У перший рік повномасштабного російського вторгнення захисники України значно перевершували в маневреності неповоротку російську армію, покладаючись на імпровізацію та здоровий глузд бійців. Проте через три роки українська армія втрачає ці якості і скочується до жорсткішого, ієрархічно організованого підходу до ведення бойових дій, що бере початок ще за радянських часів, пише The Wall Street Journal.
Як зазначає видання, це породжує невдоволення, що зростає, невиправданими втратами, а також підриває моральний дух цивільного населення і вербування в армію. Як результат, радянські звички можуть підірвати здатність України оборонятися від Росії.
«Українські офіцери та піхотинці скаржаться на централізовану культуру командування, яка часто карає ініціативу та позбавляє солдатів життів. Генерали віддають накази про проведення атак, що повторюються, успіх яких малоймовірний, і відхиляють прохання обложених підрозділів про тактичний відступ і порятунок своїх солдатів. Втрати накопичуються в операціях, які не мають стратегічного значення», - пише WSJ.
У коментарі виданню майор Олексій Пастернак стверджує, що вищі ешелони потребують термінових змін.
"Наша армія тримається головним чином завдяки ініціативі людей аж до командира батальйону", - сказав він.
При цьому, зазначає WSJ, російські військові страждають від набагато серйозніших проблем, пов'язаних із жорсткою ієрархією, яка відноситься до людей як до витратного матеріалу. Саме неефективність такого підходу пояснює, чому Росії досі не вдавалося перетворити свою чисельну перевагу на вирішальний прорив. Однак це питання набагато важливіше для України, яка не може так само легко заповнити свої втрати, як Росія, наголошується у статті.
Як пише WSJ, багато українських солдатів приватно повторюють гірку фразу: «Велика радянська армія перемагає маленьку радянську армію».
Капітан Олександр Ширшин, командир батальйону 47-ї механізованої бригади ЗС України, публічно висловив своє невдоволення у Facebook, виступаючи проти «дурних» наказів та втрат. У коментарі WSJ він розповів, що був змушений висловитися після того, як старші командири неодноразово віддавали накази його батальйону розпочинати наступи, які були нереальними для обмежених сил підрозділу.
Останньою краплею, за словами Ширшина, став наказ його людям повернутися до Курської області. Напрям атаки був передбачуваним, і росіяни були готові до неї, сказав він. За словами Ширшина, багато солдатів загинули, у тому числі й добре підготовлені новобранці, яких важко знайти. «Вони були молоді та мотивовані. Я покладав на них надії. Але натомість ми їх просто втратили», — заявив він.
Водночас у Генштабі ЗСУ у заяві для WSJ визнали наявність деяких проблем, але заявили про поліпшення, що вносяться, включаючи перегляд системи підготовки та перехід до американського підходу до командування, що передбачає ширше делегування рішень.
«У заяві також йдеться про те, що іноді необхідний суворий контроль зверху, коли підрозділи не справляються зі своїми завданнями, і що командири бригад змінюються, якщо вони втрачають дуже багато людей».
По всій лінії фронту багато українських військовослужбовців розповідають історії, схожі на історію Ширшина, пише WSJ.
«Один поширений випадок: старші командири неодноразово відмовлялися санкціонувати своєчасний тактичний відступ, залишаючи солдатів під загрозою оточення та знищення. Офіцери на передовій кажуть, що такі відмови свідчать про марнотратне ставлення до життя солдатів із боку старших чинів, які не хочуть брати на себе провину за втрату позицій».
Водночас, деякі офіцери кажуть, що ситуація зараз покращується, оскільки на керівні посади призначаються люди з фронтовим досвідом.
"Зміни не колосальні, але вони відбуваються", - сказав підполковник Єгор Дерев'янко, командувач батальйоном 93-ї механізованої бригади.
Нагадаємо, Україна збереже максимальний склад армії як гарантію безпеки.
