Каліфорнійського технологічного інституту США вперше переосмислили загальну теорію відносності. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому сказано про те, що вони створили метод, що дозволяє моделювати гравітаційні хвилі та взаємодію чорних дірок за допомогою рівнянь Максвелла – тих, що традиційно описують електромагнітні поля.
Пояснюється, що гравітаційні хвилі є коливання простору-часу, що виникають при прискореному русі масивних тіл, наприклад при злитті двох чорних дірок.
Нагадується, що їхнє існування було вперше безпосередньо підтверджено у 2015-му році. Ці явища дають вченим унікальну можливість зазирнути у сильне поле гравітації, тобто область, де ефекти викривлення простору та часу стають екстремальними, а поведінка матерії перестає бути лінійною.
Донедавна ці процеси описували виключно рівняння Альберта Ейнштейна.
Втім, фахівці вирішили підійти до завдання інакше, припустивши, що гравітацію можна уявити за аналогією з електромагнітним полем, де роль електричних та магнітних ліній грають так звані гравітоелектричні та гравітомагнітні поля.
Зазначається: «Ми давно моделювали поведінку звичайних електричних та магнітних полів навколо чорних дірок і добре розуміли їхню динаміку. Однак гравітація залишається важкою для візуалізації. Ми захотіли зробити її видимою як лінії магнітного поля» .
У своїх симуляціях американці застосували вже існуючі чисельні моделі, які використовуються рішення рівнянь Альберта Ейнштейна, але переосмислили в термінах електродинаміки. Подібний метод дав можливість обчислити еквіваленти електричного та магнітного поля для гравітації та уявити поширення гравітаційних хвиль у вигляді звичних фізикам структурних карт.
З'ясувалося, загальну теорію відносності дійсно можна описувати за допомогою рівнянь, аналогічних рівнянням Максвелла. Це не лише спростило візуалізацію складних просторово-часових процесів, а й дало ключ до вивчення того, як виникають нелінійні ефекти – коли гравітаційні хвилі починають взаємодіяти між собою.
Очікується, що така методика допоможе краще описувати злиття чорних дірок та нейтронних зірок, а також стане інструментом для перевірки прогнозів Альберта Ейнштейна в екстремальних умовах.
Раніше вчені вирахували, коли зникне Всесвіт .
