Пресс-службой партии Защитников отечества редакции «Фразы» был предоставлен текст депутатского обращения народного депутата Украины Юрия Кармазина. В этом обращении народный депутат приводит доказательства, по его мнению, коррупционной деятельности главы Высшего хозяйственного суда Украины Притыки и требует увольнения последнего от занимаемой должности.
В частности Кармазин утверждает, что означенный судья, используя свое служебное положение и невзирая на протест городской прокуратуры и контролирующих органов, разрешил ООО «Инвес» застройку части исторического Мариинского парка (под жилищный комплекс по адресу ул. Грушевского 9-а). За это, как отмечается в депутатском запросе, супруге Д.Притыки в этом скандальном доме по чрезвычайно заниженной цене была выделена квартира площадью свыше 300 кв. м.
Полный текст документа приводим ниже:
Президенту України Ющенку В.А.
Щодо вирішення питання про звільнення Голови Вищого господарського суду України Притики Д.М. з огляду на відсутність правових підстав його перебування на цій посаді, за результатами перевірки фактів порушення ним гарантованих Конституцією України принципів судочинства на засадах законності, незалежності суддів, рівності усіх учасників процесу, що виявилось у налагодженні корумпованих зв’язків між представниками фінансових, бізнесових та владних структур на основі родинних та особистих відносин, призвело до створення монополії у сфері правосуддя, діяльність якої спрямована на задоволення приватних корисливих інтересів, в тому числі постановлення неправосудного рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвес”, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді будівництва 22-х поверхового житлового будинку на території Центрального історичного ареалу м. Києва
ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ
в порядку ст. 16 Закону України
“Про статус народного депутата України”
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
Звертаюсь до Вас з приводу вирішення питання про звільнення Притики Д.М. з посади Голови Вищого господарського суду України за результатами перевірки фактів порушення ним гарантованого Конституцією України принципу незалежності суддів, що виявилось у впливі на суддю нижчої інстанції шляхом перевищення своїх службових повноважень з корисливих мотивів, наслідком чого стало постановлення неправосудного рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвес”, яке спричинило тяжкі наслідки у вигляді будівництва 22-х поверхового житлового будинку на території Центрального історичного ареалу м. Києва, в археологічній, ландшафтній та архітектурній охоронній зоні – пам’ятки містобудування національного значення.
На виконання рішення Київради №245/405 від 30 січня 2003 року між ТОВ „Інвес” та Київською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Грушевського 9-а в місті Києві, площею 0,8249 га для будівництва житлового будинку з підземною автостоянкою, строком на п’ять років. Рішення Київради, на підставі якого укладено договір оренди, апріорі суперечило чинному законодавству України, адже орендована ділянка, надана під забудову, знаходиться на території об’єкту культурної спадщини - Маріїнському парку(охоронний № 867/24).
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України „Про охорону культурної спадщини” на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.
Державними будівельними нормами № 360-92 (в редакції 2002 року) передбачено, що органи державного управління, місцевого і регіонального самоврядування, підприємства, установи незалежно від форм власності при здійсненні проектування та будівництва повинні враховувати зони охорони пам’яток історії та культури, зобов’язані суворо дотримуватися режимів охорони цих об’єктів. Проектування нових житлових районів на території зон ландшафту, що охороняється, не допускається.
Головне управління охорони культурної спадщини та рекреаційно-відновлювальних робіт КМДА двічі надавало негативні висновки з приводу будівництва в Маріїнському парку, тричі інформувало уповноважені контролюючі органи державної влади про неприпустимість забудови ділянки по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві, мотивуючи свої висновки наслідками у вигляді спотворення унікального архітектурно-дандшафтного комплексу панорами правого берега річки Дніпро від Китаївського городища, Лисогірського форту до Кирилівських висот, дисгармонії з навколишніми пам’ятками архітектури та порушення історично-сформованого середовища Центрального історичного ареалу м. Києва.
Заступник прокурора м. Києва старший радник юстиції Гоголь В.В. встановив, що службові особи Головного управління земельних ресурсів КМДА, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, Головного управління містобудування та архітектури КМДА, Міністерства культури України, Інституту археології НАН України, Головний державний санітарний лікар м. Києва, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересів держави, діючи в інтересах ТОВ „Інвес”, умисно надали позитивні висновки щодо будівництва житлового будинку в охоронній зоні. Такі дії посадових осіб призвели до істотного порушення норм містобудівного та природоохоронного законодавства, заподіяло значну шкоду інтересам держави у вигляді підриву авторитету органів державної влади та місцевого самоврядування серед громадян м. Києва і міжнародної спільноти. З огляду на достатність даних, 21 лютого 2005 року була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 КК України, за фактом зловживання вищезазначеними службовими особами своїм службовим становищем.
Керівництво ТОВ „Інвес”, маючи на меті обійти вимоги чинного законодавства, демонструючи явну неповагу до громадськості м. Києва, його історії та архітектури, незважаючи на порушену кримінальну справу, вирішило оскаржувати в господарському суді заборону Головного управління охорони культурної спадщини та рекреаційно-відновлювальних робіт КМДА на продовження будівництва житлового будинку на території Маріїнського парку.
Сподівання директора ТОВ „Інвес” Шалоплута А.П. на задоволення позовних вимог – з правової точки зору – на той момент носило утопічний характер, однак рішення було прийнято на користь продовження будівництва ТОВ „Інвес” всупереч Конституції України, законів України та здоровому глузду.
Дане судове рішення має безпрецедентний характер, адже ним фактично надано дозвіл на продовження будівництва житлового будинку на території заповідної зони Маріїнського парку в порушення заборони такого будівництва Містобудівної ради м. Києва, Управління охорони пам’яток Міністерства культури та туризму України, незважаючи на існування порушеної кримінальної справи за фактом незаконного будівництва Генеральної прокуратури України та негативного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони навколишнього середовища.
Як член Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по розслідуванню фактів корупції серед вищих посадових осіб я мав можливість ознайомитись з документами, які прямо та опосередковано вказують на вчинення Головою Вищого господарського суду України Притикою Д.М. корупційних діянь, що виявилось у сприянні постановлення неправосудного рішення з корисливих мотивів, що спричинило тяжкі наслідки.
22 грудня 2004 року дружиною Голови Вищого господарського суду України Притики Д.М. було укладено договір, згідно якого було придбано квартиру № 22, блок № 3 за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 9-а, а також двох гаражних місць у цьому будинку. Цей договір було зареєстровано приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Зайцем І.О. та зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №4070. Загальна площа квартири становить 352 кв. м. Згадана квартира продана за ціною 600 доларів США за 1 кв. м., а гаражні місця надані безкоштовно. В той же час на момент укладання договору ринкова ціна такого житла складала від 7 тис. до 12 тис. доларів США за 1 кв. м. Є всі підстави вважати, що ці дії з боку організації-забудовника могли мати вплив на вирішення спору щодо продовження будівництва будинку за адресою: м. Київ, вул.. Грушевського, 9-а, не дивлячись на заборону будівництва Містобудівної ради м. Києва, Управління охорони пам’яток та інших компетентних органів.
Згідно ч.1 ст. 368 Кримінального кодексу України кримінально-караним визначено одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Кваліфікованим складом цього злочину є, згідно ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище. Приміткою один до ст. 368 Кримінального кодексу України встановлено, що хабарем у великому розмірі вважається такий, що у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, в особливо великому - такий, що у п'ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Приміткою два до цієї статті Кримінального кодексу України встановлено, що службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, є особи, зазначені в ч. 1 ст. 9 Закону України "Про державну службу", та особи, посади яких згідно із ст. 25 цього Закону віднесені до першої та другої категорій.
Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про державну службу" у цій нормі зазначено наступні посади: Президента України, Голови Верховної Ради України та його заступників, голів постійних комісій Верховної Ради України та їх заступників, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та членів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, Голови та суддів вищого спеціалізованого суду України, Генерального прокурора України та його заступників.
Чинне кримінальне законодавство України не визначає поняття «хабар». Враховуючи сутність відповідних дій отриманням хабара службовою особою слід вважати отримання нею грошових коштів, інших матеріальних цінностей, прав вимоги і таке інше. Необхідною умовою для кваліфікації дій службової особи в якості отримання хабара, враховуючи корисливий характер цього злочину та відсутності визначення у Кримінальному кодексі України конкретних форм отримання хабара, слід вважати отримання ним будь-яких матеріальних благ, незважаючи на форму цих благ, наявність чи відсутність укладених правочинів, які опосередковують передання цих матеріальних благ і таке інше. Однією із форм передання матеріальних благ слід вважати набуття певною особою права власності на майно безкоштовно або за заниженою ціною. У цьому випадку, також як і при безпосередній передачі грошових коштів, особа отримує певні матеріальні блага без встановлених законом підстав, чим поліпшує свій майновий стан. Безпосереднє втілення ця точка зору знайшла у ст. 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією». Згідно цієї норми корупційними діяннями є, зокрема, незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку з виконанням таких функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у тому числі прийняття чи одержання предметів (послуг) шляхом їх придбання за ціною (тарифом), яка є істотно нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості.
Передача матеріальних благ посадовій особі може відбуватися від імені певних юридичних осіб, за допомогою яких можуть укладатися угоди, здійснюватися виконання таких угод, тощо. Передавання матеріальних благ із використанням угод, стороною яких є юридична особа, не впливає на кваліфікацію дій службової особи.
Згідно чинного кримінального законодавства отримання хабара можливе як безпосередньо службовою особою, так і через третіх осіб. Враховуючи встановлений сімейним законодавством України правовий режим спільного майна подружжя отримання чоловіком чи дружиною певних матеріальних благ призводить до збільшення спільного майна подружжя, тому безпосередньо впливає на майновий стан посадової особи – члена подружжя.
Склад злочину, передбаченого ст. 368 Кримінального кодексу України є формальним. Злочин отримання хабара слід вважати закінченим з моменту отримання хабара незалежно від того, чи мало отримання хабара наслідки у вигляді прийняття посадовою особою незаконних рішень, вчинення протиправних дій чи бездіяльності. Згідно п. 6 Постанови Верховного Суду України № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» визначено, що давання хабара полягає в передачі службовій особі майна, права на майно або вчиненні на її користь дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, яку та повинна була або могла виконати з використанням службового становища чи наданої їй влади. Склад цього злочину наявний не тільки тоді, коли хабар дається за вчинення певних дій в інтересах того, хто його дає, а й тоді, коли це робиться в інтересах інших фізичних чи юридичних осіб.
Дії посадової особи із прийняття хабара можуть полягати у вчиненні певних активних дій, утриманні від дій тощо. Необхідним є лише волевиявлення особи на отримання предмету хабара, її згоду на таке отримання.
Згідно ч.1 ст. 368 Кримінального кодексу України отриманням хабара визначено одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому використання влади чи службового становища не обов’язково полягає у виконанні службовою особою своїх посадових обов’язків, реалізації компетенції. Використання наданої влади чи службового становища може полягати у впливі на дії інших осіб із використанням посадового становища, авторитету своєї посади і таке інше такий висновок випливає з положень п. 2 Постанови Верховного Суду України № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», згідно якої відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Зважаючи на наведене та враховуючи розмір отриманих матеріальних благ та посадове становище Голови Вищого господарського суду України Притики Д.М., в діях останнього вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, а саме, отримання хабара в особливо великих розмірах службовою особою, що займає особливо відповідальне становище.
Додатковим фактом, який свідчить про наявність вини Притики Д.М. є те, що відразу після моєї офіційної публічної заяви про докази одержання ним хабара, він категорично заперечував існування договору купівлі-продажу фешенебельної квартири, однак днем пізніше визнав факт його наявності, але заявив про його розірвання. Суперечливість змісту публічних заяв Голови Вищого господарського суду України є чистим підтвердженням фактів, про які я наразі повідомляю.
Звертаю Вашу увагу на необхідність проведення перевірки на предмет обставин розірвання корупційного договору, а саме встановлення дати такого розірвання, адже є всі підстави вважати, що зафіксована дата не відповідає дійсній даті розірвання ( тобто договір розірваний „заднім числом”), а фальсифікація здійснена з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Обурення викликає те, що незважаючи на наявність достатніх даних про факти корупційних діянь з боку Голови Вищого господарського суду України у Служби безпеки України задовго до з’ясування цієї обставини мною в процесі роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, не було вжито відповідних заходів реагування. Такий висновок дозволила мені зробити Довідка щодо дій, які проводились по кримінальній справі № 50-3837 стосовно посадових осіб ТОВ „Інвес”, надана директором ТОВ „Інвес” Шалоплутом А.П.. Відповідно до вказаного документу, 09 червня 2005 року Службою безпеки України надіслана вимога на адресу ТОВ „Інвес” з приводу надання інформації з копіями підтверджуючих документів щодо переліку юридичних та фізичних осіб, з якими укладено договори про інвестування житлового комплексу, що розташований в м. Києві по вул. Грушевського, 9-а. Отже, ще в червні Служба безпеки України мала в розпорядженні документи, які прямо вказували на факти корупції, однак були цілком проігноровані.
Особа, яка очолює всю вертикаль судової влади в господарській сфері, вчинивши особливо тяжкий злочин, повинна бути негайно відсторонена від виконання своїх службових обов’язків та притягнена до відповідальності, адже залишення на посаді Голови вищої інстанції спеціалізованого правосуддя створить стереотип безкарності, що зведе нанівець весь механізм реалізації спектру конституційних норм у сфері господарської діяльності та призведе до нівелювання прав і свобод людини та громадянина.
Вимушений вкотре наголосити на тому, що Притика Д. М. незаконно обіймає посаду Голови Вищого господарського суду України. Призначення Притики Д.М. Постановою Верховної ради Української РСР від 28 лютого 1991 року на цю посаду, задовго до появи Закону України „Про арбітражний суд”, який був прийнятий та вступив в дію 4 червня 1991 року є абсолютним юридичним нонсенсом. Це означає, що Дмитра Притику було призначено на посаду неіснуючої установи та за неіснуючою процедурою. Також вбачається, що ні Верховна Рада України, ні Президент України за всю історію існування незалежної України не призначали ніколи і нікого на посаду Голови Вищого господарського суду України. Перебування на посаді Голови Вищого господарського суду України Притики Д.М. суперечить Конституції України, п. 12 перехідних положень якої визначає, що Верховний Суд України і Вищий арбітражний суд України здійснюють свої повноваження відповідно до чинного законодавства України до сформування системи судів загальної юрисдикції в Україні відповідно до статті 125 Конституції, але не довше ніж 5 років, отож з 28 червня 2001 року повноваження ВАСУ (в тому числі і його керівництва) мали б припинитись.
Після вказаної дати Голова Вищого господарського суду України повинен вибиратися у відповідності з нормами нового законодавства, що відповідає Конституції. Діючим Законом України „Про судоустрій України”(ст.ст. 20, 41) чітко визначений порядок призначення голови спеціалізованого суду вищої інстанції, згідно до якого Голова Вищого господарського суду призначається на посаду строком на 5 років з числа суддів даного суду і звільняється з посади Президентом України за поданням Голови Верховного суду України.
Наслідком неправомірного перебування на такій високій державній посаді є тотальне засилля корупції в судовій гілці влади. Так, родина Дмитра Микитовича Притики являє собою сімейний кооператив, який займається наданням юридичних послуг у сфері господарських спорів. Зокрема, дружина Голови ВГСУ, Притика Лідія Львівна, є засновником та директором юридичної фірми, офіційно зареєстрованій під назвою ТОВ „Циркон”, дочка, Притика Ірина Дмитрівна, є співвласницею ТОВ „ЕКС ЛЕГЕ”, а син, Притика Юрій Дмитрович, має свою частку в таких юридичних компаніях, як ТОВ „Юридична фірма Кравченко і Коваленко”, ТОВ „Циркон”, ТОВ „Рескрипт”, ТОВ „ЮРБИЛД” та ТОВ „БІ-АЙ-ЕМ”.
До речі, до складу інших засновників Товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна адвокатська компанія „БІ-АЙ-ЕМ” належать Григорій Суркіс, Віктор Медведчук, Валентин Згурський, Богдан Губський та інші особи, які окрім співзасновництва в зазначеному товаристві мають широкий спектр інтересів в промисловій та фінансовій сферах. Об’єктивність судових рішень по справам, в яких представником виступає одна з вищезазначених юридичних фірм викликає сумнів та потребує комплексної перевірки.
Поєднання родинних та бізнесових інтересів з владними повноваженнями є неприпустимим, адже безсумнівно веде до безкарності корупціонерів та злочинців, завдає збитків державі в особливо великих розмірах. На даний момент можна з усією впевненістю стверджувати, що створена монополія у сфері правосуддя, діяльність якої спрямована на задоволення приватних корисливих інтересів однієї сім`ї. Така ситуація потребує вжиття заходів відповідного реагування без зволікання.
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу, переконаний, що Ви усвідомлюєте, наскільки негативно повідомлені мною факти можуть вплинути на якість здійснення правосуддя в Україні. Саме тому, сподіваюсь на належне реагування з Вашого боку у вигляді порушення питання про звільнення Притики Д.М. з посади Голови Вищого господарського суду України в порядку ч. 2 ст. 41 та ч. 5 ст. 20 Закону України „Про судоустрій України”. Тільки такі рішучі дії щодо високопосадовця, який себе неодноразово скомпрометував, здатні зупинити хвилю судового беззаконня та свавілля.
На підставі ст. 16 Закону України „Про статус народного депутата України”, –
П Р О Ш У :
1. Вжити заходів негайного реагування по перевірці повідомлених мною фактів, на час перевірки відсторонити Притику Д.М. від виконання службових обов’язків.
2. За наслідками перевірки вирішити питання про звільнення Притики Д.М. з посади Голови Вищого господарського суду України.
3. Встановити особистий контроль за станом виконання цього звернення Про результати його розгляду і вжиті заходи повідомити мене особисто.
Додаток: матеріали на _____арк.
З глибокою повагою,
Народний депутат України,
Голова Партії захисників Вітчизни Ю. А. Кармазін
