Немцы тянули до последнего...

"Уряд ФРН , скільки міг, зволікав... відмовляючись від будь-яких переговорів щодо справедливих виплат громадянам України - жертвам нацизму" - об этом идет речь в статье заместителя председателя наблюдательного совета Украинского национального фонда "Взаимопонимание и примирение" при Кабинете министров Украины, лидера депутатской группы Народного блока Литвина в Верховной раде Игоря Шарова. Статья называется "По законам памяти" и размещена в свежем номере "Голоса Украины". "Свою позицію уряд аргументував, висуваючи на перший план заяву уряду СРСР від 22.08.53 року про відмову від репараційних претензій на користь фінансового оздоровлення народного господарства НДР, а також на одноразовий фінансовий внесок як одноразову допомогу громадянам колишнього СРСР. Він становив 1 мільярд дойче марок, а домовленість на цю суму була досягнута між урядами ФРН, Росії, України та Білорусі 29.01.1993. Середній розмір цієї допомоги жертвам нацизму становив 602 дойче марки. Цілком природно, що така сума, та і сама постановка проблеми в подібному ракурсі, жодною мірою не задовольнила ні керівництво нашої держави, ні самих жертв нацизму, ні їх громадські організації, так само як і Український національний фонд "Взаєморозуміння та примирення". Всі ці українські організації, взявши високу планку моральної відповідальності перед потерпілими, відстоювали їх інтереси на всіх можливих рівнях: від дискусій з німецькими адвокатами і співпраці в міжпарламентській німецько-українській робочій групі - до звернення до Президента України і канцлера ФРН" - говорится в статье.