Пройшло чимало часу з моменту призначення Сергія Квіта Міністром освіти. Але прикро констатувати той факт, що жодних позитивних змін в МОН не відбулося. Квіт довгий час керував в «Києво — Могилянській академії», в свій час змінивши легендарного Брюховецького. Спробуємо коротко і лаконічно, без жодного суб’єктиву, опираючись тільки на факти, проаналізувати його роботу. Бачимо, що розвиток за його керівництва в академії сумнівний, натомість були суди (2011 та 2013 роки), жоден з яких не закінчився перемогою.
З боку студентів неодноразову виникали протести і звинувачення С. Квіта у «цензурі» та «адміністративному тиску»«, як наприклад після закриття виставки в Центрі візуальної культури (2012р.). За часів керівництва в академії Квіт видав книгу «Час „дешевого клоуна“», коментувати назву не будемо, кожен я думаю зробить висновки самостійно. «Києво — Могилянська академія» під керівництвом Квіта функціонувала виключно на грандах, що не можна назвати позитивним напрямком роботи.
Передісторії призначення Міністром освіти України скандального Сергія Мироновича просто не існує. Журналісти доклали чимало зусиль,щоб знайти хоч мізерні аргументи, але ці пошуки не принесли жодних результатів. Хоча, можливо рятували «Києво-Могилянську академію» таким чином віт такого невмілого керівництва?! Теж варіант. Але чи не завелика ціна?
Перший крок Сергія Квіта на посаді міністра освіти — це призначення, своїм заступником, Інни Совсун. Загадкова молода жінка, яка має лише диплом магістра, отримує таку відповідальну посаду в МОН. Ми не даремно акцентуємо на «магістрі», адже на такій посаді повинен бути хоча б кандидата наук. Хоча з приводу її призначення в соціальних мережах серед студентів ходять уже легенди, не беремось коментувати, просто процитуємо :
Це призначення стало, дійсно, несподіванкою для всіх. Як молода особа маючи за плечима кваліфікацію лише «магістра» може спілкуватися на рівних з професурою, докторами та кандидатами наук, академіками в кінці кінців. Останні повинні бути джерелом мудрості та генераторами ідей для реформування освіти в Україні, але їм потрібний достойний представник в міністерстві а не відома лише Квіту Інна Совсун, яка при всій повазі, просто не спроможна на рівних спілкуватися з уже зазначеними експертами. З цього приводу знову ж таки обурились студенти, чиї б інтереси мало захищати керівництво МОНу.
Можемо говорити скільки завгодно, але студенти, як ніхто інший відчувають на собі наслідки провальних призначень та непрофесійного керівництва. «Ломать не строить» ось так коментують студенти роботу одіозної Інни Совсун.
Освіта в Україні зайшла в глухий кут, нічого в МОН не відбувається, принаймні нічого корисного, студенти вимагають змін, але їх в міністерстві не чують, а лиш імітують участь в проблемах студентської молоді наприклад.
Прикро. Невже не знайшлося достойніших кандидатур? З досвідом, навиками і бажання працювати, а не створювати імітацію роботи.
Невже не знайшли людину яка готова підняти освіту в Україні з колін та розправити їй плечі. З достовірного джерела нам відомо, що на посаду, яку зайняв Квіт, була маса достойних претендентів. Серед них, наприклад, Лілія Гриневич, яка здається має пристойний досвід, більше ініціативності та стремління реформувати освіту та науку в Україні загалом, та вищу освіту, яка потребує особливої уваги, зокрема.
МОН України потребує негайних реформ, освіта знаходиться в глухому куті. Ми не можемо мовчати, ми повинні вимагати радикальних змін і почати з непрофесійного міністра Квіта та його близької подруги Совсун які просто не мають права займати керівні посади в Міністерстві освіти.
