Герман: Президент не может себя вести, как тамада на одной политсвадьбе

Автор: «Фраза»

10.08.07 16:50

2152

«Телезвернення Президента, виголошене 9 серпня, можна було б вітати, якби воно прозвучало не сьогодні, на старті передвиборчої кампанії, а, скажімо, на початку роботи сесії Верховної Ради V скликання» - заявила в своем комментарии по поводу идей, озвученных вчера Президентом Украины в своем телеобращении народный депутат, член фракции Партии регионов Анна Герман. Об этом сообщает пресс-служба Партии регионов. Также в комментарии отмечается: «Тоді не було б приводу запідозрити Главу Держави в тому, що він свідомо позиціонує себе як представник лише однієї політичної сили з реальних чотирьох-п'яти, а, може, й більше, які мають шанс потрапити в парламент за результатами голосування 30 вересня. Тому що, якими не були б ці результати, рахуватися Президентові доведеться не лише з позицією „НУ-НС”. Якщо Віктор Ющенко, звичайно, не свідомо іде на конфронтацію з Верховною Радою як такою з мотивів цілком зрозумілих: неспроможність Парламенту налагодити нормальну роботу – прекрасний привід спробувати переконати народ України і міжнародну спільноту, що ця держава до парламентської республіки не доросла. Це по-перше. По-друге, патос, з яким Президент обурюється пільгами і привілеями депутатів, міг би бути менш театральним, тому що ніхто сьогодні за них не тримається. Партія регіонів доведе це на ділі, а не на словах, і тим паче – на марші передвиборчої кампанії. Діяти так, як чинить Президент та його блок, – це йти всупереч прописним християнським заповідям: чини добро мовчки і не хизуйся цим. Справді, в європейських державах якісь особливі привілеї для депутатів не існують. Однак у них не мають окремих привілеїв і президенти. Там неможлива ситуація, при якій служби, покликані виконувати роль дорадчих чи допоміжних при главі держави, насправді розростаються до розмірів другого уряду, коли чиновники апарату виступають у ролі публічних політиків; причому, роблять заяви, які ведуть до виникнення серйозних напружень в суспільстві. Там, в цивілізованому світі, є ще багато іншого, про що Президентові доречно було б згадати не лише в телевізійних закидах на адресу парламенту, а й по відношенню до своєї персони. Тому, якщо скасовувати привілеї і імунітети, що, на моє особисте переконання, слід було б зробити вже давно, то усім – в тому числі, і Президентові. І без трагічного заламування рук. Просто взяти – і зробити, як це годиться Президентові, а не тамаді за столом одного політичного весілля»