"Надсилаємо до Вашого відома проект Постанови Верховної Ради України "Про забезпечення запобігання антиконституційним діям спробам узурпації державно влади та ініціювання процедури усунення Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту", тимчасово заблокований за вказівкою Мороза для відкритого доступу з сайту ВРУ..."
Вот такой вот припиской сопровождался текст постановления ВРУ, поступивший сегодня по электронной почте в адрес "Фразы". Кроме того, была получена пояснительная записка к проекту. Ниже мы публикуем оба документа. Без сокращений и комментариев.
Справка. Соглаcно информации ForUmа, инициаторами проекта постановления являются народные депутаты V созыва: Екатерина Самойлик (КПУ), Алексей Бабурин (КПУ), Николай Кравченко (КПУ), Юрий Каракай (Партия регионов), Сергей Полищук (фракция БЮТ), Александр Ковтуненко (фракция БЮТ).
* * *
"Проект
Реєстраційний № 3495 від 26.04.2007П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про забезпечення запобігання антиконституційним діям і спробам узурпації державної влади та ініціювання процедури усунення
Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту
Президент України Ющенко Віктор Андрійович 2 квітня 2007 року підписав Указ №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”, яким, посилаючись на частини другу-четверту статті 5, частину другу статті 77, частину шосту статті 83, пункти 1 і 7 частини першої, частину третю статті 106 Конституції України, постановив:
1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради України V скликання.
2. Запропонувати народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України.
3. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 27 травня 2007 року, неділю.
4. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.
5. Центральній виборчій комісії забезпечити проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідно до Конституції України, Закону України “Про вибори народних депутатів України”, інших законів України.
Видання Президентом зазначеного Указу порушує низку положень Конституції України.
1. Конституція України визначає засади та механізм здійснення державної влади. Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). Нормативно-правові акти повинні прийматися на основі Конституції України і відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Згідно з положеннями пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України, до повноважень Президента України належить, зокрема, припинення повноважень Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією. Здійснюючи це повноваження, Президент України повинен дотримуватися встановлених Конституцією України умов та порядку його реалізації, а саме реалізовувати його виключно за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 90 Конституції України, тобто, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 Конституції;
2) протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Проте в Указі Президента України підставами для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України визнані інші обставини, не передбачені Конституцією України.
Таким чином, у зазначеному Указі відсутні правові підстави, необхідні для реалізації відповідного конституційного повноваження Президента України, що засвідчує нелегітимність прийнятого ним рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
2. Статтею 2 Указу від 2 квітня 2007 р. №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” Президент України запропонував народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України.
Проте, реалізація повноважень Верховної Ради України невід’ємна від наявності повноважень народних депутатів України.
Згідно Конституції України Верховна Рада України як представницький орган державної влади - парламент - є єдиним органом законодавчої влади, який має колегіальний характер і складається з чотирьохсот п’ятдесяти народних депутатів України, обраних на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, і є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Повноваження Верховної Ради України здійснюються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесій (рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року №17).
Частиною першою статті 90 Конституції України визначено, що повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Отже, до моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання Верховна Рада України є повноважною, тобто правомочною приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження.
Згідно зі статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Кожна з гілок влади здійснює свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України і не може втручатись у компетенцію інших гілок влади.
Таким чином, Президентом України зроблено спробу шляхом видання Указу обмежити конституційні повноваження як Верховної Ради України в цілому, так і народних депутатів України, що може бути кваліфіковано як намір узурпувати державну владу, заборонений статтею 5 Конституції України.
3. Статтею 4 Указу від 2 квітня 2007 р. №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” Президент України доручив Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.
Відповідно до частини другої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є відповідальним перед Президентом України. Частиною третьою зазначеної статті встановлено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. За положеннями статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України виконує певні функції, в тому числі у відповідності до пункту 6 цієї статті забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” коштів на проведення у 2007 році позачергових виборів Верховної Ради України не передбачено, а для їх виділення необхідно внесення відповідних змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Водночас можливість прийняття такого рішення обмежена статтею 2 Указу Президента України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, Президентом України зроблено спробу примусити Кабінет Міністрів України порушити Бюджетний кодекс України і Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і забезпечити фінансування видатків, не передбачених бюджетом, що може бути кваліфіковано як віддання злочинного розпорядження, за що статтею 60 Конституції України передбачена юридична відповідальність.
Президентом України в Указі від 26 квітня 2007 року №355 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» продубльовано чотири з п’яти статей попереднього Указу, але зроблено спробу в якості додаткового аргументу привернути увагу суспільства до факту нібито існування обставини, передбаченої статтею 90 Конституції України, а саме – „протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції”.
Згідно статті 83 Конституції України „Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України”.
За час роботи Верховної Ради України V скликання було сформовано відповідно до Конституції України дві коаліції:
1) Коаліція демократичних сил, у складі фракцій Блоку Юлії Тимошенко, Блоку „Наша Україна” і фракції Соціалістичної партії України, яка була утворена у межах граничного терміну 30 днів з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, відведеного Конституцією України (тобто до 25 червня 2006 року), і припинила своє існування 11 липня 2006 року;
2) Антикризова коаліція, у складі фракцій Партії регіонів України, Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України, яка згодом змінила назву, але була утворена у межах граничного терміну 30 днів з дня припинення діяльності „Коаліції демократичних сил”, відведеного Конституцією України (тобто до 11 серпня 2006 року).
Президентом України було визнано обидві коаліції, оскільки і від першої, і від другої в установленому порядку на ім’я Президента подавалися пропозиції (у тому числі кадрові), які приймалися до розгляду, а не поверталися як такі, що подані з порушенням Конституції і Законів України.
В.Ющенко 3 серпня 2006 року за пропозицією Антикризової коаліції вніс на розгляд Верховної Ради України подання про призначення В.Януковича Прем’єр-міністром України, а вже наступного дня – пропозиції про призначення до складу Уряду, сформованого, як тепер каже В.Ющенко, „в неконституційний спосіб” – кандидатури на посаду Міністра закордонних справ України і Міністра оборони України.
У грудні 2006 року – лютому 2007 року В.Ющенко неодноразово вносив пропозиції про призначення певних осіб на посаду Міністра закордонних справ України, а починаючи з липня 2006 року – підписував Закони України, прийняті Парламентом, який діяв з „порушенням основних засад Конституції”.
Таким чином, В.Ющенко фактично не тільки самоусунувся від виконання своїх Конституційних обов’язків гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини (про які він згадав лише 2 квітня 2007 року), вчинивши таким чином злочин (згідно статті 11 Кримінального кодексу України „злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину”), але й особисто брав участь у порушенні Основного закону держави.
Слід також зазначити, що виданню Указу від 26 квітня 2007 року №355 про повторне дострокове припинення повноважень Верховної Ради України не передувало проведення консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України, передбачених частиною другою статті 90 Конституції України.
Враховуючи викладене та на підставі положень частини другої статті 8 Конституції України, відповідно до яких закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй, Верховна Рада України відзначає, що Укази Президента України від 2 квітня 2007 р. №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” і від 26 квітня 2007 року за №355 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» видані Президентом України з перевищенням наданих йому Конституцією України повноважень, а дії В.Ющенка характеризуються грубим порушенням Конституції України і містять ознаки узурпації державної влади; втручання у діяльність законодавчої гілки влади і перешкоджання її роботі; примушування до виконання злочинного розпорядження.
Слід також зазначити, що В.Ющенком протягом 2006-2007 років вчинено низку дій, що можуть бути кваліфіковані як такі, що містять ознаки:
спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, вчинені особою, яка є представником влади;
державної зради, тобто діянь, умисно вчинених громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України;
перешкоджання законній діяльності політичних партій, зокрема партій, представлених у Верховній Раді Україні V скликання, які утворили Антикризову коаліцію;
видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку;
завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності;
незаконного впливу на Голову Верховної Ради України, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, члена Кабінету Міністрів України, Голову або члена Центральної виборчої комісії з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень;
перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі;
самовільного присвоєння владних повноважень;
самовільного, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам;
зловживання владою або службовим становищем, тобто умисного, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища;
перевищення влади або службових повноважень, тобто умисного вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень;
внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання і видача завідомо неправдивих документів;
невиконання або неналежного виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам;
втручання в діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків або добитися винесення неправосудного рішення;;
умисного невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню;
перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику;
незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів;
незаконного збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або поширення
цієї інформації у публічному виступі, і за які законодавством України встановлено кримінальну відповідальність у вигляді обмеження та позбавлення волі.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 85 та статтею 111 Конституції України, Верховна Рада України постановляє:
1. Розпочати процедуру усунення Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту.
2. Для проведення розслідування створити спеціальну тимчасову слідчу комісію.
Запропонувати керівникам депутатських фракцій до 28 квітня 2007 року внести пропозиції щодо голови, кількісного і персонального складу спеціальної тимчасової слідчої комісії.
3. Голові спеціальної тимчасової слідчої комісії у строк до 15 травня 2007 року надати висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слідчої комісії для розгляду на засіданні Верховної Ради України
4. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно забезпечити оприлюднення тексту цієї Постанови.
5. Ця Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.
Голова Верховної Ради України О.МОРОЗ
м. Київ, «___» квітня 2007 року
№________-V"
* * *
"ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАдо проекту Постанови Верховної Ради України
«Про забезпечення запобігання антиконституційним діям і спробам узурпації державної влади та ініціювання процедури усунення
Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акту
Президент України Ющенко Віктор Андрійович 2 квітня 2007 року підписав Указ №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”, яким, посилаючись на частини другу-четверту статті 5, частину другу статті 77, частину шосту статті 83, пункти 1 і 7 частини першої, частину третю статті 106 Конституції України, постановив:
1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради України V скликання.
2. Запропонувати народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України.
3. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 27 травня 2007 року, неділю.
4. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.
5. Центральній виборчій комісії забезпечити проведення позачергових виборів до Верховної Ради України відповідно до Конституції України, Закону України “Про вибори народних депутатів України”, інших законів України.
Видання Президентом зазначеного Указу порушує низку положень Конституції України.
1. Згідно з положеннями пункту 8 частини першої статті 106 Конституції України, до повноважень Президента України належить, зокрема, припинення повноважень Верховної Ради України у випадках, передбачених цією Конституцією. Здійснюючи це повноваження, Президент України повинен дотримуватися встановлених Конституцією України умов та порядку його реалізації, а саме реалізовувати його виключно за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 90 Конституції України, тобто, якщо:
1) протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 Конституції;
2) протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;
3) протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.
Проте в Указі Президента України підставами для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України визнані інші обставини, не передбачені Конституцією України.
Таким чином, у зазначеному Указі відсутні правові підстави, необхідні для реалізації відповідного конституційного повноваження Президента України, що засвідчує нелегітимність прийнятого ним рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
2. Статтею 2 Указу від 2 квітня 2007 р. №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” Президент України запропонував народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України.
Проте, реалізація повноважень Верховної Ради України невід’ємна від наявності повноважень народних депутатів України.
Частиною першою статті 90 Конституції України визначено, що повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
Отже, до моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання Верховна Рада України є повноважною, тобто правомочною приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження.
Таким чином, Президентом України зроблено спробу шляхом видання Указу обмежити конституційні повноваження як Верховної Ради України в цілому, так і народних депутатів України, що може бути кваліфіковано як намір узурпувати державну владу, заборонений статтею 5 Конституції України.
3. Статтею 4 Указу від 2 квітня 2007 р. №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” Президент України доручив Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” коштів на проведення у 2007 році позачергових виборів Верховної Ради України не передбачено, а для їх виділення необхідно внесення відповідних змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Водночас можливість прийняття такого рішення обмежена статтею 2 Указу Президента України.
Таким чином, Президентом України зроблено спробу примусити Кабінет Міністрів України порушити Бюджетний кодекс України і Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і забезпечити фінансування видатків, не передбачених бюджетом, що може бути кваліфіковано як віддання злочинного розпорядження, за що статтею 60 Конституції України передбачена юридична відповідальність.
25 квітня 2007 року В.Ющенко виступив з телевізійним зверненням до Українського народу, у якому повідомив про підписання Указу «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів», який зареєстровано 26 квітня 2007 року за №355. Його суть, констатуюча і постановляючи частини практично повністю збігаються з попереднім Указом.
Видання Президентом і цього Указу порушує низку положень Конституції України.
1. Частина друга статті 77 Конституції України чітко і однозначно встановлює строк, протягом якого мають відбутися дострокові вибори до Верховної Ради України – „в період шістдесяти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”.
Таке рішення було опубліковано в інформаційному бюлетені „Офіційний вісник Президента України” від 2 квітня 2007 року №1 (спецвипуск).
Механізму і юридичної можливості повторного (і усіх наступних спроб) дострокового припинення повноважень Верховної Ради України не передбачено, як і зупинення виборчого процесу, який може закінчитися результативно або без результативно.
Таким чином, дострокові вибори можуть проводитись і вважатися легітимними (за дотримання інших вимог Конституції України) тільки у разі, якщо б вони проходили не пізніше 1 червня 2007 року включно і з суворим дотриманням за змістом і терміном процедур, встановленим Законом України «Про вибори народних депутатів України».
Проведення дострокових виборів 2 червня 2007 року і у наступні дні суперечитиме статті 77 Конституції України і не матиме ніяких правових наслідків.
2. Президентом України у своєму телезверненні від 25 квітня 2007 року і в Указі від 26 квітня 2007 року за №355 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» зроблено спробу в якості додаткового аргументу привернути увагу суспільства до факту нібито існування обставини, передбаченої статтею 90 Конституції України, а саме – „протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до статті 83 цієї Конституції”.
Згідно статті 83 Конституції України „Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, що проводиться після чергових або позачергових виборів Верховної Ради України, або протягом місяця з дня припинення діяльності коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України”.
За час роботи Верховної Ради України V скликання було сформовано відповідно до Конституції України дві коаліції:
1) Коаліція демократичних сил, у складі фракцій Блоку Юлії Тимошенко, Блоку „Наша Україна” і фракції Соціалістичної партії України, яка була утворена у межах граничного терміну 30 днів з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України, відведеного Конституцією України (тобто до 25 червня 2006 року), і припинила своє існування 11 липня 2006 року;
2) Антикризова коаліція, у складі фракцій Партії регіонів України, Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України, яка згодом змінила назву, але була утворена у межах граничного терміну 30 днів з дня припинення діяльності „Коаліції демократичних сил”, відведеного Конституцією України (тобто до 11 серпня 2006 року).
Президентом України було визнано обидві коаліції, оскільки і від першої, і від другої в установленому порядку на ім’я Президента подавалися пропозиції (у тому числі кадрові), які приймалися до розгляду, а не поверталися як такі, що подані з порушенням Конституції і Законів України.
В.Ющенко 3 серпня 2006 року за пропозицією Антикризової коаліції вніс на розгляд Верховної Ради України подання про призначення В.Януковича Прем’єр-міністром України, а вже наступного дня – пропозиції про призначення до складу Уряду, сформованого, як тепер каже В.Ющенко, „в неконституційний спосіб” – кандидатури на посаду Міністра закордонних справ України і Міністра оборони України.
У грудні 2006 року – лютому 2007 року В.Ющенко неодноразово вносив пропозиції про призначення певних осіб на посаду Міністра закордонних справ України, а починаючи з липня 2006 року – підписував Закони України, прийняті Парламентом, який діяв з „порушенням основних засад Конституції”.
Таким чином, В.Ющенко фактично не тільки самоусунувся від виконання своїх Конституційних обов’язків гаранта додержання Конституції України, прав і свобод людини (про які він згадав лише 2 квітня 2007 року), вчинивши таким чином злочин (згідно статті 11 Кримінального кодексу України „злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину”), але й особисто брав участь у порушенні Основного закону держави.
З наведеного випливає, що Укази Президента України від 2 квітня 2007 р. №264 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” і від 26 квітня 2007 року за №355 «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» видані Президентом України з перевищенням наданих йому Конституцією України повноважень, а дії В.Ющенка характеризуються грубим порушенням Конституції України і містять ознаки узурпації державної влади; втручання у діяльність законодавчої гілки влади і перешкоджання її роботі; примушування до виконання злочинного розпорядження.
З метою забезпечення неухильного додержання Конституції України, відновлення законності у діях органів державної влади та у зв’язку з наявністю у діях В.Ющенка ознак, за які статтею 111 Основного Закону держави передбачена відповідальність у вигляді усунення з посади в порядку імпічмент, пропонується прийняти Постанову Верховної Ради України „Про забезпечення запобігання антиконституційним діям і спробам узурпації державної влади та ініціювання процедури усунення Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту ”.
2. Загальна характеристика проекту акту
Проектом передбачається:
1. Розпочати процедуру усунення Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту.
2. Для проведення розслідування створити спеціальну тимчасову слідчу комісію і запропонувати керівникам депутатських фракцій до 28 квітня 2007 року внести пропозиції щодо голови, кількісного і персонального складу спеціальної тимчасової слідчої комісії.
3. Голові спеціальної тимчасової слідчої комісії у строк до 15 травня 2007 року надати висновки і пропозиції спеціальної тимчасової слідчої комісії для розгляду на засіданні Верховної Ради України
4. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно забезпечити оприлюднення тексту цієї Постанови.
3. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація зазначеного проекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету.
4. Прогноз наслідків прийняття акту
Прийняття проекту Постанови Верховної Ради України „Про забезпечення запобігання антиконституційним діям і спробам узурпації державної влади та ініціювання процедури усунення Ющенка Віктора Андрійовича з поста Президента України в порядку імпічменту” дозволить захистити конституційний лад в Україні від посягань, вчинених В.Ющенком, забезпечити відновлення законності і правопорядку, який ґрунтується на Конституції і Законах України, подолати спровоковане рішеннями В.Ющенка загострення політичної і соціально-економічної обстановки в країні та усунути конфлікт між гілками влади".
