Експерти з університету Північної Кароліни у США з'ясували щось парадоксальне. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому сказано про те, що люди, які нещодавно пережили депресію, схильні сприймати стресові ситуації як важчі, тоді як ті, хто зіткнувся з життєвими труднощами в дитинстві, оцінюють їх менш драматично.
Вчені розробили 42 короткі сценарії, що описують повсякденні та серйозні життєві труднощі: від невдач у навчанні та конфлікту з друзями до хвороби чи втрати.
При цьому кожен епізод було заздалегідь оцінено експертами за шкалою від 1 до 6 за ступенем тяжкості.
У досліді взяли участь 237 студентів.
Повідомляється, що після прочитання кожного сценарію добровольці виставляли власну оцінку: наскільки важко було б їм пережити подібну ситуацію.
Водночас піддослідні пройшли опитувальники, що визначають рівень уразливості до стресу, депресивних симптомів за останній рік та пережитих життєвих труднощів у дитинстві.
Американці розповіли, що в цілому суб'єктивні оцінки збігалися з об'єктивною складністю подій, але відмінності між групами виявилися показовими.
Виявилося, що люди з тяжкими депресивними симптомами оцінювали всі ситуації як негативніші. Чим вищий був тяжкість події, тим сильніше вони реагували, що свідчить про підвищену чутливість до стресу, що може сприяти збереженню депресії.
Вказується, що ті, хто пережив труднощі у дитинстві, навпаки, оцінювали навіть серйозніші ситуації. Фахівці пов'язують це з ефектом щеплення, коли ранні випробування загартовують психіку та знижують сприйнятливість до стресу.
Висунуто версію, що підвищена оцінка стресу може бути одним із механізмів, що підтримують депресію: людина сприймає події як надмірно важкі, відчуває безпорадність і усувається від дій, що тільки посилює симптоми.
Резюмується, що розуміння цих когнітивних спотворень, зазначають автори, може допомогти психотерапії: наприклад, при когнітивно-поведінковому підході, де пацієнт навчається по-новому інтерпретувати життєві труднощі.
Раніше було виявлено ще один небезпечний наслідок соціальної ізоляції .
