всі підприємства — суб’єкти господарювання державної форми власності без урахування особливостей їх функціонування, що суперечить законодавству ЄС, оскільки несвоєчасність здійснення закупівель необхідних товарів (робіт, послуг), пов’язана із складністю та тривалістю проведення процедур закупівлі (повністю за процедурами, визначеними у Законі), може призвести до зриву виробничого процесу, зниження прибутковості підприємств та, як наслідок, до інфляційних процесів, погіршення макроекономічних показників економіки, зменшення податкових надходжень.
Закон передбачає ускладнення режиму оприлюднення інформації про державні закупівлі та розміщання її на комерційних засадах у спеціальних системах мережі Інтернет, що призведе до невиправданих і додаткових витрат замовників—розпорядників державних коштів (у країнах ЄС така інформація розміщується безоплатно на офіційних веб-сайтах).
Спеціальні системи повинні відповідати певним вимогам, у зв’язку з чим буде обмежене коло таких систем. Обов’язковість застосування обмеженої кількості інформаційних систем в мережі Інтернет при здійсненні процедур державної закупівлі в редакції Закону фактично спричиняє монополізацію цієї сфери, збільшення витрат розпорядників державних коштів та учасників торгів при проведенні державних закупівель та значно ускладнює їхздійснення. Не підтверджується тим, що на сьогодні лише один суб’єкт господарювання подав заявку для включення його комерційної системи до спеціального переліку, передбаченого Законом.
За підрахунками, зробленими на підставі відповідної державної статистичної звітності, інформації розпорядників державних коштів та розцінок за розміщення інформації на зазначеному комерційному сайті (від 300 до 800 гривень залежно від обраної процедури), тільки в Ш-V кварталах 2005 р. розпорядники державник коштів витратили близько 80 млн. гривень. Одночасно плата стягуються також з учасників торгів. Разом з тим, як стверджує СБУ, сьогодні не існує інформаційної системи, що повністю відповідала б вимогам Закону.
Крім того, із статті 8 та тексту Закону виключаються слова "бюлетень "Вісник державних закупівель", що призведе, до фактичної ліквідації загальновідомого (бюлетень заснований у 1998 році), у тому числі за межами України, офіційного державного видання у сфері державних закупівель, оголошення бюджетних установ у якому публікуються безоплатно.
Зміни, внесені до статей 23, 25 та 27 Закону, призведуть до обов’язкового надання учасниками процедур закупівель тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю, що зумовить значне скорочення конкуренції, а в окремих випадках - фактично унеможливить проведення конкурентної процедури закупівлі, оскільки при закупівлі товарів чи послуг, особливо незначної вартості, учасники часто відмовляються брати участь у торгах саме через вимогу оформлення тендерного забезпечення, яка відволікає з їх господарського обороту фінансові ресурси.
З урахуванням наведеного слід означити, що набрання чинності Законом з останніми змінами не тільки створить черговий прецедент ігнорування законом норм Конституції України, але й призведе до дестабілізації національної системи державних закупівель, діяльності державних організацій і суб’єктів господарювання, а також зумовив негативне ставлення міжнародних партнерів України у відносинах з ЄС, у межах формування Єдиного економічного простору та переговорів щодо вступу України до СОТ.
Крім того, відслідковується тенденція, яка особливо виявилася в минулому році, до тотальної комерціалізації процесу державних закупівель в інтересах організованої бізнес-групи, яка залучає адміністративний ресурс окремих народних депутатів України. Така комерціалізація не відповідає міжнародним принципам щодо державних закупівель та призводить до використання Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг державні кошти" як засобу для задоволення комерційних інтересів та посилення впливу на ринок державних закупівель обмеженої групи осіб.
Для розв’язання зазначеної проблеми на законодавчому рівні та забезпечення подальшого розвитку системи державних закупівель в інтересах суспільства Кабінетом Міністрів передано 9 грудня 2005 р. на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект (реєстраційний номер 7239-2).
З метою недопущення руйнування системи державних закупівель та запобігання виникненню кризи у цій сфері просимо Вас, шановний Вікторе Андрійовичу, не підписувати Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та інших законодавчих актів” (реєстраційний номер 8015).
З повагою
Прем’єр-міністр України
