Кадрова проблема поряд із дефіцитом боєприпасів поступово виходить на перший план для Збройних сил України. Щоб вирішити її, влада змінює підхід і починає використовувати метод «батога» і «пряника». Як це працюватиме?
Про критичну важливість нарощування мобілізаційного резерву в один голос говорять і військові, і політики.
Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у своїй гучній статті для видання The Economist вказує на необхідність усунення законодавчих прогалин для тих, хто ухиляється, та розширення категорії мобілізованих.
Президент Володимир Зеленський, у свою чергу, говорить про необхідність термінових змін у процесі мобілізації.
«Всі в Україні розуміють, що у цій сфері потрібні зміни. І це питання не просто про кількість тих, хто може бути мобілізований», - заявив глава держави.
«Це питання про терміни — і для кожного, хто зараз у армії, для демобілізації, і для тих, хто прийде до армії».
Парламент, кабінет міністрів, Міноборони та генштаб уже працюють над цим питанням. Більше того, деякі новації щодо мобілізації українців уже почали активно втілюватися в життя.
Незабаром напрацьований законопроект для посилення мобілізації має бути зареєстрований у Раді, а ухвалити його планують до кінця року.
Шукаю піхотинця
«Вакансія: штурмовик. Обов'язки: активна участь у бойових діях та виконання різних бойових завдань. Зарплата: 50-100 тисяч гривень».
Чи досить незвичайно бачити таке оголошення на сайті вакансій поруч із пошуком «менеджерів», «юристів» та «мерчендайзерів»?
Тепер для України це має стати звичною практикою. Восени цього року Міноборони розпочало проект рекрутингу до армії добровольців на великих цивільних онлайн-майданчиках з пошуку роботи. Поки що це сайти Lobby X i Work.ua, але, за даними BBC, найближчим часом планується розширити цей експеримент і на інші профільні сайти.
Працює все досить просто. Військові командири з конкретних підрозділів розміщують вакансії, прописують умови та обов'язки, а зацікавлений громадянин може обрати спеціальність та військовий підрозділ, у якому планує служити. Таким чином, військкомат виключається із цього процесу.
Наприклад, згадані вакансії «штурмовиків» на початок грудня розмістили 3-а штурмова бригада, батальйон «Айдар», тактична група «Реванш» та 37-а бригада морської піхоти.
Головне управління розвідки також на сайтах шукає «розвідника» з мотивацією «знищувати ворога» та «без близьких родичів — громадян РФ». Зарплата 70-140 тисяч гривень плюс премії.
Слід зауважити, що потенційних військових через сайти оголошень шукають навіть районні військкомати (тепер вони називають ТЦК — територіальні центри комплектування). Наприклад, у Чортківському районі Тернопільської області військкомат шукає артилериста, фізично здорового та зі «стійкими морально-діловими якостями».
Заступник міністра оборони Наталія Калмикова, яка відповідає за цей напрямок, каже, що рекрутингові компанії співпрацюють із оборонним відомством безкоштовно.
Для цивільних, у свою чергу, важливо розуміти, який фах їх готові прийняти в армію і в який конкретно підрозділ, зазначає вона.
«Війська потребують професійних фахівців, а люди мають чітко розуміти, в яку частину і на яку військову спеціальність вони йтимуть», — зазначила речник МОУ. — «Сьогодні ЗСУ потребує дуже багато фахівців із цивільних спеціальностей. Це і водії, і слюсарі, і газозварювальники, і будівельники».
Гроші в обмін на контракт
Інший шлях, який влада обрала, щоби стимулювати приплив добровольців до армії, це фінансові виплати. За ідеєю Міноборони, у разі добровільного підписання контракту з ЗСУ на ім'я громадянина банк відразу ж відкриватиме картку, на якій буде певна сума — орієнтовно до 50 тисяч гривень.
Цей проект уже почав частково реалізовуватись. Поки що на кошти місцевих бюджетів.
Так, наприкінці листопада Одеська міська рада затвердила можливість виплати грошової допомоги у розмірі 20 тисяч гривень мобілізованим. Щоправда, обсяг коштів закладено у розрахунку на тисячу добровольців у 2024 році.
Київська влада ввела виплати по 30 тисячам новобранцям, які погодяться добровільно мобілізуватися до Збройних сил.
Для просування ідей добровільного рекрутингу міноборони розпочало широку промо-компанію.
Проте скільки вже вдалося мобілізувати військових у такий спосіб — невідомо. Але попередні мобілізаційні плани, з якими ознайомилася ВПС України, вказують на те, що основний акцент робитиметься на розширенні звичної «примусової» мобілізації.
Для цього представникам ТЦК хочуть надати нові повноваження, які в теорії дозволять ефективніше налагодити процедури вручення повісток, затримання та доставки громадян до військкоматів.
Менше винятків, більше обмежень
Слід зазначити, що остаточної редакції проекту закону щодо мобілізації ще немає. Робоча група з нардепів, представників Міноборони та генштабу все ще узгоджує його положення.
Голова оборонного комітету парламенту Олександр Завітневич наголосив, що «цілісна картина» поки що відсутня.
«Коментувати окремі положення чи напрямки зараз складно, бо ще немає цілісної картини. - Зауважив він ВВС Україна. — Щось поки що чиїсь ідеї, без консультацій із військовими, щось — пропозиції для обговорення. Нині ми намагаємося розробити комплексний документ».
Однак ВВС Україна змогла ознайомитися з ключовими ідеями Міноборони, які мають бути в законопроекті.
Зокрема, буде звужено коло громадян, які мають право на відстрочку від армії . Насамперед йтиметься про позбавлення цього права тих, хто має близького родича з інвалідністю ІІІ групи.
Також скоротять перелік осіб, які зараз мають відстрочку через догляд за особою з інвалідністю І та ІІ групи.
Розглядається також скасування відстрочки для тих, хто вирішить здобувати другу чи третю вищу освіту .
На військовий облік також можуть взяти іноземців , які до здобуття українського громадянства служили у збройних силах інших країн, а також особи, засуджені до ув'язнення за скоєння кримінальних злочинів.
Крім того, заплановано «мобілізаційні» зміни до Кримінального кодексу та Кодексу адмінпорушень, зокрема, збільшення терміну арешту для порушників, штрафів, а також запровадження можливості заочно притягати їх до відповідальності .
Планується, що ТЦК отримають більше інструментів для перевірки військово-облікових документів громадян на вулицях, доставки їх у військкомати, оголошення у розшук . Для цього вони вже не потребуватимуть участі поліцейських.
У деяких регіонах ці «новації» вже запроваджено як своєрідні «пілотні проекти» де-факто. Представники ТЦК перевіряють документи, вручають повістки та навіть забирають військовозобов'язаних прямо на вулиці.
Громадяни будуть змушені мати при собі військово-облікові документи та пред'являти їх на вимогу співробітника ТЦК або уповноваженого чиновника міської влади .
Серед можливих новацій — запровадження «Сертифікату захисника», фактично аналога військового квитка, у мобільному додатку «Дія» . Оновлювати актуальні дані про себе в цьому додатку військовозобов'язаний буде змушений кожні 60 днів.
Демонструвати цей «сертифікат» громадянин повинен за умови:
- Реєстрації прав власності на нерухоме та рухоме майно,
- одруженні/розлученні,
— для здобуття вищої освіти,
- для отримання медичних послуг,
- Для перетину держкордону.
Порядку денного дня зможуть вручати не тільки особисто під розпис, а й шляхом направлення на електронну пошту або рекомендованим листом . Після повідомлення громадянин буде зобов'язаний з'явитися до ТЦК протягом 48 годин .
Наявність цих положень у майбутньому проекті закону публічно підтвердив представник президента у Верховній раді Федір Веніславський. Цей механізм називається «публічний порядок денний», сказав він.
«Ці норми мають спростити отримання повістки та не дозволяти людям зловживати тим, що він нібито не отримує повістку та не порушує закон», — повідомив він в інтерв'ю «РБК-Україна».
7 грудня вже після виходу цього матеріалу президент Володимир Зеленський звільнив Вениславського від виконання обов’язків свого представника в парламенті.
Демобілізація. Чи буде вона?
Президент Зеленський доручив військовим опрацювати питання не лише мобілізації, а й демобілізації бійців ЗСУ. Однак у генштабі сумніваються, що це можливо до кінця війни
Одне з найбільш дискусійних питань — це демобілізація військових, котрі воюють уже майже 2 роки. Це питання порушувалося ще рік тому, але вихід із ситуації влада так і не знайшли.
Проблема в тому, що Україна не має ні часу, ні можливостей фактично одночасно звільнити з ЗСУ сотні тисяч людей, мобілізованих на початку повномасштабного вторгнення.
Наразі дискусії продовжуються. Є пропозиції від депутатів встановити обмеження у 24 чи 36 місяців служби, проте вони не знаходять підтримки серед військового командування, каже ВВС Україна джерело у владі.
«Генштаб та інші силовики кажуть, що виступають взагалі проти демобілізації як такої аж до кінця війни. Шукаємо можливості їх переконати у протилежному», - сказав співрозмовник.
Поки що ж пропонується лише збільшити кількість відпусток та провести демобілізацію військовослужбовців-строковиків, термін служби яких минув. Тобто це ті солдати, які були призвані у 2020-21 роках на строкову службу на 18 місяців, але через запровадження військового стану не отримали звільнення з Збройних сил.
Крім того, планується розширити у законі перелік підстав для звільнення армійців. Зокрема, таке право за власним бажанням отримають іноземці, які приєдналися до ЗСУ, військові, звільнені з полону (крім тих, хто добровільно здався ворогові), інваліди І та ІІ групи, курсанти-жінки.
Який шлях вірний?
Новації, які планують запровадити українська влада, ВВС Україна попросила оцінити полковника запасу, експерта Центру оборонних стратегій Віктора Кевлюка. 2014 року, коли Київ був змушений вперше вдатися до проведення мобілізації військовозобов'язаних, він відповідав за цей процес у західних областях України.
Військовий нагадує, що лише за 2014-15 роки подав до суду близько 111 тисяч позовів проти тих, хто ухиляється від служби. Щоправда, суди розглянули лише 10-ту частину з них, а вироки отримали лише 1,2 тисячі обвинувачених. Із них реальні тюремні терміни присудили лише трьом.
Відповідно, фахівець вважає, що кардинально не змінивши систему примусу, держава не отримає ефективну процедуру комплектування армії.
«Конституція пише, що захист вітчизни є обов'язком. А борг передбачає примус. Якщо держава не хоче примусово забезпечити захист самого себе, то вона, зрештою, програє війну».
Віктор Кевлюк має великий скепсис щодо дієвості введеного добровільного рекрутингу військових. «Яка ймовірність того, що ІТ-шник вибере собі професію штурмовика? ЗСУ зараз потрібні піхотинці. Цю війну виграє піхота, а не ІТ-шники», - каже він.
На його думку, всі охочі добровільно приєднатися до Збройних Сил уже приєдналися.
«Вакансії найбільш затребуваних у ЗСУ професій висітимуть завжди і туди йтимуть або ніхто, або дуже мала кількість людей: романтики, дилетанти, працівники і ті, хто не розібрався, куди вони йдуть... Це ніяк не вирішить проблеми Збройних сил і зовсім не покращить ситуацію».
Експерт визнає, що навіть у разі повномасштабної мобілізації в Україні людські ресурси обох країн є невідповідними. Але наголошує, що шанс ЗСУ на перемогу є у нестандартному підході до ведення бойових дій.
«Ми можемо говорити про 2-3 млн. мобілізаційного ресурсу в Україні. Ресурс російський 22-25 млн. Не варто порівнювати. Але ми сильні там, де ми ведемо асиметричні дії, яких противник не готовий».
Міноборони на момент входу статті не відповіло на запит ВПС України щодо змін у процесі мобілізації.
Голова провладної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія раніше заявив, що новий закон має бути проголосований, принаймні, у першому читанні вже до кінця поточного року.
Проте слід нагадати, що навіть якщо парламент підтримає ці нововведення, вони набудуть чинності лише після підпису президента.
А ця необхідна умова зовсім не гарантована, як показує приклад законопроекту про зниження віку мобілізації з 27 до 25 років, який Зеленський не підписує вже понад півроку.
За інформацією українських ЗМІ
