«Така гостра позиція Луценка зумовлена тим, що вся система діяльності міліції, всі розпочаті кримінальні справи будуть перекреслені цим законом», - заявил в интервью «Фразе» народный депутат Украины, член фракции партии ПРП Владимир Бондаренко, комментируя заявление министра внутренних дел Юрия Луценко о том, что он уйдет в отставку, если Конституционный Суд не признает Закон «О внесении изменений в Закон Украины «О статусе депутатов местных советов» (восстанавливающий уголовную и административную неприкосновенность депутатов местных советов) не соответствующим Конституции.
«Всі, хто відчуває можливість кримінальної відповідальності з’являться в списках кандидатів в депутати і сховаються у всі ради, включаючи і Верховну. Але Верховна Рада має досвід щодо надання дозволу про притягнення до відповідальності депутатів, наприклад, Жердицького, Агафонова та Лазаренка. А місцеві ради, які таким чином будуть корумповані далі нікуди, просто перетворяться на схованки для різного калібру злочинців. Тому Луценкові не буде чого робити. Це буде просто система знущання з міліції, яка буде бачити, що хтось вчинив злочин, а зробити нічого не зможе.
Гостра реакція Луценка абсолютно виправдана. Те, що Президент сьогодні під одну гребінку чеше всіх депутатів, це зрозуміло. Правда забуває назвати себе, як Президента України, бо він є особою, яка має такий же статус недоторканості, як декілька тисяч суддів, які також повинні бути в рамках такого ж загального законодавства, бо нічим суддя більше не ризикує, ніж народний депутат, який оприлюднює інформацію про факти корупції. Тому тут повинен бути загальний суспільний підхід і законодавче розв’язання цієї проблеми. Вважаю, що всі, без виключення, категорії громадян України, яку б посаду вони не займали, повинні бути в рамках законодавства в однакових правах. Інша справа, що арешт народного депутата може бути здійсненний тільки на підставі рішення Верховного Суду. Щоб там не дійшло до політичних розбирань. Те ж саме щодо обласної ради, тільки на підставі обласного суду, на районному рівні - районного суду. Щоб міліціонер не міг крутити руки депутату в залежності від того, яку позицію він займає. Але разом з тим, щоб не було вседозволеності. Тому ми повинні підіймати роль судових органів в розв’язанні цих проблем і нікому не надавати ніяких індульгенцій.
Мене також вражає непослідовність висловлювань та дій Президента. Якщо є таке ставлення до цього закону, а воно справедливе, не сприймати його, як нормальний документ, то тоді, очевидно, можна було його не підписувати. Можна було накласти вето, а не втягнутися в часові рамки, які, незалежно від того підпише Президент чи ні, тому що все таки закон вступає в дію. Тому це свідчить про те, що його помічники зайняті трішки іншими проблемами, наприклад, „Нафтогазом” чи ще чимось, а не юридичним обслуговуванням Президента», - рассказал Владимир Дмитриевич.
