Територіальні та політичні вимоги Росії значно ширші, ніж заяви про Донбас, які Кремль озвучує для західної аудиторії. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що публічні сигнали Москви про готовність до «мирного врегулювання» приховують стратегічну мету примусу України та Заходу до капітуляційних умов.
За даними ISW, головний переговорник Росії Кирило Дмитрієв заявляє, що виведення українських військ з Донбасу може стати «шляхом миру».
Водночас інші високопосадовці РФ демонструють іншу позицію. Зокрема, начальник Генштабу Валерій Герасимов публічно згадує створення так званих буферних зон у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях, що вказує на значно ширші територіальні амбіції Москви.
В ISW зазначають, що Росія паралельно просуває політичні та стратегічні вимоги до Заходу.
Глава Служби зовнішньої розвідки РФ Сергій Наришкін заявив, що будь-яке мирне врегулювання має усунути «корінні причини» війни — формулювання, яке Кремль традиційно використовує для виправдання агресії проти України та тиску на НАТО.
Заступник голови комітету Держдуми РФ з оборони Олексій Журавльов прямо заявив, що Донбас не є ключовим питанням, зосередивши увагу на темах НАТО та так званого «українського неонацизму».
ISW наголошує, що ці меседжі повністю повторюють позицію Росії 2021-2022 років – вимоги обмежити розширення НАТО, повернути Альянс до кордонів 1997 року та замінити демократичний уряд України на проросійський.
Аналітики звертають увагу на публікації російських державних та ультранаціоналістичних медіа, зокрема видання «Царгород». У цих матеріалах зазначається, що навіть повне виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як тимчасовий етап.
Серед наступних вимог Росії називають «денацифікацію», «демілітаризацію» та повний контроль за політичним курсом України.
Заяви російських чиновників, орієнтовані внутрішню аудиторію, підтверджують, що Кремль не задовольниться обмеженим мирним врегулюванням. За оцінкою ISW, стратегічна мета Росії полягає у повній капітуляції України та зміні архітектури безпеки Європи.
Нагадаємо, 23-24 січня в Абу-Дабі відбулися дводенні переговори між делегаціями України, США та Росії, присвячені можливому завершенню війни.
За інформацією джерел РБК-Україна, перший раунд мав вступний характер, а в суботу переговори продовжились у розширеному форматі. Після цього сторони розділилися на дві підгрупи — політичну та військову.
Найбільшого прогресу вдалося досягти саме у військовому блоці, тоді як домовленостей щодо територіальних питань поки що немає. В рамках військової підгрупи обговорювалися можливе розведення сил, механізми контролю за припиненням вогню та створення центру координації цих процесів.
