В Україні можуть запровадити День української музики. Нардепи вже визначились із датою свята. Про це повідомляє прес-служба Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Члени профільного парламентського Комітету розглянули ініціативу авторської спільноти щодо встановлення Дня української музики.
За словами нардепа, голови підкомітету з питань музичної індустрії Олександра Санченка, з відповідним зверненням виступили представники музичної галузі, зокрема Українське агентство з авторських та суміжних прав.
Пропонується відзначати День української музики щороку третьої суботи вересня — на згадку про фестиваль «Червона рута» 1989 року, який став знаковою подією для розвитку української культури.
На думку парламентаря, професійна спільнота повинна мати окрему дату для підбиття підсумків та визначення подальших кроків розвитку галузі.
Ініціативу запропоновано оформити як законодавчу від імені членів Комітету з подальшим включенням до системи професійних свят, яку напрацьовують спільно з Міністерством культури України.
Позицію підтримав народний депутат Микола Княжицький, зазначивши, що питання можна врегулювати в рамках загального законопроекту про пам'ятні дати та професійні свята.
«Але це не заважає нам уже зараз підтримати ініціативу колег та зареєструвати відповідну ухвалу. Ідея правильна, знак позитивний, і держава має демонструвати підтримку української музики», - зазначив Княжицький.
«Червона рута» 1989 року – перший великий всеукраїнський фестиваль сучасної української музики, що відбувся у Чернівцях.
У тодішній радянській Україні фестиваль став справжнім культурним проривом — українська музика та пісні з виразним громадянським та протестним звучанням вийшли з підпілля на велику сцену.
Під час закриття заходу вперше публічно пролунали майбутній державний гімн «Ще не вмерла Україна» та гасло «Слава Україні». Поет Іван Малкович згодом зазначав, що саме цей фестиваль став однією з подій, що «запалили іскру незалежності».
"Червона рута" відкрила для широкої аудиторії цілу плеяду нових виконавців: Василя Жданкіна, Андрія Миколайчука, Марію Бурмаку, сестер Тельнюк, Сестричку Віку, а також гурти "Брати Гадюкіни", "Кому вниз", "Рутенія" та інших.
Окрім музики, фестиваль повернув інтерес до української поезії, зокрема до авторів «Розстріляного відродження» та маловідомих на той час художників.
За спогадами учасників та організаторів, під час фестивалю були присутні представники КДБ, фіксувалися виступи, контролювалася символіка (зокрема використання синьо-жовтих прапорів) та реакція публіки.
Незважаючи на це, фестиваль пройшов успішно та став однією з важливих культурних подій, що передували відновленню незалежності України.
Нагадаємо, раніше українська влада заявила про намір оновити підхід до формування державного календаря свят та пам'ятних дат.
