2024 рік був багатим на виклики та зміни. Що буде з українськими державними фінансами у 2025 році?
"Українська правда" звернулася до переможців премії "УП-100" і попросила написати, чим запам'ятався 2024 рік і які виклики чекають на Україну в 2025 році. Нижче – погляд голови Національного банку Андрія Пишного.
На початку 2024 року ми чітко усвідомлювали, що вона не буде легкою подорожжю. Таку характеристику можна сміливо застосовувати і до 2025 року. Водночас 2024 рік був не лише про виклики, а й про важливі зміни та досягнення, які зменшують ризики для наступного року та які стали можливими завдяки синергії зусиль.
Рішення партнерів щодо спрямування доходів від заморожених російських активів на користь України - один із таких важливих прикладів. Це результат взаємодії, політичної волі, ефективної дипломатії та максимальної сконцентрованості уваги та експертизи на цьому питанні з боку української сторони: президента, уряду, Національного банку.
Перехід до гнучкого інфляційного таргетування, другий рік беземісійного фінансування бюджету, повна адаптація валютного ринку до гнучкості курсу, що керується, пом'якшення обмежень, розвиток кредитування, рекорди за кількістю переглядів програми МВФ. Це лише частина з того, що вдалося.
Ці зміни створюють основу для відновлення економіки та посилюють здатність країни на шляху до перемоги. Саме це, до речі, є однією із цілей програми МВФ. Втім, ризики, що генерує війна, залишаються значними.
З чим завершуємо 2024 рік
Обстріл росіян енергетичної інфраструктури України не зміг зупинити українську економіку. Вона відновлюється, незважаючи на більший енергодефіцит та нижчі врожаї. Економіку багато в чому підтримують значні витрати бюджету, які залишаться суттєвими й у наступному році з огляду на анонсовані обсяги міжнародної допомоги. Споживчий попит повільно відновлюється, а адаптивність підприємств справді вражає.
Безперебійна робота банківської системи та зусилля НБУ щодо збереження стійкості валютного ринку та стримування інфляційних процесів є основою для відновлення. За нашим прогнозом, економіка 2024 року зросте на близько 4%.
Інфляція зростає з другого півріччя 2024 року, але прогнозована така тенденція. Очікуючи на розворот інфляційного тренду, НБУ в середині року призупинив зниження облікової ставки. Проте інфляція зростає швидше, ніж ми прогнозували і більшість аналітиків. Насамперед - через суттєвий вплив посухи та, відповідно, наслідків меншої пропозиції продуктів харчування.
Ми тримаємо руку на пульсі щодо інфляції, адже є зобов'язання привести її до мети 5% на горизонті політики. Про наші дії та плани - далі.
Зовнішня допомога значна, а невизначеність щодо її достатності у 2025 році суттєво знизилася. Це гарна новина. Всього з початку 2024 року Україна отримала майже 42,5 млрд дол., а 2025 року має отримати 38,4 млрд дол.
Разом із залученнями уряду на внутрішньому борговому ринку міжнародна допомога дає змогу фінансувати дефіцит бюджету. Міжнародні резерви достатні підтримки стійкості валютного ринку. За нашим прогнозом, наприкінці 2025 року резерви становитимуть близько 41 млрд дол.
Завдання на 2025 рік: перехід до зниження інфляції
Перехід до стійкого зниження інфляції сприятиме вичерпання ефектів тимчасових факторів. Надходження нового врожаю підтримає пропозицію продовольства. Витрати на енергоавтономність зменшаться, адже підприємства вже купили обладнання та заклали витрати у ціни. Очікується, що інфляція в країнах-партнерах теж піде на спад, що зменшить інфляцію, що "імпортується".
Монетарна політика НБУ буде важливою частиною цього процесу. У грудні НБУ підвищив облікову ставку з 13% до 13,5%, щоб стримати інфляційні процеси у 2025 році та зберегти контроль над інфляційними очікуваннями.
Хоча прискорення інфляції спричинене переважно тимчасовими чинниками, бачимо, що увага суспільства до інфляції зростає. Без належної реакції з боку НБУ це може призвести до погіршення очікувань щодо майбутньої інфляції та, як наслідок, розкручування інфляційної спіралі. Для НБУ важливо це запобігти.
Поки ті, хто зробили критику НБУ своєю професією, пишуть, що облікова ставка не працює, банки вже призупинили зниження ставок за гривневими депозитами. Можливість захистити заощадження завдяки гривневим депозитам та ОВДП зберігається. Як результат, маємо у 2024 році приріст термінових коштів населення у гривні, зокрема гривневий портфель ОВДП громадян зріс більш ніж у 1,5 раза.
Для нас важливо, щоб гривня залишалася привабливою для заощаджень. Найближчими місяцями НБУ посилюватиме відсоткову політику, якщо ознаки стійкості інфляційних процесів та загрози розбалансування очікувань зберігатимуться.
Ще одним важливим елементом повернення інфляції на траєкторію зниження залишиться збереження стійкості валютного ринку. Це означає незмінність курсу. Він вагатиметься в обидві сторони, реагуючи на зміну ринкових умов. Водночас такі коливання будуть помірними та не завадять виконанню нашого зобов'язання щодо інфляції.
Економіка і надалі відновлюватиметься, незважаючи на наслідки війни
Ми очікуємо, що економіка у 2025 році зросте на 4,3%. Динаміку зростання ВВП підтримає збереження державних стимулів завдяки значній міжнародній допомозі та подальше відновлення внутрішнього попиту. Вплине й стійкий зовнішній попит на товари українського експорту, і інвестиції у відновлення, зокрема енергетичного сектора. Йдеться не лише про міжнародну підтримку.
Українські банки активно залучаються до відновлення енергетики через кредитування. У рамках спільного меморандуму банки з червня розпочали фінансування проектів бізнесу на енергетичні потреби понад 8 млрд грн. Загальна профінансована потужність генерації за наданими бізнесу позиками – понад 400 мВт.
Зростання конкуренції між банками. Ми проаналізували причини відмови від кредиту. Виявилося, що основна з них – позичальник знайшов найкращу пропозицію від іншого банку.
Ставки за кредитами бізнесу зараз на докоподібному рівні – нижчі за 15%. Загалом з початку 2024 року кредитний портфель підприємств зріс на понад 20%, а портфель населення - майже на 40%. Це вдвічі перевищило очікування банків.
Я оптимістично налаштований і переконаний, що внесок банківського сектора у відновлення економіки буде значним, зокрема завдяки накопиченому запасу міцності. НБУ докладе для цього максимум зусиль. Додатково ми сфокусуємось на розвитку галузевого кредитування. Зокрема, у 2025 році плануємо розпочати розробку стратегії розвитку іпотеки.
Декілька слів про ринок праці. Підприємства зазначають, що однією з найбільших проблем є набір персоналу. Для окремих регіонів ця проблема навіть суттєвіша, ніж ризики безпеки. На жаль, таку ситуацію ми прогнозуємо і надалі. Диспропорції на ринку збережуться, незважаючи на поступове зростання кількості резюме – таку тенденцію спостерігаємо останнім часом.
Стійкий попит на робітників поступово зменшуватиме рівень безробіття. Дефіцит працівників стимулюватиме подальше зростання рівня оплати праці. Очікується, що 2024 року рівень реальних зарплат досягне показників, які були до великої війни. Хороша новина в тому, що це підтримає споживання, яке є важливим драйвером економічного відновлення. Однак у 2025 році темпи зростання зарплат уповільняться, що вже сприятиме стримуванню інфляції.
Війна залишається головним генератором ризиків
Через війну зберігаються ризики втрати людей, територій, виробництв та пов'язаного з цим зменшення економічного потенціалу. Швидкість повернення економіки до нормальних умов залежатиме від характеру та тривалості війни.
Серед інших ризиків, пов'язаних із війною, - виникнення додаткових бюджетних потреб, можливе додаткове підвищення податків, подальше пошкодження інфраструктури, насамперед енергетичної та портової, поглиблення міграції та розширення дефіциту робітників на ринку праці.
Можуть реалізуватись і позитивні сценарії, пов'язані з прискоренням євроінтеграційних процесів та відновлювальних робіт в енергетиці.
Напрошується висновок, що невизначеність величезна.
Однак у порівнянні з початком повномасштабного вторгнення ця невизначеність суттєво знизилася. Банки та платежі безперебійно працюють. Енергетики продемонстрували, що можуть щораз робити чудеса і піднімати енергосистему, а бізнес і населення - надзвичайну здатність до адаптації.
Гривня виконує роль повноцінної грошової одиниці, залишаючись мірою вартості, засобом платежів та заощаджень. Ризики надходження міжнародного фінансування відчутно зменшились. НБУ перейшов до гнучкого таргетування інфляції та взяв на себе зобов'язання повернути її до мети 5% на прийнятному горизонті політики. Зараз, незважаючи на війну, ми впроваджуємо один із найпотужніших пакетів реформ за всю історію незалежної України.
Ми, українці, маємо залишатися тверезими та прагматичними в оцінці ситуації, але варто навчитися віддавати собі належне. Зроблено багато. Попереду ще більше.
Першоджерело ЕП
