Капут РДА...

У червні уряд два тижні поспіль відкладав обговорення ініціативи про проведння у Київській області експерименту з впорядкування адміністративно-територіальної реформи. Одночасно уряд мав розглянути відповідний законопроект про таке впорядкування. Тим часом після одного із засідань Кабінету міністрів Євген Жовтяк – один з основних учасників цієї інтриги – потрапив у лікарню з поламаною ногою. Антракт несподівано затягнувся... Що йдеться не про пересічне очікуване рішення урядовців, зрозуміло не лише з суголосся хору численних критиків з поміж членів парламенту, яким належить після відповідногозасідання кабінету голосувати за відповідний зокнопроект. Про це свідчить зокрема і наше опитування думок депутатів. Окремі перестороги викликає і той факт, що деякі помітні політичні фігури вперто не помічають ініціативи цього сезону, а одразу перемикають увагу на політичну „нєтлєнку”: законопроект із серії „поправки до конституції” за номером 3207 (див. Рудьковського і Шуфрича). Частина депутатів, зокрема Ващук – НП, Шурма – СДПУ(О), заявили, що через ініціативу уряду влада може провалити/виграти вибори, перекалатавши виборців і членів виборчкомів у вирі адмінреформи. Голова області Євген Жовтяк, котрий попри травму прокоментував ситуацію для „Ф”, твердить, що вибори можуть перетворитися на проблему лише якщо їх доведеться проводити повторно – коли адміністративно-територіальний устрій в області буде успішно впорядковано. Що впорядкування адміністративно-територіального устрою може успішно відбутися принаймні на теренах Київщини перконують такі елементарні міркування. По-перше, земля при столиці невпинно дорожчає. Мешканці сіл – аборигени і „дачники” – активно переписують у свою власність так звані землі запасу, простіше – колишні колгоспні землі. Учасниками цих переписувань звісно є місцеві сільради, райдержадміністрації і райради. Проте правочинність всіх цих довідок про приватну власність на землі „запасу” буде беззаперечною лише після впорядкування адміністративно-територіального устрою. З тієї лише причини, що райдержадміністрацій після впорядкування бюрократичної плутанини взагалі не буде, а в віданні райрад „своєї” землі взагалі не буде, ніяких „чужих” – тим паче „нічийних” – земель між двома сусідніми сільськими громадами взагалі не буде. Впорядкування, власне, у цьому і полягає. Отож навіть для голів сільрад альтернативи по суті нема. Бо ж неможливо вважати альтернативою вибір селян між спроможністю порозписувати землі „запасу” і неспроможністю це зробити! Тим паче, що у приміських селах, де вартість „сотки” сягнула вже 3 тисяч доларів, цей процес насправді триває вже років із 10. По-друге, не є перепоною зменшення кількості – укрупнення – сільрад. Мінфін цілком уповноважений довести до відома кожного голови сільради, що ухвалення кожної гривні дотації до будь-якого місцевого бюджету наступного року відбуватиметься „довго, нудно і болісно”. Бракує коштів насамперед тим сільрадам, в котрих замало мешканців. Розрахункова мінімальна кількість – 5 тисяч чоловік. Вихід один – добровільно об`єднуватися із сусідами, утворювати одну спільну громаду. Натомість, мінфін підкине трохи грошенят, щоб утримувати в кожному селі по старості, котрий би мав право виписувати різноманітні довідки. Нічого нового в цьому нема: за німців такі старости вже були у кожному селі і нічого – коли аналізувати спогади очевидців, гестапо, якого в селі не було, допікало селян, більше, ніж старости і поліцаї. Відповідно, облради цілком уповноважені затверджувати межі нових сільрад, а рішення Верховної Ради потрібне лише для затвердження меж новоутворених районів. Якщо не перекроювати карту районів, втручання законодавців взагалі зайве. І ясна річ, облдержадмінстрація може робити, що вважає за потрібне, без будь-якого дозволу з боку законодавців. Словом єдине місце, де відбуватиметься справдешня реформа, а не елементарне наведення поряду – Міністерство фінансів. Та й та реформа відбуватиметься лише на папері, оскільки зміняться лише формули і коефіцієнти „бюджетних трансфертів”. Чому „реформу” пригальмовано? Відповідь дуже проста – через невдалу назву цілком праґматичної ідеї. Реформа буксує, бо вона реформа. Чи була хоч одна реформа в Україні, якою були би задовлені? Починаючи з реформ Столипіна? Хоч насправді йдеться про елементарне впорядкування фінансів і повноважень у межах компетенції обласної держадміністрації, сільрад і Мінфіну. Чому депутати так багато говорять про ініціативу, котра на думку Жовтяка цілком спроможна відбутися природнім чином? Відповідь елементарна. Їхнє ставлення до членів кабінету, сформованого Президентом, цілком укладається в одну дуже коротку формулу: „гарні хлопці, але все що вони роблять руками...”. Хоч цю помилку урядовці припустилися таки язиком. Коментар Євгена Жовтяка: – Пане Жовтяк, складається враження, що процес впорядкування адміністративно-територіального устрою зупинився через те, що не було загального „одобрямсу”. – Справа в тому, що справді відбувається лише обговорення. Зрозуміло, що це обговорення заторкнуло поки що лише тих, хто може постраждати в процесі проведення адміністративно-територіальної реформи. Безумовно, зменшиться кількість чиновників на районному рівні, кількість сільських голів, якщо будуть укрупнятися громади. І ці люди, природно, проти проведення реформи і намагаються стверджувати, що тільки вони є представниками самоврядування і всі жителі громад їх беззаперечно підтримують. Я думаю, що вони перед тим, як посилатися на жителів, мали би жителям розповісти, в чому полягає суть адмінреформи і наскільки послуги, які надає держава, послуги, які надає місцеве самоврядування, наблизяться до кожного конкретного жителя громади. Коли б вони докладно розповіли це людям, то, очевидно, не було б підстав апелювати до людей. Тоді вони мусили б чесно сказати, що бояться за свої стільці. – Ви як голова області зацікавлені провести цю реформу до парламенстьких виборів чи після? – Я в своїх твердженнях чи в своїх діях виходжу з того постулату, що реформу вкрай необхідно здійснювати. Тому, що на рівні громади сьогодні відсутня медицина, практично відсутня на рівні громади освіта. Відсутня на рівні громади культура. Тобто немає ні бібліотеки, ні клубу, які б пристойно працювали. І все це треба негайно виправляти. Тобто треба подбати, щоб була належна освіта на рівні громади, належна охорона здоров’я. Щоб в кожному селі, навіть там, де сто хат, працювала бібліотека. Але питання полягає в тому, коли робити? Очевидно, що нелогічно проводити вибори за старим адмінтерустроєм, потім змінювати адмінтерустрій і проводити нові вибори. Очевидно, що треба, щоб закон про новий адмінтерустрій вступив в дію одночасно з проведенням виборів. Щоб новообрані ради громад одразу почали виконання своїх повноважень в повному обсязі, передбаченому адмінтерреформою. Крім названих уже культури і медицини, тобто охорони здоров’я, це і забезпечення громадського порядку. Тобто – дільничний інспектор на рівні громади. Забезпечення ветеринарного нагляду. Це також робота соціальних служб – до 12 соціальних працівників на рівні громади. Це представник пенсійного фонду на рівні громади і багато іншого. Народні депутати про намір уряду впорядкувати адміністративо-територіальний устрій. Нестор Шуфрич, Фракція Соціал-демократичної партії України (о): – Я думаю, що впорядкувати цим законом ми нічого не зможемо. Міняти кількість районів в межах однієї області – абсурд. Є законопроект 3207, який реально внесе зміни у стосунки між центральними органами влади та місцевими органами самоврядування. І цей законопроект треба приймати. Микола Рудьковський, Фракція Соціалістичної партії України: – Фракція буде підтримувати. Соціалісти підписали угоду із Віктором Андрійовичем Ющенком під час обрання його на посаду Президента України. Реформа вступить в дію. Я не маю сумнівів, що це буде саме так. – Тобто це була ініціатива соціалістів? – Ні. Це була спільна ініціатива депутатів Верховної Ради про внесення змін до законів України і Конституції. Олександр Масенко, фракція комуністів, член комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування: – По перше, я приходжу до такого висновку, що у нас адміністративно-територіальна реформа робиться лише для того, що є віце прем’єр по реформі і йому треба, як кажуть, відроблять гроші. Бо спитають: а для чого ж віце-прем’єр, служба його, якщо нічого не зробили? Із практики спілкування з виборцями, я дійшов висновку, що народ України не підтримує адміністративно-територіальну реформу. Вірніше адміністративна реформа потрібна, а територіальна ні. Територіальна ж, якщо вона і буде потрібна, це треба ще і економічний рівень підняти. Ну, от, дивіться, такий приклад. Кажуть, що буде більше забезпечення чи шкіл, чи дитячих садочків в тому чи іншому регіоні. Але якщо 5 злиденних бюджетів об’єднати в один, то хіба вона багатшою стане? Ніколи. Вона також буде злиденною І ніколи людям краще не буде, а людям будуть тільки додаткові проблеми: якусь довідку, якесь питання вирішити. Адміністративний центр буде на відстані далеко більшій, ніж зараз є. А ми знаємо, яка зараз дорожнеча із поїздками, та яке зараз сполучення, що не можна добратися. Цього не можна допустити. Але особливо це вдарить по сільських малих районах. Тих, які сільськогосподарського такого напрямку в основному. Ми знаємо, що зараз вони у дуже великому загоні, а якщо там ще й не буде центру адміністративного, якщо там не буде району, це взагалі буде місцевість, яка забута і людьми і Богом. – Зрозуміло. Ви за адміністративне впорядкування, але проти територіального? – Так. – Але що Ви маєте на увазі, коли кажете про адміністративне впорядкування? – Адміністративну реформу. Якщо ми йдемо до Європи, якщо ми спираємося на світову практику, то ми повинні застосувати і їхні методи управління. Тобто всю увагу сконцентрувати на місцевому самоврядуванні. Тобто у нас не повинно бути голів обласних державних адміністрацій, не повинно бути голів районних державних адміністрацій. Всі ці посади повинні бути виборні, посадовці повинні звітуватися перед громадою і відповідати за стан справ у тому чи іншому регіоні. – Тобто ви підтримуєте скасування райдержадміністрацій? – Не тільки... Так, це надумана структура, яка не передбачена ніяким законодавством нашої України. Це просто прихоті президента. – Деякі фахівці кажуть, що внаслідок упорядкування територіального устрою відбудеться інвентаризація нічийної землі, що між двома громадами. Що на вашу думку дасть така інвентаризація? – Абсолютно нічого не принесе, тому що це питання можна вирішити не проводячи ніякої реформи. Інвентаризацію можна проводити будь-коли. Що зараз не має структур? І органи місцевого самоврядування є, і державні органи є – ті ж адміністрації. Хіба вони не можуть визначити де земля комунальної власності, де земля державної власності і на законному рівні визначити власника цієї землі? Можливе вирішення і зараз. Це просто, вибачте за російський такий вислів, оболваніваніє населення, що ніби є якісь нагальні потреби, щоб проводити адміністративно-територіальну реформу. У нас де факто є селища міського типу, інші такі формування. які Конституцією не передбачені. То хіба це так важко привести назви у відповідність до Конституції? Для цього ж не потрібно збільшувати чи зменшувати регіони! Це можна зробити і при цій структурі – законом, який і привів би оцю всю термінологію до вимог Конституції. І нічого страшного в цьому нема. Ігор Єремеєв, Фракція Народної Партії, Член комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки: – Я вважаю, що за будь-яких обставин реформи в країні назріли і їх необхідно проводити. Але в мене як керівника фракції Народної партії і людини, яка живе в суспільстві, є вагомі застереження. Тому що дуже часто в нашій країні урядовці роблять кроки, а потім дивляться, що відбулося. І я хотів би щоби в даній ситуації на території України не відбулося повторення такої ситуації. Що ми спочатку проведемо реформу, і у вигляді реформи будемо проводити досліди, будемо дивитися, як суспільство буде реагувати на ту чи іншу річ. Тому, на мою думку, потрібно підготувати відповідні законопроекти, підготувати концепції, потім спробувати її втілити у одному якомусь конкретному регіоні в якості експерименту, отримати результати, узагальнити враження від людей і лише після того її використовувати її в масштабах держави. За всіх інших обставин, я вважаю, це буде неправильно. – Тобто ідею про експеримент у Київські області Ви підтримуєте? – Я її підтримую. Тільки це повинен бути експеримент з достатньо сильною аналітикою. Я наведу простий приклад. Тільки минулого року ми не дорахувалися з вами 10 мільйонів тонн зерна. Ми знаємо, що тоді урядовці подали недійсну інформацію про те, скільки зерна є в Україні. Скажіть мені, як ми можемо проводити таку величезну масштабну реформу, якщо ми в елементарних речах не можемо навести порядок? Я вже не кажу про соціальні наслідки. Тому я маю певні застереження з цього приводу. Вважаю, що це треба робити досить зважено. – Певно, погляди на мету врегулювання в його ініціаторів і в Вас є різними? – Ні я вважаю, що її необхідно робити. – А мета? – Щоб поліпшити життя людей, щоб забезпечити їх, щоб більше людей мало доступ до соціальної сфери і користувалися можливостями спілкування. Мета є. Але питання – як її досягнути. Щоб це не було так, як в нас завжди відбувається. Іван Заєць, Фракція Української Народної Партії, Член комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: – Існує потреба впорядкування адміністративно-територіального устрою. Суть головної ідеї цієї реформи полягає в тому, щоб забезпечити сталий розвиток регіонів і покращити послуги, які надаються громадянам місцевим самоврядування і органами влади. Ця спрямованість не викликає в мене жодного сумніву. Питання полягає лише в тому, яким чином підготувати і провести цю реформу? Бо певний час ми бачили лише фетишизацію пропозицій щодо укрупнення самоврядних громад і територіально- адміністративних одиниць. Таких, як райони. – А вже її нема – тієї фетишизації? – Чому нема? – Фраза така пролунала: „певний час спостерігалася фетишизація...”. Я зауважив, що Ви вжили форму минулого часу. – Так, певний час ми спостерігали фетишизацію деяких пропозицій, що свідчило про достатньо поверховий підхід уряду до проведення цієї реформи. Насправді територіальна чи адміністративно-територіальна реформа має три блоки. перший блок це власне організація влади по територіям. Другий блок це перерозподіл повноважень між органами державної влади і органами місцевого самоврядування тієї ж громади. Третій блок – це фінансове забезпечення самостійності і необхідного потенціалу громади. Така серйозна реформа зачіпає кожного громадянина, кожне підприємство, кожну територію. Тому приступати до її проведення можна лише тоді, коли проясняться всі складові цих трьох блоків адміністративної реформи. На мою думку, найслабшим є блок фінансового забезпечення потенціалу громади. Тут слід здійснити великі зміни у податковому законодавстві, багатьох інших законах. Цей блок найслабше пропрацьований. – Тобто тільки через рік можна починати впорядковувати? – По перше, не йдеться про те, коли його можна впроваджувати. Друге це треба все ж уточнювати повноваження органів державної влади і громади. Всі ці блоки адміністративно- територіальної реформи піддаються кількісному обрахуванню. Сьогодні є математичні моделі, які дозволяють нам змоделювати кілька варіантів цієї реформи. Тому треба здійснити моделювання всіх цих складових і всієї реформи разом. І треба піти на якийсь експеримент. Для цього треба виділити кілька областей і там здійснити цей експеримент. Для серйозної реформи ще потрібен час. Вона стартувала кілька місяців тому, і поки що були тільки розмови про неї. Це було вироблення шляхів її здійснення, з’ясування позицій. Проте слова до діла не підшиєш. Слід піти іншим шляхом: провести певні розрахунки, показати зміни до податкового законодавства, показали, як фінансово треба наповнити громаду, яка ідеологія буде застосовуватися до того чи іншого регіону. Тому що дуже багато особливостей. Донецьк - це одні особливості. Гірська зона – це інші особливості, Чорнобильські регіони – це ще інші особливості. У чорнобильських регіонах треба застосовувати ідеологію відродження території, ідеологію відродження населених пунктів, які там є. І якщо хочете то має бути ідеологія покращення здоров’я людей, які там є. Тобто йдеться про ідеологію відродження, в основі якої лежить ідеологія реабілітації цього регіону. Якщо говорити про карпатський регіон, там мова йде про те, що випереджаючими заходами слід розбудовувати інфраструктуру. Оскільки дуже велика протяжність населених пунктів у горах. відсутність будь-яких шляхів сполучення. Там нема не то що сучасної, а взагалі будь-якої інфраструктури. Тому лише укрупнення сільрад і навіть самі зміни у фінансовому забезпеченні всіх самоврядницьких функцій не приведуть до очікуваного результату, якщо не виділити кошти і не здійснити політику випереджаючого розвитку інфраструктури цих регіонів. Якщо на все це зважити, то я б сказав, що треба ще попрацювати над адміністративно-територіальною реформою в плані того, щоб чітко мати прораховані на кількісному рівні показники по всіх цих трьох блоках. Але і відступати тут те жне можна. Тому що відступати, означає втратити час. Думаю, реально було б дійсно через рік вийти на таку реформу. – А оголошені плани експерименту у Київській області?.. – Знову ж таки, я за експеримент. Але навіть експеримент повинен бути прорахований. Спершу повинна бути модель адміністративно-територіального устрою всієї України. Тому всі ці самі параметри, які ми мусимо полічити, всі ці повноваження органів влади, фінансове забезпечення потенціалу громад , все це повинно бути прораховане стосовно кожного конкретного регіону. А не так – оголошуємо експеримент, а потім, вже по ходу експеримента, починаємо щось вигадувати. В цьому питанні повинна бути висока ясність, повинні бути рішення стратегічного характеру. І повинно бути чітке бачення на роки буквально: що будемо робити і що має з того вийти. – Тобто, ясності нема? Рішень стратегічного характеру нема? Є тільки бажання? – Ну, я б сказав, що чіткого бачення адміністративно-територіального устрою ще нема у влади, але є бажання її проводити. Це теж важливо. Треба дорожити цим бажанням. Але не вдаватися до авантюр. Це серйозні речі. – То фракція підтримує голову області Жовтяка? – Що таке підтримувати Жовтяка? Ще ж ми не знаємо, що воно буде, як воно буде! Нам треба знати конкретно – що в Київській області реалізується такий експеримент за такими параметрами. Ми ще нічого не знаємо. Тому ставити питання про підтримку чи не підтримку голови області сьогодні ще абсолютно рано. – Але ж презентація плану врегулювання адміністративно-територіального устрою вже відбулася. – То не презентація. Такі презентації у кожній області відбулися. Ігор Шурма, Член комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, Фракція Соціал-демократичної партії України (о) Шурма СДПУ(О): – Впорядкування адміністративно-територіального устрою, на Вашу думку, має бути перед парламентськими виборами? Після них? Чи взагалі не повинне бути? – На мою думку, адміністративна реформа це є беззаперечний атрибут розвитку України. Але приступати до її реалізації треба одразу після перегонів парламентської виборчої кампанії по тій причині, що той хаос, який виникне в період проведення адміністративної реформи, буде сприяти застосуванню адміністративного тиску. А то, що такий адмінресурс і такий тиск будуть застосовуватись, свідчить те, що сьогодні партія Народний союз “Наша Україна” як спрут проникла в усі органи державного управління. Що можна очікувати скажімо від першого заступника голови ДПА України Катеринчука, який їде в Луганську область і каже, що він їде по завданню партії? Про що можна говорити, якщо Безсмертний і інші керівники цієї політичної сили не заперечують застосування свого потенціалу для розвитку партії? Тому, гадаю, проведення такої реформи на руку новій владі. Її приведення до виборів – це створення хаосу, аби вибори були непрозорими. Влада тоді виграє убудь-якомуразі. Якщо вони досягають позитивного результату, це означатиме, що вони того тиску досягнули і відповідальності не буде жодної. Якщо, не дай Бог, вибори відбудуться не за їхнім сценарієм, вони скажуть, що опозиційні сили скориставшись тою реформою зробили все, аби вибори були сфальшовані. Тобто адмінреформа до виборів – на користь владі. – Тобто ви не сприймаєте адмінреформу як засіб виграти парламентські вибори? – Я, власне, вважаю адмінреформу засобом застосування адмінресурсу і тиску. Тільки якщо він не буде результативний, влада матиме всі можливості відміняти вибори і говорити, що опозиційні сили скористалися недосконалістю процесів адмінреформи. Адмінреформа у будь-якому випадку є на руку владі. – Шуфрич висловився у тому сенсі, що потрібне не впорядкування адміністративно-територіального устрою, а голосування законопроекту 3207. А я чесно кажучи зв’язку в цьому не бачу. – Я не хочу коментувати слова Шуфрича, я можу коментувати дії влади, що представники її політичних сил проголосували реформу пакетом у залі, а зараз прагнуть зайнятися ревізією проголосованих домовленостей. Тому я вважаю, що це недопустимо і для цивілізованого світу буде незрозуміло. Але якщо вони це зроблять, вони прискорять своє майбутнє. На моду думку, не дуже веселе. – Тобто законопроект, який буде вноситися в парламент з метою впорядкування адміністративно-територіального устрою, це ї буде ревізія домовленостей того пакету? – Законопроект передбачає розгляд даного питання у сесійній залі і його прийняття. – Майже зрозуміло... – Законопроект 3207 – це є проект конституційної реформи на рівні місцевого самоврядування. В пакеті домовленостей – прийняття і голосування за цей проект восени. Це не є адмінреформа. Адмінреформа це те, що хоче зробити Безсмертний, – перекроїти адміністративний устрій всієї України. – Може, для того, щоб потім не голосувати за законопроект 3207? – Я не знаю для чого їм адмінреформа до парламентських перегонів. Не маючи чим зайнятися, люди створюють партію, потім думають як тій партії забезпечити 105 відсотків перемоги. Скажімо так – це адміністративна реформа по новому. Катерина Ващук, Член комітет з питань фінансів і банківської діяльності, Фракція Народної Партії: – Питання дуже актуальне, і дуже добре, що над цим питання працює уряд і Безсмертний. Але методика нам не цілком зрозуміла. Зокрема питання э щодо поспішності об’єднання сільських громад за критерієм кількості жителів без врахування особливостей наявної інфраструктури, доріг нормальних, без можливості охопити увагою все населення. Я думаю, що до сільських громад треба йти в останню чергу. Та й взагалі реформування територій за кількістю жителів не завжди виправдане. Бо є території щільно заселені. Є території менш щільно заселені. Якщо відстані між населеними пунктами будуть дуже великі, людям за довідкою як дістатися? Якщо між штучно об’єднаними селами і дороги нема, і автобус не ходить! Тому все треба рахувати. Порахувати, що це буде коштувати українському бюджету. По-друге, формування бюджету українського. Зробити таким, щоб бюджет врахував інтереси сільських районних і регіональних тобто самоврядних громад. Щоб вони могли виконувати свої обов’язки. Це можна зробити через податки. Скажімо, оці податки залишаються і вони покривають потреби. Тобто це має йти в комплексі. А мені здається, що акцент робиться на цій межовій реформі, щодо кількості жителів. Оце з моєї точки зору і так само кажуть мох виборці абсолютно не виправдано. – Експеримент потрібен? – Так. Я б зробила це спочатку на одному якомусь регіоні. Такому, який характерний для всієї України, і подивилася б, що з цього буде. Перш ніж переносити на всю українську державу. Бо це дуже болюча тема. Бо одна справа коли в голови сільської ради 5-6 сіл, і зовсім інша справа коли 10-12 сіл. І всі на відстані до 10 12 кілометрів. Як? Як от працювати з народом?! – Здається, кабмін прагне ухвалити рішення про експеримент у Київській області. Київщина – характерний регіон для України? – Так, в якійсь мірі Київщина характерний регіон для України. Вона – центр України. Можна найкраще проконтролювати. Тут є райони, характерні і для полісся, і для степової, і для чорноземної зони. Я думаю, що це область цікава для експерименту. Можна попробувати. – Заплановано в перебігу врегулювання адмін.-тер. устрою скасування райдержадміністрацій. Ви це підтримуєте? – Вітаємо, якщо на рівні району залишаються вибори районного голови. Наша фракція ініціювала і в змінах до конституції виборність голови регіону, тобто області району. Тоді буде менша спокуса використовувати владу в усіх непотрібних моментах. Бо коли є владна вертикаль у державі і губернатор чи глава райдержадміністрації знає, що залежить лише від однієї людини в цій державі, він виконує лише його команди. Чи треба фальшувати вибори, чи треба когось затиснути, чи треба натиснути на податківців, щоб якусь бізнесову фірму розірвали – він виконує команду. А ще було б добре, коли б цю команду давав один президент. Він мудрий – то не дасть дурних команд. Проте, за президентом є ціла команда людей, які від його імені працюють. Тому, коли районний чи обласний керівник буде обиратися так само, як сільський і як президент України, він буде залежати лише від волі населення, тих, хто його обирав, від народу. Тоді справді можна говорити про демократизацію управлінської структури в Україні. Бо тоді інтереси населення будуть вищі і будуть захищатися. Інтереси населення, інтереси краю. Тоді будуть вони найвищі, а не інтереси високих посадовців. Валентин Ландик, Фракція "Регіони України": – Ваше ставлення і ставлення фракції до ініціативи уряду з впорядкування адміністративно-територіального устрою – Я б не хотів сьогодні говорити про ставлення фракції, можу висловити власну думку. Час реформ на адміністративно-територіальному рівні справді настав. Дійсно 25 областей плюс Київ і Севастополь – 27 – це забагато. Але я уважно читав законопроект Романа Безсмертного, там дуже багато є незрозумілого. Погоджуюсь, що громада має налічувати не менше 5 тисяч мешканців. Але незрозуміло, хто ж відповідатиме за ті дороги, каналізацію, дахи, які течуть і не течуть, за газ... Таких речей дуже багато, воно все потрібне і дошкульне. Мені імпонує те, що ці питання ініціатори реформ виносять на народ, на громадське обговорення, щоб таким чином вийти на щось реальне. Але я не бачу, щоб ми найближчі три роки прийняли те, що пропонується, тобто законопроект, який нам дали про адмінтерустрій. – Якщо я правильно зрозумів те, що міститься між рядками у сказаному Вами, то Ви побоюєтесь, що дуже багато повноважень відійдуть до мінтрансу і інших центральних органів влади? – Ну, по-перше, не так вже й багато, а, по-друге, знаєте, я вже нічого не боюсь, але гадаю досить вже цих експериментів... – Підозрюєте, що так і буде – Є щось таке. Я все ж не хотів би, щоб наші міністерства перетворювалися на держави в державі. А воно так і було. Їм бракувало тільки гроші свої ввести... Це дуже і дуже серйозне питання. І ще: передбачено провести експеримент у Київській області. Так проведіть тоді цей експеримент і в Донецькій області чи Дніпропетровській, і у Львівській. Треба брати отаким чином. Тоді можна хоч щось побачити. А Київська область є загалом сільськогосподарською. Як можна на її прикладі робити висновок, що це добре, чи не добре. – Тобто навіть позитивний результат цього експерименту Вас не переконає? – Та ні, я не про те. Я сказав, що я за реформу, за зменшення кількості областей. Я б волів би, чи земель чи як їх назвати у нас було 12-13. Я за те, щоб скоротити апарат, щоб все ж хтось почав працювати. В народі кажуть: а хто ж копати буде? Кому лопата дістанеться? Якщо в кожній громаді почнемо перелічувати представників всіх міністерств – мінтрансу мінекобезпеки і так далі. І всі з ложкою. А хто ж з лопатою?! Юрій Кармазін, Фракція "Наша Україна", Голова підкомітету Комітет з питань правової політики: – Експеримент з впорядкування АТ устрою має відбутись до парламентських виборів чи після них? – По-перше, – після. По-друге, – все має бути продумане, тому що експериментувати треба не на людях, а на собаках Павло Мовчан, фракція Української народної партії, Перший заступник голови комітету з питань культури і духовності: – Експеримент з урегулювання АТ устрою. Те, що реформою називають... – Та не буде всього цього. Це все міфологія. Сучасна нова міфологія. Якщо ми говорили про стару міфологію – про ринкову економіку, демократизацію і все, що пов’язано із періодом Леоніда Даниловича, – це все завершилося. Потрібні нові ідеологеми. Вони будуть задіяні. – Яким чином, скажіть, їх впровадити? Якщо хочуть все це через коліно робити – воно буде антиконституційним. Які потрібні тут зміни, де вони наберуть, якщо все, що можна було, вони вже профукали – нанайці. – Ви про кого кажете? – Про "нанайців" – Народний союз „Наша Україна”. – Отже Жовтяк, член УНП, – заложник цієї політики? – Справа не в ньому. Жовтяк сумлінна людина. Буде виконувати все те, що будуть робити сумлінні люди на своїх місцях. Був би я на своєму місці, я б те саме робив би. Я причетний до тої політики, яка перемогла. Інша справа, що вони роблять вигляд, що нас там не було. – Соціалісти кажуть, що то було предметом домовленості: умова створення блоку перед виборами. – То нехай нанайці домовляються і йдуть на вибори разом з Морозом, а не з нами. Ще й з Петром Симоненком нехай домовляться і йдуть. Анатолій Мокроусов, фракція партії "Єдина Україна", член комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування: – ... Подивіться, що там рік-два, скільки вам там потрібно, а потім приймайте рішення. З фахівцями якось зустріньтесь. Оце так само сьогодні говоримо про адміністративно-територіальну реформу. Ну, це анекдот та й годі. Ну, давайте хоч в цій системі наведемо порядок елементарний. Так, чи ні? Ну, я не знаю, хто це видумує? – Ми зараз проект впорядкування адміністративно-територіального устрою обговорюємо? – Так. Я з великою повагою до Романа Безсмертного ставлюся. Але коли в державі коїться те, що коїться, та ще й ламать те, що маємо! Ну от уявіть собі. Я працював 10 років главою райадміністрації. Вчора там, чи коли, назначають когось з Майдану. Він не працював у цій системі, був в кращому разі чи під слідством, чи сантехніком. І йому ще й об’єднують там 5 міст чи 5 сіл... То дійсно питання іншого порядку. Але... – Тобто вам найбільше не подобається, що керівники адміністративно-територіальних одиниць і будуть виборними? – Ні, мені це подобається?! – Тоді я не збагну Вашої фрази про Майдан... – А сьогодні поміняли – 20 тисяч нових призначили. Ніхто ж нікого не вибирав! Хто кого обирав? Зняли і поставили. Давайте почнемо з голів областей Губернаторів обирали? Нехай їх обирають. Я за це двома руками. Давайте голів районів в Києві обирати! Чого ви Харитончука вовтузите? – ?!! – Він нижче другого місяця за останні 5 років не опускався. В Києві не опускався його район нижче другого місця! За що ж його знімати? Кажуть, він співчував Януковичу. Так 50 відсотків співчували Януковичу. Так? –... – Так що всіх знімати? Всіх бити мегафоном, чи що? Чому Президент не викличе його і не скаже: "Микола напиши заяву". Чому Омельченко його не викличе? Чому повинні люди з вулиці... Кажуть, що то мешканці району. Які там мешканці! Там ні одного мешканця не було з Шевченківського району! Якщо б то на Троєщині було... Ну, знаєте, там компактне проживання... – З Ваших слів можна зробити висновок, що Ви вважаєте, ніби експеримент зі впорядкування адміністративно-територіального устрою потрібен, щоб зняти Харитончука... – Адміністративно-територіальна реформа Києва зовсім не стосується. Я лише розповідаю, що в нас зараз коїться, і що може бути за умови втілення адміністративно-територіальнох реформи... Іван Бокий, Фракція Соціалістичної партії України, член комітету з питань Європейської інтеграції: – Експеримент з врегулювання АТ устрою. Те, що реформою називають. Тенденції, перспектива, оцінки... Рудьковський сказав, що такою була умова створення передвиборного блоку 2004 з Ющенком. – Ніколи соціалісти не вимагали адміністративно-територіальної реформи. З однієї простої причини: всякі укрупнення для села це величезна біда. Всякі укрупнення ведуть до знищення села. Я маю на увазі, що за нинішніх обставин це веде до розвалу економіки. А взагалі село зникає, коли зникає школа, зникає лікарня, коли зникає сільська рада. Тому ці укрупнення сільських громад до 5-6 тисяч, я думаю, що це не підкріплене всіляким науковими розрахунками. А якщо розрахунки були, то якісь кон’юнктурні. І вона знову завдасть до величезної шкоди селу: Постаріння, обезлюднення, обезгрошівлення. Бо бідного до бідного приєднай – багатим не станеш. І тут іще така важлива штука: адміністративна реформа по суті продовжує земельну реформу. А і та реформа руїнницька і ця реформа руїнницька. – Чому ж Рудьковський сказав, що реформа була предметом домовленості? – Не знаю. Предметом домовленості було одне – включення соціальних вимог, соціальної програми нашої. Ну і плюс були по резонансних справах домовленості. По адміністративній реформі ніяких домовленостей у нас не було. Не знаю, звідки Микола взяв і для чого він все це говорив. – В мене склалося враження, що він пропонований експеримент підтримує. Навіть вимагає Можна говорити про різні підходи у фракції? – Фракція консолідовано сьогодні заявила, що вона проти непродуманої адміністративної реформи. Якщо реформа і повинна бути, вона повинна бути підготовленою Вона повинна проводитися після того, як село буде витягнуте з економічної кризи. В умовах економічної кризи додавати ще цю кризу довіри людей до влади, я думаю, що це більш, ніж нерозумно.