В адрес «Фразы» поступило завяление главы НБУ. Приводим его целиком:
«Шквал нападок, звинувачень і відвертої неправди на адресу Національного банку України, організований Прем'єр-міністром Ю.Тимошенко, став серйозним чинником, який значно ускладнює зусилля регулятора зі стабілізації ситуації у банківській сфері та на валютному ринку країни. Фінансова сфера дуже чутлива до такого роду атак, що підтвердили події минулого четверга, коли брехливі випади керівника Уряду стосовно Національного банку болісно вдарили по позитивних курсових тенденціях, які окреслилися після наради Президента України з Головою Національного банку України та Міністром фінансів.
Вважаю за необхідне висловитися щодо деяких причин, які викликали негативну інформаційну кампанію щодо Національного банку, і вкотре заявити про свою позицію у цей складний для економіки країни час.
Насамперед наголошу: для Національного банку немає і не може бути політичних уподобань. У своїх діях він керується виключно Законом і національними інтересами, ігноруючи "помаранчеві", "біло-сердечні", "біло-сині" й інші мотиви зі сфери політики.
Національний банк України зобов'язаний проводити власну, незалежну від зовнішнього впливу діяльність у фінансовому та банківському секторах. Будь-яке втручання в повноваження регулятора неприпустимі, оскільки це здатне викликати негативні наслідки в цій надзвичайно вразливій сфері.
Однак минулого тижня Прем'єр - міністр Ю.Тимошенко перетнула всі межі допустимого. Діючи не як керівник Уряду, а як кандидат у Президенти, вона своїми безвідповідальними, цинічними і неправдивими заявами створила загрозу стабілізації курсу гривні. Національний банк України докладає значних зусиль, щоб послабити згубні наслідки словесного шалу Ю.Тимошенко.
Добре розумію, що спонукало її навалитися на Національний банк. Зокрема, це невпинне бажання поставити всю державу під особистий контроль та на службу собі. Є й інша, більш прозаїчна причина: усунути чинного Голову Національного банку, який неугодний їй через те, що не дає можливості їй разом із відомими світовими фінансовими спекулянтами наживатися на гривні через курсову різницю. Отже, аби прибрати з дороги неугодного В.Стельмаха, можна не гребувати нічим, навіть ризиком обвалити фінансову систему країни.
Ю.Тимошенко ніколи не припиняла спроб втрутитися в діяльність Національного банку, аби через ручний вплив на курс гривні компенсувати кризові наслідки бездарної роботи економічного блоку Кабміну. Коли навесні в країні бушувала інфляція, до якої призвели неекономічні, популістські кроки Уряду, Прем'єр-міністр вимагала від Національного банку України зміцнити гривню. Проте трохи згодом Ю.Тимошенко, різко змінивши свою позицію, вже наполягала на девальвації гривні стосовно долара.
Тиск Уряду на Національний банк досягнув апогею якраз тоді, коли на фінансовому ринку почали зміцнюватися позитивні тенденції. По суті, з кон'юнктурних міркувань Прем'єр-міністр здатна перекреслити надії мільйонів українців на фінансове оздоровлення.
Ще раз нагадаю хрестоматійне правило: усім банкам без винятку, і Національному банкові також, для роботи потрібен спокій. Коли його порушують, то наслідки можуть бути найсумніші. Будь-який пресинг на Національний банк, інші фінансові установи категорично неприпустимий.
Зараз Національний банк України, підтриманий Президентом України, за сприяння Міністерства фінансів проводить скоординовану роботу з подолання негативних явищ у фінансовому і банківському секторах. Маємо перші хороші результати, і це лише початок. Вірю, що компетентність і воля подолають нинішні проблеми».
