Євроінтеграційний законопроєкт № 14005, який Верховна рада ухвалила на початку квітня, викликав неоднозначну реакцію ще під час першого читання: дехто знайшов у ньому нові підстави для конфіскації майна через борги. Міністерство юстиції тоді окремо пояснило, чому це не так. «Слово і діло» пояснює, що насправді передбачає новий закон та як він змінить стягнення боргів.
Законопроєкт № 14005 має статус євроінтеграційного. Іншими словами, він наближає наше законодавство до стандартів ЄС. Після ухвалення Верховною Радою він офіційно став законом України № 4833-IX. Його повна назва звучить так:
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження».
Головним нововведенням до процесу стягнення боргів, яке пропонує закон, стало використання цифрових інструментів та автоматизації.
Центральним інструментом цього є Автоматизована система виконавчого провадження (АСВП), яка використовуватиме Єдиний реєстр боржників. За допомогою неї у цифровій формі та автоматично відбуватимуться низка етапів стягнення боргів, які раніше вимагали участі працівників відповідних органів:
- загальне спрощення виконавчого провадження: формування необхідних документів у електронному вигляді та їхнє автоматичне надсилання відповідно до закону, а також захист цих документів від несанкціонованих змін чи перегляду;
- автоматичне зняття арештів: якщо заборгованість є меншою за 10 мінімальних зарплат, то після її погашення людина автоматично буде виключена з Реєстру боржників. Так само автоматично будуть оновлюватися й решта даних провадження;
- запобігання відчуженню майна боржниками. Іншими словами, боржник не зможе продати або переписати своє рухоме чи нерухоме майно, поки перебуває у Реєстрі боржників, адже той автоматично обмінюватиметься даними про арештоване майно з іншими держреєстрами.
Крім того, новий закон посилює роль банків задля уникнення схем ухилення від арешту майна:
- банки та інші депозитарні суб’єкти зобов’язані підключитися до Автоматизованої системи;
- у разі відкриття чи закриття банківського рахунку особи, яка перебуває у Реєстрі боржників, банк зобов’язаний повідомити про усі зміни відповідний державний орган або приватного виконавця;
- виконавець провадження має право винести рішення про арешт депозитного рахунку боржника і отримання з нього суми, потрібної для закриття заборгованості.
Також закон вводить зміни у випадки стягнення єдиного житла боржника. Попередні обмеження дозволяли лазівки як з боку боржника, так і з боку виконавців провадження. Новий закон чіткіше регламентує такі випадки:
- підвищено суму боргу, потрібну для стягнення єдиного житла боржника — з 20 до 50 розмірів мінімальної зарплати. З чинною мінімальною зарплатою (8647 грн) це означає, що якщо ваша заборгованість менша 432 350 гривень, то у вас не мають права відчужувати житло. Утім, як і раніше, житло не вважається єдиним, якщо на вас записана частка іншої нерухомості;
- заборонено стягнення єдиного житла військовослужбовців під час воєнного стану — навіть якщо виконується умова про мінімальний розмір боргу;
- однак, в обох випадках лишаються винятки. Якщо єдине житло є предметом застави цього боргу, або ж у разі необхідності компенсувати збитки, завдані кримінальним правопорушенням, то у боржника можуть його стягнути;
- крім того, закон передбачає зняття арештів і виключення з реєстру осіб, які мають заборгованості за житлово-комунальні послуги у зоні бойових дій.
Весь процес виявлення, арешту й відчуження нерухомості тепер відбуватиметься в електронному вигляді та за допомогою автоматичної взаємодії між реєстрами. Таким чином, закон передбачає зменшення впливу людського фактору та запровадження прозорішої системи стягнення боргів.
Закон поступово набиратиме чинності: частина пунктів мали запрацювати вже з 24 квітня — наступного дня після офіційної публікації закону. Йдеться про захист єдиного житла військовослужбовців та перехідний етап оновлення та перевірки Реєстру боржників.
Решта пунктів, які передбачають створення і практичне запровадження Автоматизованої системи виконавчого провадження, повинні запрацювати через 6 місяців з часу публікації закону — 23 жовтня 2026 року.
За матеріалами видання Слово і діло
