Судова система України продовжує розглядати резонансну справу, що стосується краху БГ Банк та завданих збитків у розмірі понад 300 млн гривень. У центрі схеми — колишня головна бухгалтерка банку, Тетяна Миколаївна Кіньколих, яка, за версією слідства, нібито могла бути співучасницею схеми умисного ухилення від сплати податків. Але попри спроби уникнути суворого покарання, її плани поки що не знаходять підтримки у судів. Більш того, її чоловік працює в НБУ, що може свідчити про потенційний конфлікт інтересів.
Тетяна Кіньколих, ліквідовані банки і чоловік в НБУ
Тетяна Кіньколих працювала у банках, які так чи інакше виводили з ринку з різних причин, у її резюме – БГ Банк, визнаний неплатоспроможним, самоліквідований Фінексбанк та інші – колись успішні, а тепер зниклі фінустанови України.
Чоловік Тетяни Кіньколих, згідно з декларацією, працює в Нацбанку України на посаді старшого фахівця. Теоретично, така ситуація створює потенційний конфлікт інтересів, який може бути підставою для залучення особи до корупційних схем. Однак, сам факт родинних зв’язків не є автоматичним доказом причетності до протиправних дій.
Якщо чоловік, працюючи в НБУ, мав доступ до інформації, що стосується банків, де працювала його дружина-бухгалтерка, і міг впливати на рішення щодо цих банків (наприклад, щодо їхньої ліквідації, перевірок тощо), це може свідчити про конфлікт інтересів.
Що сталось з БГ Банк: виведення 300 млн грн
27 листопада 2014 року Національний банк України ухвалив рішення віднести ПАТ «БГ Банк» до категорії неплатоспроможних. Одночасно з цим у банку було введено тимчасову адміністрацію: з 28 листопада 2014 до 27 лютого 2015 року, з метою захисту інтересів клієнтів і виявлення й усунення порушень.
Причини банкрутства: погіршення фінансового стану, дефіцит ліквідності, невиконання зобов’язань перед вкладниками та кредиторами, незадовільні плани фінансового оздоровлення від акціонерів/керівництва.
У січні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) розкрив, що менше ніж за місяць до визнання банку неплатоспроможним було реалізовано схеми виведення ліквідних активів на суму майже 300 млн грн. Усі махінації провели протягом лише одного тижня, перед цим відбулася зміна акціонерів та керівництва
За даними слідства, банк продав 4 699 шт ОВДП (облігацій внутрішніх державних позик), номінальною вартістю 4,7 млн USD (≈ 60,87 млн грн на день угоди) за всього 8 300 грн — ціна виявилася більш ніж у 7 000 разів нижчою за номінал. Збиток для банку — щонайменше 71,15 млн грн
Відступлення прав вимоги (кредитні портфелі) на загальну номінальну суму — 235,29 млн грн. Продано за 23,53 млн грн, що у 10 разів менше за номінал. При цьому права передавалися вартісністю майна: 466,59 млн грн забезпечення.Збитки — 211,76 млн грн
Фіктивна операція з переведення боргу: унаслідок такого договору втрата активу за кредитом — 4,32 млн EUR (~74,6 млн грн). Умовами договору було знято поручительство й заставу, що лишило незабезпечену заборгованість.
Усі виявлені операції стали підставою для кримінальних проваджень. Колишні керівники банку отримали обвинувачення, подано матеріальні позови. А тепер дійшла черга і до інших учасників схеми.
В чому підозрюють бухгалтерку Кіньколих
Згідно з матеріалами справи, Тетяна Кіньколих, яка обіймала посаду головного бухгалтера БГ Банк, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Їй інкримінують пособництво в ухиленні від сплати податків та виведення з банку понад 300 млн гривень до визнання його неплатоспроможним.
Ці дії мали катастрофічні наслідки: банк, який вважався успішним, зрештою втратив ліцензію Національного банку України. Питання про те, куди Кіньколих і подільники могли вивести «зекономлені» кошти, залишається відкритим.
Як Кіньколих намагається уникнути суворого покарання
З моменту початку розслідування Тетяна Кіньколих, за інформацією з судових засідань, намагалася скористатися механізмом угоди про визнання винуватості. Цей юридичний інструмент дозволяє обвинуваченому отримати пом’якшене покарання, як правило, у вигляді штрафу, в обмін на визнання своєї вини.
Проте такий шлях є вигідним лише для обвинуваченої, оскільки штраф, про який йшлося, був би мізерним порівняно із загальною сумою збитків. Це дозволило б екс-головній бухгалтерці БГ Банк уникнути конфіскації майна та можливого позбавлення волі, залишаючи при цьому значну частину ймовірно прихованих коштів. Очевидно, що подібна угода не відповідає принципу справедливості.
Суди відмовляють одіозній бухгалтерці в укладенні угоди
Cуди послідовно відмовляють у затвердженні такої угоди бухгалтерці, яка разом з подільниками довела БГ Банк до банкрутства. Перша спроба була зроблена у Голосіївському суді міста Києва, який, розглянувши всі обставини, відхилив пропозицію. Ця інформація була підтверджена у рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Вдруге таку ж угоду було представлено до розгляду у Шевченківському районному суді. Суд, ведучи розгляд справи, також зважив усі аргументи та відмовив у її затвердженні. Рішення суддів вказує на те, що для досягнення справедливого вироку необхідно повне відшкодування завданих збитків, а не лише формальне визнання провини.
Перспективи та подальший перебіг справи
Відмова судів у затвердженні угоди означає, що справа буде розглядатися по суті, а обвинуваченій загрожує повний спектр покарання, передбачений українським законодавством. Окрім штрафу, покарання може включати конфіскацію майна, яке, за припущеннями, вже могло бути переписане на інших осіб. Однак найважливішим наслідком може стати позбавлення волі для бухгалтерки БГ Банк Кіньколих та її екс-подільників.
Судовий процес триває, і суспільство уважно стежить за його розвитком. Головне завдання правосуддя — не лише встановити вину, а й домогтися відшкодування збитків державі. Поки що, «награбоване» залишається у «схроні», але відмова судів у полегшеному покаранні дає надію, що фігурантам справи не вдасться уникнути відповідальності. Слідкуємо за подальшим розвитком подій.
